Після втрати ефіру на "5 каналі" у 2015 році команда "Стоп корупції" зробила вимушений, але проривний крок у диджитал. Відключення стало не поразкою, а новою точкою росту: організація швидко адаптувалась до онлайну, збудувала потужну медійну екосистему, розширила мережу активістів і трансформувалась у справжній громадський рух. Як це стало можливим — у розповіді співзасновника Романа Бочкали.
Втрата ефіру стала несподіванкою , але водночас — і поштовхом. Для громадської організації "Стоп корупції" 2015 рік виявився переломним: тоді, після кількох гучних сюжетів про топкорупцію, їхню програму зняли з ефіру "5 каналу". Але замість паузи це означало старт нового етапу — переходу в диджитал. Саме з цього моменту антикорупційна журналістика вийшла за межі телевізора й стала по-справжньому масовою.
У той період "СтопКор" працював як продакшн: створював власний контент, який потрапляв в ефір без втручання з боку телеканалу. Це дозволяло команді залишатися незалежною. Чиновники на місцях боялися потрапити у випуски "каналу президента", і сам бренд "5 канал" часто відкривав двері в закриті кабінети.
Втім, коли команда дісталася найвищих щаблів корупційної піраміди — ефір закрився. За словами Бочкали, спочатку було попередження — "жовта картка". Потім — дзвінок із подякою за співпрацю. А далі — повний вихід із ТБ.
На той момент організація не була повністю готовою до самостійного цифрового життя. Але вже за кілька місяців після вимушеного переходу "СтопКор" почав активно нарощувати присутність в інтернеті: власний сайт, YouTube-канал, Telegram, сторінки у Facebook.
Перевага інтернету в тому, що він має накопичувальний ефект: що довше працюєш — то потужніший стає ресурс. І хоча у 2015-му перехід був вимушеним, зараз це — очевидна перевага. Контент залишається, працює на довіру, формує впізнаваність і вплив.
Цей етап також змусив організацію змінитися внутрішньо: навчитися працювати в умовах, коли підтримки ззовні немає, а результат залежить виключно від зусиль команди. Як наслідок — сформувалася мережа з майже 100 осередків по всій країні, і кожен з них — це не "галочка в звіті", а дієвий активістський центр.
В організації відмовилися від формального розширення. Кожен регіональний осередок отримує підтримку, але будується навколо конкретних справ, ініціатив і людей, які працюють не за гроші, а за переконання.
Перехід у диджитал також дозволив організації вийти за межі лише журналістської роботи: активісти почали масштабно займатись правозахистом, юридичним супроводом справ, адвокаційними кампаніями. А з початком повномасштабної війни — і волонтерством.
24 лютого 2022 року "СтопКор" зустрів готовим: з розписаними планами, заправленими цистернами, розподіленими обов’язками. Половина активістів пішла у військкомати, інша — у волонтерські проєкти. Частина — залишилась працювати онлайн за кордоном. Але майже 90% команди зберегло єдність.
Цифрова присутність в умовах війни виявилась критично важливою. Організація не просто вижила — вона трансформувалась у повноцінний горизонтальний рух, що об’єднує журналістів, юристів, правозахисників і волонтерів.
Саме через інтернет зараз поширюються кампанії, історії, кейси, публічний тиск. Це також майданчик, де формується довіра. І якщо раніше "СтопКор" був ефірним проєктом, то сьогодні — це медіаспільнота, яка не потребує телеканалу, щоб бути впливовою.
Роман Бочкала впевнений: за наступні 10 років "СтопКор" стане ще потужнішим медіа-голосом. Хоча, за його словами, було б ідеально, якби така організація взагалі вже не була потрібна.
Нагадаємо, 10 років боротьби зі свавіллям: історія та майбутнє "Стоп корупції" очима Романа Бочкали.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
