Якщо в країні відсутні законні й відкриті методи лобізму та адвокації, в ній виникає сприятливе поле для кулуарних домовленостей і корупційних зловживань. Саме тому в більшості цивілізованих країн світу діють спеціальні норми, що регулюють лобіювання і роблять його прозорим. Нещодавно аналогічний законопроєкт прийнятий і в Україні, однак сама сфера лобізму перебуває не початковій стадії розвитку і ще потребує підтримки та допрацювання. Таку думку висловив журналіст, волонтер, співзасновник ВГО "Стоп корупції" Роман Бочкала.
10 липня на базі медіацентру СтопКор відбулася відкрита дискусія на тему лобіювання і Government Realations, ініційована Українською Асоціацією у сфері GR та лобістів. Представники бізнесу, нардепи, юристи, правозахисники, громадські активісти і медійники обговорили питання налагодження діалогу в контексті закону про лобіювання та адвокацію, який є необхідним кроком для подальшої євроінтеграції України та нейтралізації ризиків політичної корупції.
Понад пів сотні учасників ділились думками щодо методів побудови ефективного діалогу з державними структурами, захисту прав підприємців та інвесторів, організації публічних подій для обговорення політики врегулювання, адаптації нормативної бази у сфері лобізму та взаємодії з міжнародними партнерами. У рамках цього заходу інтерв'юери СтопКору ексклюзивно поспілкувалися з відомим українським журналістом, антикорупціонером та волонтером Романом Бочкалою.
– Романе Олександровичу, у нашому медіацентрі відбувся захід в контексті закону про лобіювання в Україні. В чому полягає важливість цієї теми і подібних подій?
По-перше, лобізм – це правильно і нормально. Це – прозора економіка, бо там, де немає лобізму, там є "рішалово", є корупція, є непрозорі й незаконні методи адвокації бізнес-інтересів. Якщо ми говоримо про легальні інструменти, про прозорі методи, коли зрозуміло, в чиїх інтересах відбувається лобізм, хто допомагає лобіювати ці інтереси, заради чого і за яку ціну, то це і є прозорість, це і є законність.
Тому, просуваючи такі меседжі, ми маємо на увазі, що потрібно зробити для того, щоб корупції в Україні стало менше. Ми говоримо про те, що має бути законний лобізм. Я наполягаю на цьому, оскільки в Україні вже прийнятий відповідний закон про лобізм. Це говорить про новий рівень культури відносин у сфері адвокації бізнес-інтересів.
– Чи наблизилась Україна з прийняттям цього закону до цивілізованих норм у сфері лобізму, таких, які діють у західних країнах?
Я абсолютно переконаний в тому, що лобізм в Україні повинен діяти так само, як ця галузь існує на законних підставах у Сполучених Штатах та в багатьох інших розвинених країнах світу. Якщо ми прагнемо, щоб Україна стала цивілізованою країною, щоб Україна була прозорою країною для інвесторів, щоб наші депутати були підзвітні виборцям, а не десь там, умовно "на серветках" малювали якісь цифри, – наявність відповідного закону є важливим і необхідним кроком.
Домовленості на кшталт "Ти цій людині допоможи, а я потім тобі допоможу" – це вже вчорашній день. Однак в Україні все це, на жаль, досі продовжується і є частиною сьогодення. Тому, якщо ми хочемо, щоб усе відбувалось законно й прозоро, нам дійсно потрібно розвивати легальний лобізм.
– Як ви вважаєте, це може в перспективі допомогти інтегрувати економіку України до європейської спільноти?
Хочу наголосити на тому, що закон про лобізм був ухвалений у пакеті законів, які були рекомендовані Єврокомісією. Тому це не просто таке собі бажання лобістів узаконити свою галузь. У нас фактично цієї галузі ще немає. Вона лише перебуває на початковій стадії розвитку.
У нас є Катерина Одарченко (провідна вітчизняна експертка у сфері комунікацій, фундаторка SIC Group LLC, членкиня IGAPA і співзасновниця Вашингтонського офісу "LOBBY CLUB" – ред.), є GR-спеціалісти (Government Relations – ред.), є профільна асоціація, але, на жаль, це ще не повноцінно сформована галузь. Це ще не ринок, він тільки формується. І я абсолютно переконаний, що цей напрямок слід підтримувати, розвитку цієї сфери потрібно прагнути.
– В українському політикумі й бізнес-середовищі лобізм та адвокація можуть розглядатись як такі собі "ліки" для подолання корупції?
Як співзасновник Всеукраїнської громадської організації "Стоп корупції", я абсолютно впевнений, що побороти корупцію можна, лише стовідсотково замінюючи одну систему іншою. Побороти неправильну, неефективну систему винятково якимись точковими хірургічними діями, "косметичними" засобами – неможливо. Бо інакше система завжди переможе.
Тому, якщо ми хочемо побороти корупцію принципово, то ми маємо принципово, докорінно змінювати правила гри. І от лобізм – саме про це. Про законну адокацію інтересів бізнесу.
– Чому так важливо саме зараз про це говорити?
Я можу відповісти: бо це дуже добра ознака з погляду того, що в Україні ще є економіка. Згадайте слова нашого гімну: "Ще не вмерла України..." – так ось, зараз найголовніше, що ще не вмерла українська економіка. Що в країні є кого лобіювати, є кого захищати та є кого просувати.
Бо коли щодня по Україні летять ракети, коли великі закордонні компанії, іноземні інвестори змушені десь здатися під тиском, десь не можуть захистити свій бізнес і виводять кошти з України, то ми бачимо, як український ринок, на жаль, скорочується щодня.
Від редакції: У ході круглого столу представники правління ГО "Захист інвесторів", зокрема Денис Шинкаренко, навели кейс латвійської компанії "Royal Pay Europe", яка спеціалізується на наданні послуг з е-комерції. У 2023 році компанію внесли до санкційного списку за "зв’язок" з російським букмекером "1xBet", представленим в Україні ТОВ "ТВОЯ БЕТТІНГОВА КОМПАНІЯ". Після цього було порушено кримінальну справу, яка наразі не розслідується, а активи компанії (близько 2 млрд грн на рахунках в АТ "КристалБанк" та АТ "Акордбанк") були арештовані та передані в управління АРМА. Представники Міністерства юстиції подали позов до суду про застосування санкцій у вигляді стягнення активів на користь держави, і суд першої інстанції задовольнив це рішення.
А коли є лобізм, це своєрідна ознака того, що хтось ще вірить в Україну, що певні бізнеси прагуть тут розвиватися. Якщо вони звертаються до лобістів і просять тих захистити й просунути їхні законні бізнес-інтереси, це варто сприймати як сигнал того, що все ж бізнес у нашій країні існує та розвивається. І все це додає віри в завтрашній день.
– Прокоментуйте, будь ласка, як можна покращити чинний закон. Адже навіть нардепи під час дискусії схиляються до того, що його треба доопрацьовувати?
Можу сказати, що саме для цього ми й проводимо такі заходи. Звичайно, справа в тому, що сам ухвалений закон – це лише рамка. Це політичний документ, позиція, і дуже важливо, бо цей закон підписав Президент. Тим самим голова держави і вся влада засвідчують: так, ми за законний лобізм, він має бути.
Але у кожного закону є відповідні положення, підзаконні акти. У кожного закону є певний механізм застосування. У кожного закону є практика і емпіричні напрацювання, які повинні теж ставати частиною законодавства. Бо немає жодного нормального закону, в який би не вносили правки, який би не доповнювали тими чи іншими статтями й положеннями.
Тому так само і тут – прийняли закон-рамку. Тепер його треба доопрацювати і зробити робочим дороговказом для всієї галузі. Тому дійсно важливо дискутувати на цю тему, спілкуватися з профільною галуззю, з депутатами, з журналістами, з медіа, з громадськими організаціями, з різними діячами та лідерами думок, які так чи інакше дотичні до цього процесу.
І звичайно ж, потрібні консультації з бізнесом, з профільними асоціаціями, які є частиною цієї архітектури. Як кажуть: у спорі народжується істина, тому потрібно про це відкрито говорити. Нам слід обмінюватися думками, напрацьовувати свої ідеї та імплементувати їх вже в цьому законі у вигляді тих чи інших підзаконних актів.
Нагадаємо, українська експертка у сфері комунікацій, CEO & Founder SIC Group LLC, членкиня IGAPA і співзасновниця Вашингтонського офісу "LOBBY CLUB" Катерина Одарченко розповіла про роль лобізму для інтеграції України в ЄС.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
