Як повідомляє Укрінформ, така інформація міститься у щорічній доповіді Єврокомісії за 2020 рік щодо захисних дій ЄС у сфері торгівлі, що оприлюднена на сайті ЄК.
«На кінець 2020 року ЄС здійснював 150 заходів торговельного захисту… включаючи 128 антидемпінгових заходів, 19 заходів проти субсидій та 3 гарантійні заходи… Вперше Єврокомісія реагувала на новий вид субсидій з боку третіх країн у формі транскордонної фінансової підтримки, що стало серйозним викликом для європейських компаній. Найбільша кількість захисних заходів ЄС у сфері торгівлі спрямовані проти Китаю (99 заходів), Росії (9), Індії (7) та США (6)», - йдеться у повідомленні.
Доповідь охоплює також зусилля Єврокомісії для коректного застосування інструментів СОТ з розв’язання торговельних суперечок та запобігання неправомірному застосуванню заходів торговельного захисту з боку третіх країн. Серед справ, що розглядалися в інституціях СОТ за ініціативою ЄС, згадується й Україна.
«Під час зустрічі Комітету з гарантій ЄС висловив занепокоєння в рамках таких розслідувань: Індонезія (одяг та аксесуари до одягу), Марокко (зварні труби та труби із заліза або сталі), Південна Африка (деякі вироби зі сталі), Туреччина (зубні щітки) та Україна (полімерні матеріали, а також дроти та кабелі). ЄС також відстоював свою позицію в рамках запобіжних заходів щодо певних сталевих виробів, які зазнали критики з боку Індії, Китаю, Росії, Японії, Швейцарії та Кореї», - йдеться у доповіді.
Як повідомлялося, ЄС проводить активну торговельну політику з метою створення умов для чесної конкуренції на спільному ринку, включаючи моніторинг та обмеження неправомірних субсидій з боку третіх країн у виробничі потужності, в тому числі - на території Європейського Союзу. Для досягнення цієї мети Єврокомісія застосовує широкий спектр засобів, від запровадження торговельних мит до накладення штрафів за картельні змови або інші порушення умов чесної конкуренції.
Також з метою підтримки конкурентоспроможності європейських виробників в рамках «зеленої трансформації» вже з 2026 року ЄС планує запровадити ввізне мито на товари з високим вмістом СО2. З цією метою, відповідно до правил СОТ, Євросоюз запроваджує так званий CBAM (Сarbon order adjustment mechanism) - Кордонний механізм вуглецевого регулювання. Перехідний адаптаційний період застосування CBAM триватиме з 2023-го по 2025 роки.
Джерело: Укрінформ
