Великі політичні історії іноді починаються з цілком конкретних речей: земельної ділянки, бульдозера й дороги, якої ще вчора не було. Під Полтавою дорога до майбутніх газових свердловин стала точкою, де перетнулися приватний бізнес, виконавча влада та правоохоронна система. І саме ця точка, де зійшлися інтереси такого тріумвірату, перетворилася на інструмент тиску на місцеву громаду. Тож як чеський бізнесмен Комарек і родина Козицьких розширюють газові проєкти?
Як інформує "Дзеркало тижня", газовидобувне підприємство ТОВ "МНД Жуківське" намагається подати цю історію як звичайну недокомунікацію з громадою, називаючи її "господарським спором". Компанія аргументує свою позицію наявністю спецдозволу та урядової постанови, а незгодному землекористувачу пропонує звертатися до суду. Водночас безпосередньо "на землі" ситуація виглядає інакше. Важка техніка прокладає дорогу через землю громади, на яку інше підприємство має посвідчене державним актом право постійного користування. Роботи супроводжує поліція охорони, а, за словами представників громади, також нібито найняті для залякування молодики. На рівноправний господарський спір це схоже мало.
Можна було б знову говорити про "місцевих куркулів", які нібито заважають державі видобувати газ під час війни. Однак склад іншої сторони змушує подивитися на ситуацію ширше: бізнес Зіновія Козицького, батька голови Львівської ОВА, та Карела Комарека, який у минулому багато років був партнером "Газпрому", сприяння міської влади і, за інформацією джерел, можливе втручання обласного прокурора Євгена Гладія. Коли на боці приватного бізнесу опиняються чиновники, прокурорська вертикаль і силовий ресурс, земельний "спір" ризикує перетворитися на небезпечне протистояння з громадою. Врадіївка свого часу показала, наскільки швидко місцеве свавілля, підсилене безкарністю правоохоронців, може вийти далеко за межі одного району.
У результаті вимальовується вже зовсім інша стратегічна картина — доволі сумна, подекуди ганебна, але реальна. Цей кейс важливий, показовий і симптоматичний не лише для Полтави, а й для всієї України.
Громада: спочатку техніка, потім запитання
За даними журналістів Zn.ua, "МНД Жуківське" розпочало роботи на чужій ділянці — фактично за правом сильного. Компанія продемонструвала спецдозвіл і постанову Кабміну, які насправді не дають вичерпного пояснення таким діям. Спецдозвіл на користування надрами не означає права заходити на будь-яку земельну ділянку. Статті 97 і 98 Земельного кодексу передбачають погодження із землекористувачем або оформлення земельного сервітуту.
Пункт 6 урядової постанови №1320 дозволяє повторно не отримувати дозволи для відновлення видобутку, не виготовляти проєкти та не отримувати погодження підприємствам, матеріальна й видобувна база яких була зруйнована внаслідок російських атак.
8 липня 2026 року секретарка Полтавської міськради Катерина Ямщикова підписала меморандум із директором "МНД Жуківське". Міська влада пообіцяла компанії координацію під час проєктування й будівництва, а також консультаційну підтримку. Приблизно через два місяці техніка вже працювала на землі громади, право постійного користування якою іншого підприємства підтверджене державним актом.
Водночас меморандуми земельних прав не створюють. Завдання місцевої влади — захищати інтереси громади, а не формувати адміністративний коридор для "правильних" інвесторів. Міська влада мала б продемонструвати, що перевірила власників, джерела фінансування, маршрут, земельну та екологічну документацію і, зрештою, провела громадські слухання. Однак складається враження, що швидше спрацювала інша формула: є команда згори — її виконують, а люди мають змиритися.
Область: коли родинний бізнес стає партнером влади
За реєстровими даними, 93,75% "МНД Жуківське" належить чеській MND Ukraine, а 6,25% — кіпрській IVENA Limited. Кінцевими бенефіціарами вказані Карел Комарек і Зіновій Козицький — батько начальника Львівської ОВА Максима Козицького.
MND Комарека понад десять років володіла Moravia Gas Storage спільно з "Газпромом" і стала одноосібним власником лише 26 червня 2024 року. У 2011 році група Комарека придбала у Росії нафтовий термінал "Самара", оператор якого згодом працював із "Роснєфтью" та "РН-Бункером". Деталі виходу Комарека з цього активу у 2022 році залишаються непрозорими.
Бізнесовий бекграунд Карела Комарека вже раніше ставав предметом аналізу, зокрема під час першої спроби Комарека та Козицьких зайти на полтавські землі. Така історія інвестора порушує питання щодо доцільності його доступу до українських надр. Тим більше що сама СБУ писала у листі до Держгеонадр — про це згадується в судовому рішенні №640/3734/19 — що згаданий термінал постачав паливо незаконним збройним формуванням "ЛНР/ДНР".
На Львівщині йдеться вже не про поодинокі збіги, а щонайменше про три епізоди, які можуть складатися в систему, де повноваження Максима Козицького перетинаються з бізнесом його батька.
19 лютого 2026 року він особисто підписав меморандум Львівської ОВА з MND a.s. та газовидобувним підприємством ТОВ "МНД Тинівське", серед бенефіціарів якого зазначені Зіновій Козицький і Карел Комарек. Документ передбачає експертну підтримку, створення робочих груп, сприяння інвестиціям і публічно-приватному партнерству. Тобто очільник області від імені влади домовився про сприяння бізнесу, в якому присутній приватний інтерес його батька.
Другий епізод стосується дороги на вулиці Гірській у Східниці, на яку 2023 року за розпорядженням Максима Козицького спрямували 25 млн грн обласної субвенції. За версією НАБУ, викладеною в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ця дорога стала фактично єдиним під’їздом до курорту "Панорама Східниця" родини Козицьких, збудованого компанією "Нормаз Плаза", а сам проєкт отримав 25,8% відповідного річного фінансування доріг. Ще 11 травня 2023 року Антимонопольний комітет України дозволив Зіновію Козицькому придбати контроль у "Вест Енерджі", через яку йому згодом належали 50% "Нормаз Плаза".
Третій епізод — укладений того ж року департаментом дорожнього господарства ЛОВА контракт на 195,07 млн грн щодо капремонту дороги Зимівки—Уличне. Вона веде, зокрема, до Орівської ВЕС — спільного проєкту MND та групи компаній "Еко-Оптіми", пов’язаної з родиною Козицьких.
Це вже послідовність рішень, яку Національне агентство з питань запобігання корупції має перевірити комплексно: чи повідомляв Максим Козицький про приватний інтерес близької особи, чи усувався від підготовки та погодження відповідних рішень і чи не отримували проєкти, пов’язані з його родиною, переваг завдяки посаді.
Таким чином, Полтавщина отримала не просто нового надрокористувача. Складається враження, що сюди переноситься вже випробувана модель: родинний бізнес вступає у партнерство з владою, а публічні повноваження починають працювати поруч із приватним інтересом.
Україна: хто охороняє охоронців
Останнім бар’єром у цій ситуації мала б стати прокуратура. За інформацією джерел, місцева поліція та окружна прокуратура спочатку зареєстрували звернення щодо робіт "МНД Жуківське" та почали перевірку. Згодом, як стверджують джерела, нібито після втручання керівника Полтавської обласної прокуратури Євгена Гладія активні процесуальні дії припинилися, тоді як техніка продовжила працювати.
Цю інформацію можна перевірити за ЄРДР, процесуальними рішеннями та іншими документами.
На прикладі справи "Карфаген", у межах якої було викрито "дахування" шахрайських кол-центрів, уже можна побачити, в якому стані перебуває орган, який тепер має оцінювати законність дій МНД.
За наявною інформацією, у Полтаві працюють десятки подібних "офісів". Водночас публічних свідчень про системну боротьбу обласної прокуратури з цією індустрією немає. Натомість є документований результат одного з проваджень.
Після обшуку 29 серпня 2025 року на проспекті Миру, 26 правоохоронці вилучили понад 200 одиниць комп’ютерної техніки. Судова ухвала фіксує, що прокурор відділу ОГП не з’явився на розгляд скарги, не подав заперечень та не надав інформації про арешт майна. У результаті техніку повернули. Якою була мотивація цього прокурора та хто давав вказівки прокурору-виконавцю — питання, яке мають перевірити детективи у справі "Карфаген".
Обласні прокуратури не є автономними структурами. Закон "Про прокуратуру" встановлює єдину систему, в якій ОГП є органом вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур. Тому версія про десятки офісів, які могли роками працювати лише через місцевий "недогляд", а не як частина ширшої вертикалі, викликає питання.
Саме тому перевірка не може завершуватися лише прізвищем Гладія. НАБУ і САП мають встановити, чи потрапляли полтавські провадження до сфери впливу Кропиви, хто визначав прокурорів, які вказівки надходили з центру, з ким контактував Гладій та чи відбувався рух коштів.
У цьому контексті виникає й інше питання: якщо прокуратура справді могла бути залучена до подібних практик, чи здатна вона відмовити топчиновникам, які попросять "посприяти" у вході на полтавські землі "правильних" інвесторів, особливо якщо йдеться про бізнес, наближений до Банкової.
Максим Козицький є не обраним керівником регіону, а президентським призначенцем. Стаття 118 Конституції встановлює відповідальність голів адміністрацій перед президентом і Кабміном. Отже, потенційне перетинання бізнесу родини голови ОВА з його службовими повноваженнями — це також питання кадрової відповідальності Банкової. Коли вибори відкладені через війну, відповіддю на це має бути посилений контроль за призначенцями, а не зменшення їхньої підзвітності.
Окремі питання виникають і щодо здатності Банкової вимагати відповідальності від власних призначенців. На плівках НАБУ у справі "Династія" звучала згадка про "Вову" як власника одного з будинків. Ці обставини потребують належної правової оцінки та перевірки компетентними органами. Відповідна скарга щодо цього питання перебуває у Конституційному суді та розподілена судді-доповідачу.
Знову громада
Якщо повернутися до ситуації під Полтавою, саме тут сходяться всі перелічені рівні: бізнес батька голови ОВА, адміністративне сприяння міської влади, повідомлення про можливе втручання обласного прокурора та загальнонаціональна криза прокурорської вертикалі.
Воєнний виняток може стати зручним інструментом для приватного проєкту саме тому, що інституції, які мали б контролювати його застосування, або сприяють бізнесу, або залишаються осторонь.
З огляду на викладене НАЗК має перевірити дії Максима Козицького щодо компаній, у яких присутній приватний інтерес його батька, зокрема й "МНД Жуківське". Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура — можливе втручання у полтавське земельне провадження. Офіс генпрокурора — встановити й оприлюднити хронологію дій обласної прокуратури щодо можливого блокування розслідування дій "МНД Жуківське" на Полтавщині. СБУ — надати оцінку можливим загрозам національній безпеці з огляду на бекграунд одного з інвесторів.
Україні потрібен власний газ. Але їй не потрібна система, за якої родинний бізнес отримує прокурорський "дах", громада — офшорних інвесторів, землекористувачі — захоплені ділянки, а країна — черговий корупційний скандал.
Родина Козицьких: бізнес, курорт і бюджетна дорога
Окремої уваги заслуговують бізнесові інтереси родини Козицьких на Львівщині. У 2024 році журналісти NGL.media оприлюднили розслідування щодо реконструкції вулиці Гірської у Східниці, яка веде до готельно-відпочинкового комплексу "Панорама Східниця". За даними розслідувачів, на продовження ремонту дороги у 2023 році з обласного бюджету спрямували близько 25 млн грн, а рішення про фінансування погодив голова Львівської ОВА Максим Козицький. На той момент комплекс був пов’язаний із бізнесом його батька — підприємця Зіновія Козицького.
Як встановили журналісти, готельно-відпочинковий комплекс розташований на земельній ділянці площею близько дев’яти гектарів, а замовником його будівництва виступала компанія "Нормаз Плаза". За даними NGL.media станом на вересень 2024 року, 50% цієї компанії Зіновій Козицький контролював через ТОВ "Вест Енерджі". На території курорту, крім готелю на 60 номерів, планували звести ще 11 окремих котеджів. Реконструйована майже двокілометрова вулиця Гірська фактично забезпечила під’їзд до цього комплексу.
Розслідувачі також звернули увагу, що реконструкція Гірської стала найдорожчим дорожнім проєктом серед профінансованих Львівською ОВА у 2023 році. Далі в напрямку хутора Гута, де Зіновій Козицький та пов’язані з ним особи придбали земельні ділянки, почали облаштовувати ще один відтинок дороги. Цього разу, за даними NGL.media, замовником виступила "Нормаз Плаза", а вартість робіт становила близько 24,45 млн грн. Таким чином, загальна вартість двох відтинків наближалася до 50 млн грн, приблизно половину з яких становили бюджетні кошти.
Сам Максим Козицький після виходу матеріалу відкинув закиди щодо використання бюджетних коштів в інтересах родини. Він заявив, що реконструкція дороги стартувала ще у 2021 році, тоді як будівництво оздоровчого комплексу розпочалося у травні 2022-го, а його батько став власником ТОВ "Вест Енерджі" лише у травні 2024 року. За словами очільника ЛОВА, дорога була необхідна насамперед мешканцям хутора Гута та екстреним службам. Таким чином, історія з дорогою у Східниці стала одним із публічних епізодів, де бізнесові інтереси родини Козицьких опинилися поруч із рішеннями обласної влади та викликали питання щодо можливого конфлікту інтересів.
Для уточнення інформації, оприлюдненої нашими колегами з "Дзеркала тижня", а також для глибшого дослідження теми, редакція СтопКору готує низку запитів до компетентних органів, а саме:
До НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) – чи перевіряло НАЗК декларації Максима Козицького; чи повідомляв він про реальний чи потенційний конфлікт інтересів у зв'язку з бізнесом батька (Зіновія Козицького) та Карела Комарека; чи усувався він від підготовки й підписання меморандумів з MND a.s. та "МНД Тинівське"; статус перевірки за трьома згаданими епізодами (меморандум від 19.02.2026, субвенція на дорогу до Східниці, тендер на дорогу Зимівки—Уличне).
До НАБУ та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) – чи відкрито провадження щодо можливого втручання прокурора Євгена Гладія в розслідування земельного спору "МНД Жуківське"; чи перевіряються зв'язки полтавських проваджень із "Кропивою" (згадується в контексті справи "Карфаген"); статус справи щодо дороги на Гірській у Східниці (ухвала ВАКС).
До Офісу Генерального прокурора – хронологія процесуальних дій окружної прокуратури Полтавщини щодо звернень про роботи "МНД Жуківське"; чи були вказівки або втручання з боку керівництва обласної прокуратури; результати перевірки дій прокурора у справі про повернення вилученої техніки (справа "Карфаген", ухвала від серпня 2025 р.).
До СБУ – оцінка загроз національній безпеці у зв'язку з бекграундом Карела Комарека (термінал "Самара", можливі постачання паливом "ЛНР/ДНР" — на це посилається лист СБУ, згаданий у судовому рішенні №640/3734/19); чи проводилась повторна перевірка після спроби заходу цього інвестора на Полтавщину 2024 року.
До Держгеонадра – на підставі чого видано спецдозвіл "МНД Жуківське"; чи узгоджено роботи із землекористувачем відповідно до ст. 97–98 Земельного кодексу; чи застосовувався п. 6 постанови КМУ №1320 і чи були для цього законні підстави (руйнування видобувної бази внаслідок обстрілів).
До Львівської ОВА – зміст і мета меморандуму від 19.02.2026 між ЛОВА, MND a.s. та "МНД Тинівське"; обґрунтування виділення 25 млн грн субвенції на дорогу у Східниці 2023 року; хто ініціював тендер на 195 млн грн на дорогу Зимівки—Уличне.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
