ПідтриматиРусский

У Верховній Раді з’явилися нові нардепи Рєзнікова та Моркляник: чим вони відомі

ЦВК зареєструвала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову народними депутатами України 30 липня

Анастасія Михайлова
Анастасія Михайлова

Редактор стрічки новин

У Верховній Раді з’явилися нові нардепи Рєзнікова та Моркляник: чим вони відомі

Вікторія Рєзнікова та Богдан Моркляник склали присяги народних депутатів під час пленарного засідання Верховної Ради 18 серпня.

Про це стало відомо з засідання Верховної Ради.

ЦВК зареєструвала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову народними депутатами України 30 липня.

Їх обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".

Моркляник і Рєзнікова були включені до виборчого списку цієї партії під № 163 та № 165 відповідно.

Що відомо про Вікторію Рєзнікову

Вікторія Рєзнікова — українська правознавиця, науковиця, адвокатка та викладачка. У серпні 2026 року вона отримала мандат народної депутатки Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга народу".

У Верховній Раді з’явилися нові нардепи Рєзнікова та Моркляник: чим вони відомі

Центральна виборча комісія 22 липня визнала Вікторію Рєзнікову та Богдана Моркляника обраними народними депутатами. Вони замінили Дениса Маслова та Віталія Безгіна, які достроково припинили депутатські повноваження після переходу на роботу в уряд.

Рєзнікова народилася 24 вересня 1978 року в Хмельницькому. У 2000 році закінчила Хмельницький університет управління та права за спеціальністю "Правознавство". Має науковий ступінь докторки юридичних наук.

До приходу в парламент Рєзнікова тривалий час працювала в академічній та юридичній сферах. У 2019–2024 роках вона очолювала кафедру господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2024 році стала завідувачкою кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ.

Також Рєзнікова є членкинею Національної академії правових наук України. У 2025 році вона стала її членкинею-кореспонденткою.

З 2018 року Рєзнікова входить до Науково-консультативної ради при Верховному Суді, а з 2021-го — до Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Раніше вона також працювала у Науково-консультативній раді при Вищому господарському суді України.

Рєзнікова має досвід адвокатської діяльності — право займатися нею вона отримала у 2008 році. Водночас у відкритих даних зазначено, що її адвокатська діяльність була зупинена з 12 травня 2015 року.

До наукової кар’єри Рєзнікова працювала юристкою та викладачкою. Зокрема, у 2005–2011 роках викладала у Хмельницькому інституті соціальних технологій університету "Україна", де також очолювала кафедру правознавства.

У політиці Рєзнікова вже мала досвід участі у парламентських виборах. У 2019 році вона балотувалася до Верховної Ради від партії "Слуга народу" під №165 у виборчому списку, однак тоді мандат не отримала. Саме ця позиція у списку зрештою дозволила їй стати депутаткою після вибуття інших кандидатів. ЦВК підтвердила її перебування під №165 у списку "Слуги народу".

Окремо увагу привертають її зв'язки з ТОВ "Юридичний портал "Ратіо Деціденді". За даними відкритих реєстрів, Рєзнікова раніше була співвласницею компанії з часткою 5%. Наразі серед її засновників її вже немає. Власниками компанії, за актуальними реєстраційними даними, є Олександр Святоцький та Марина Стефанчук.

Що відомо про Богдана Моркляника

Богдан Моркляник — український науковець, педагог і громадський діяч, доктор технічних наук та професор. У серпні 2026 року він отримав мандат народного депутата Верховної Ради IX скликання за списком партії "Слуга народу".

У Верховній Раді з’явилися нові нардепи Рєзнікова та Моркляник: чим вони відомі

Моркляник зайняв місце Дениса Маслова, якого призначили міністром юстиції. У 2019 році він балотувався до парламенту від "Слуги народу" під №163 у виборчому списку, однак тоді мандат не отримав.

Освіта та наукова діяльність

Богдан Моркляник народився 21 травня 1975 року в селищі Міжгір'я Закарпатської області.

Вищу освіту здобув у Національному університеті "Львівська політехніка". У 1996–1998 роках навчався за магістерською програмою за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво" та отримав диплом магістра з відзнакою.

У 2004 році завершив аспірантуру. У 2005 році захистив дисертацію та здобув ступінь кандидата технічних наук, а у 2015 році — доктора технічних наук. У 2014 році йому присвоїли звання доцента.

З 2016 року Моркляник працює професором кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Львівської політехніки.

Моркляник має досвід роботи на державних та адміністративних посадах.

У 2008–2014 роках він був проректором з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Національного університету "Львівська політехніка".

У 2016–2018 роках працював радником першого віцепрем'єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

У 2018–2019 роках очолював державну організацію "Національний офіс інтелектуальної власності". У грудні 2018 року його також обрали до складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), де він став заступником голови.

Окремий етап його діяльності пов'язаний зі студентським самоврядуванням. У 1998–2008 роках Моркляник очолював первинну профспілкову організацію студентів та аспірантів Львівської політехніки, а у 2002–2005 роках був головою Колегії студентів і аспірантів.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Моркляника у березні 2022 року мобілізували до лав Збройних сил України.

У 2019 році Моркляник балотувався до Верховної Ради за списком партії "Слуга народу". Він був безпартійним та перебував під №163 у виборчому списку.

Тоді депутатський мандат він не отримав. Через сім років його місце у списку дозволило йому стати народним депутатом після дострокового припинення повноважень Дениса Маслова.

Ім'я Богдана Моркляника також фігурувало у публічному конфлікті навколо діяльності НАЗЯВО.

Журналістка та викладачка Юлія Сазонова заявляла про можливі порушення під час формування галузевих експертних рад агентства. За її словами, Моркляник, який очолював конкурсну комісію, нібито негативно ставився до кандидатів, які мали досвід роботи в зоні АТО.

Моркляник зі свого боку публічно пояснював свою позицію необхідністю оцінювати кандидатів насамперед за професійними критеріями та дотримуватися встановлених принципів відбору.

У своєму блозі на Osvita.ua він, зокрема, ставив під сумнів доцільність надання кандидатам додаткових преференцій лише через статус учасника АТО, наголошуючи на необхідності підтверджувати професійні здобутки.

Сазонова також стверджувала, що під час роботи НАЗЯВО могли порушуватися процедурні правила проведення засідань та голосувань. Водночас наведені нею твердження є її оцінкою ситуації, а сам конфлікт був пов'язаний із процедурою відбору до експертних рад.

За даними YouControl, Моркляник фігурував у реєстрах як засновник або керівник низки організацій. Серед них — Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору, Асоціація випускників Львівської політехніки та інші структури.

У різні роки він також займався розвитком студентського самоврядування, профспілковою діяльністю, освітніми та громадськими проєктами.

Нагадаємо, за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури повідомлено про підозру лісничому Тиховецького лісництва Брустурянського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України". Слідство встановило, що чоловік самовільно зайняв ділянку лісового фонду й облаштував її для приватного користування, всупереч законодавству.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook !

Допоможи зламати корупційні схеми – прийшли сигнал у чат-бот .

Інші новини

Антикварні речі намагалися вивезти до Польщі: на 'Раві-Руській' виявили колекцію предметів

Антикварні речі намагалися вивезти до Польщі: на "Раві-Руській" виявили колекцію предметів

Колекцію з прикрас, статуеток, портсигара та складного лорнета 45-річна жителька Запоріжжя перевозила рейсовим автобусом до Польщі. Тепер експерти мають визначити, чи становлять вони історичну або культурну цінність