Держава поки не може виставити на аукціон Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині, хоча після санкцій проти попереднього надрокористувача "Укрнафта" запропонувала залучити нового інвестора. ДНВП "Геоінформ України" повернуло заявку, пославшись, зокрема, на накладання ділянки на Семигинівське родовище, спецдозвіл на яке належить ТОВ "Парі Нафтогаз". За даними YouControl, компанією володіють доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського.
Ситуація навколо Стинавського родовища на Львівщині може вплинути не лише на подальшу розробку нафтових і газових запасів, а й на потенційні надходження до державного бюджету.
Після запровадження санкцій проти ТОВ "СП "Бориславська нафтова компанія" та подальшого анулювання її спеціального дозволу державна "Укрнафта" запропонувала виставити ділянку на відкритий аукціон. Однак реалізувати цю пропозицію наразі не вдалося.
Як Стинавське родовище залишилося без надрокористувача
2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про застосування санкцій щодо низки суб’єктів. 3 серпня відповідні обмеження були введені в дію указом президента №704/2026. До санкційного списку потрапила "Бориславська нафтова компанія", яка розробляла Стинавське нафтогазове родовище.
18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний спеціальний дозвіл компанії — №1211. Спочатку санкційні обмеження встановили на 10 років, але 20 серпня РНБО змінила рішення, зробивши їх безстроковими.
Згодом, 18 вересня, наказом №449 Держгеонадра остаточно анулювали спецдозвіл №1211.
Йшлося про право видобувати нафту й газ у межах глибин від 2800 до 3600 метрів.
Скільки могла отримувати держава
Стинавське родовище належить до значних нафтових об’єктів України. За даними "Бориславської нафтової компанії", у першій половині 2026 року підприємство в середньому видобувало близько 43 тонн нафти та 68 тисяч кубометрів газу на добу.
Компанія також повідомляла, що щодня сплачувала до бюджетів понад 1,5 млн грн. У річному перерахунку йдеться приблизно про 15,7 тис. тонн нафти та 25 млн кубометрів газу.
Після запровадження санкцій видобуток на родовищі зупинили.
"Укрнафта" запропонувала провести аукціон
Після анулювання спецдозволу державна "Укрнафта" 21 вересня звернулася до Держгеонадра із пропозицією виставити ділянку Стинавського родовища на електронні торги.
25 вересня службу доручила опрацювати звернення ДНВП "Геоінформ України". Уже 28 вересня підприємство надало відповідь, у якій вказало дві причини для повернення заяви.
Перша стосувалася меж самої ділянки: затверджений контур Стинавського родовища частково виходить за межі території, яку запропонувала "Укрнафта".
Друга причина виявилася принциповішою. Запропонований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу №5398 на Семигинівське родовище, який належить ТОВ "Парі Нафтогаз". У листі "Геоінформу" зазначено, що цей дозвіл "не має обмеження щодо глибини використання".
Саме ця обставина фактично стала перешкодою для подальшого розгляду пропозиції державної компанії.
Що відомо про "Парі Нафтогаз"
За даними YouControl, кінцевими власницями ТОВ "Парі Нафтогаз" є Анна та Каріна Злочевські — доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського.
Компанія має спеціальний дозвіл №5398 на користування надрами Семигинівського родовища, виданий ще у 2011 році.
Раніше законність цього дозволу вже була предметом судового спору. Львівська обласна прокуратура намагалася домогтися його визнання недійсним, однак у травні 2025 року Верховний Суд залишив спецдозвіл чинним. Однією з причин стало те, що прокурори не довели поважності пропуску строку звернення до суду.
Сам Микола Злочевський у 2023 році уклав угоду про визнання винуватості у справі щодо спроби підкупу керівництва НАБУ і САП. ВАКС затвердив угоду та призначив йому штраф у розмірі 68 тис. грн.
Ключова деталь — різниця у глибині
Документи щодо двох родовищ демонструють суттєву різницю.
Стинавське родовище за анульованим дозволом №1211 охоплювало поклади на глибинах від 2800 до 3600 метрів.
Натомість запаси Семигинівського родовища, відповідно до протоколу ДКЗ №4167 від 23 листопада 2017 року, розташовані значно глибше — від 3605 до 4540 метрів.
Тобто за наведеними документами поклади двох родовищ розташовані на різних рівнях.
Водночас у чинному бланку спецдозволу №5398 для "Парі Нафтогаз" зазначені координати та площа ділянки — 16,6 кв. км, але окремої межі за глибиною немає.
При цьому сам дозвіл посилається на протокол ДКЗ №4167, у якому глибину залягання запасів визначено.
Це породжує питання, яке наразі залишається без однозначної публічної відповіді: чи може відсутність конкретної позначки про глибину в бланку дозволу означати, що надрокористувач отримує право претендувати на поклади, розташовані вище визначеного протоколом горизонту?
Коли змінився бланк спецдозволу
Окрему увагу привертає те, що чинна версія бланка №5398 оформлена у липні 2022 року, коли Держгеонадра очолював Роман Опімах.
Чи містили попередні версії документа 2011 та 2021 років обмеження за глибиною, хто саме ініціював переоформлення документа та з яких причин у новій версії така інформація відсутня — наразі невідомо.
Що може відбутися далі
За інформацією джерел СтопКору в Держгеонадрах, наступним кроком може стати новий протокол ДКЗ щодо "Парі Нафтогаз". Теоретично це могло б дозволити компанії претендувати на поклади вище позначки 3605 метрів — тобто в зоні, яку раніше охоплював дозвіл на Стинавське родовище.
Серед посадовців, які можуть бути залучені до ухвалення відповідних рішень, джерела називають голову Держгеонадр Сергія Власенка, директора департаменту правового забезпечення Сергія Губу, директора Державного інформаційного геологічного фонду України Павла Бовсунівського та голову ДКЗ Сергія Паюка.
Якщо припущення джерел підтвердяться, це може вплинути і на економічні параметри майбутнього аукціону. За попередніми оцінками, площа ділянки може скоротитися більш ніж на 30%, а стартова ціна — приблизно на 35–40%. Незалежного розрахунку цих показників наразі немає, тому редакція звернулася до Держгеонадра з проханням оцінити можливі наслідки.
Ключовими залишаються кілька питань: чому дозвіл на запаси глибиною 3605–4540 метрів фактично використовується як аргумент проти виставлення на аукціон ділянки з покладами до 3600 метрів, чому в чинному бланку немає обмеження за глибиною та коли Стинавське родовище все ж зможе бути виставлене на торги.
Редакція продовжить стежити за ситуацією та очікує на відповіді Держгеонадра, ДНВП "Геоінформ України", ДКЗ і ТОВ "Парі Нафтогаз".
Читати також: Земля біля Київ–Чоп за 3,5 млн грн: на Львівщині розслідують сумнівну приватизацію ділянки.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
