Інформаційний портал "СтопКор" - Точка зору (блоги)
Автор: Ася Шевченко, журналіст
9 місяців розслідування й ось – ми це зробили. Ми потрапили до елітного ЖК "Оазис", де проживає голова Київського райсуду в Одесі Сергій Чванкін. І, мабуть, були цим настільки збуджені, що навіть не помітили від його будинку "хвіст".
А далі все як у "Справжньому детективі". Тільки не у тій частині, де герой багато міркував, а інший зраджував дружині. А в тій, де три поліцейські з різних штатів розслідували корупційний скандал. На перший погляд, там теж все починалось як просте вбивство. Хто ж знав, що воно не просте. І які будуть наслідки. Так і я, починаючи розслідування про маєток Чванкіна, навіть не підозрювала, з чим можу зіштовхнутись. І наскільки глибоке коріння в цій історії – з криміналітетом, політиками, прокурорами та суддями. Але це все попереду. І я про це ще обов'язково напишу.
Отже, напад.
В жовтні минулого року Сергій Чванкін запросив нас на прес-конференцію. І нацькував на нас тітушок. Ці не обтяжені інтелектом обличчя забути важко. В день нападу вся ця чесна компанія у повному складі зібралась під Київським районним судом. Я не одразу зрозуміла, що відбувається, адже до суду ми приїхали просто дізнатись, коли будуть обирати міру запобіжного заходу Ігорю Чапічадзе. І поки я з оператором Інною, яка така ж невеличка зростом молода жінка, як і я (це для того, щоб ви уявили той жах, який ми відчували – дві дівчини й близько 30 "спортиків"), були в суді, біля нашої машини вже почали збиратись молодики.
Водій пише: "Машину обступили тітушки".
А потім розповідав вже після інциденту: "Приїхав білий бус і червоний "Жигуль". З буса вийшли тітушки, дали відмашку водію "Жигулів" і той навмисно в’їхав у нашу автівку". Коли я підійшла, бус ще був, люди в ньому кепкували з нас і сміялись. Потім бус поїхав. "Спортики" продовжили принижувати мене і назвали готелі, в яких ми жили під час одеських відряджень. Не здивували. Про те, що за нами в Одесі повсякчас стежать, я і раніше знала.
Звісно, приїхали поліція. Звичайно, правоохоронці не знайшли ознак злочину, лише банальна ДТП. Утім, все було настільки сумбурно, що лише зараз я замислилась: а чому вони не відвезли водія "Жигулів" на експертизу? Навіть якщо це банальна ДТП – він же винуватець. А може він під наркотою? А може він у стані алкогольного сп'яніння? Дивно також і те, що поліцейські відмовилися складати протокол на ушкодження нашої автівки на 200 000 грн. Мовляв, тут не 200 000 грн. А ви що, експерти з оцінки пошкодження авто? Дивно було і те, що під час складання всіх заяв один з поліцейський відлучався з водієм "Жигулів". Мовляв, купити водичку. Оператор, до слова, спостерігала, як водій "Жигулів" перед тим рахував гроші в куточку. Може, дійсно на воду рахував. А може і ні.
Таран нашої автівки лише більше мене переконав, що я працюю в правильному напрямку. У такий спосіб Чванкін попередив нас не лізти туди, куди не треба. Згодом мені стало відомо також, звідки ці "спортики". Але і про це я розповім трохи згодом.
Висновок. Поліція Київського району співпрацює з прокуратурою Київського району. А ті – з судом Київського району, де головує Сергій Чванкін. Чванкін людина Ківалова й Аднана Ківана. Ви серйозно думаєте, що нашу справу будуть розслідувати? Ну, подивимось. Що я ще думаю?
У світі Гаррі Поттера були так звані "непрощені закляття", вживаючи які, чаклун перетинає межу добра і зла. Чванкін її перетнув, протаранивши нам авто.
Далі буде.
