Удар російського дрона по захисній арці Чорнобильської АЕС в лютому 2025 року поставив під загрозу безпечне демонтаж зруйнованого реактора та утилізацію радіоактивних відходів. Інженер Ерік Шмімен, який 15 років працював над цим проєктом, розповів The New York Times, як атака змінила плани та порушила складні питання щодо відновлення арки.
Про це повідомляє NV.
Інженер, який брав участь у розробці захисної арки, що була встановлена над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, поділився наслідками атаки російського дрона, що стала серйозною загрозою для безпеки цього об'єкта. Ерік Шмімен, старший технічний радник проєкту протягом 15 років, повідомив The New York Times, що плани з демонтажу реактора та безпечної утилізації радіоактивних відходів, які мали розпочатися у найближчі п'ять років, наразі опинилися під серйозною загрозою.
Захисна арка, встановлена на четвертому енергоблоці у 2016 році, є найбільшою рухомою конструкцією у світі. Більше ніж 45 країн і міжнародних організацій інвестували близько 1,7 мільярда доларів у її будівництво. Проте 14 лютого 2025 року російський дрон вартістю 20 тисяч доларів пробив отвір у сталевій оболонці конструкції, що спричинило пожежу.
"Ми провели численні аналізи безпекових ризиків, розглядаючи можливі загрози, такі як землетруси, сильні вітри, торнадо та снігопади, але не передбачили можливість бойових дій", — розповів Шмімен.
Хоча пожежу вдалося ліквідувати в перші години, водонепроникна мембрана всередині арки продовжувала тліти ще майже три тижні. Пожежники, використовуючи альпіністське спорядження, пробивали отвори в зовнішньому шарі конструкції, щоб дістатися до осередків вогню та подати воду всередину. Це було необхідно, щоб уникнути корозії, оскільки арка була спроєктована так, щоб залишатися сухою всередині.
За словами українських чиновників, близько половини північного щита арки було пошкоджено. Рівень радіації за межами Чорнобиля залишається в межах норми, однак ще не визначено, як саме буде відновлено пошкоджену частину конструкції.
Експерти припускають, що ремонт арки може тривати роками, що серйозно ускладнить плани щодо демонтажу аварійного реактора. Існує також ризик, що сталева оболонка конструкції почне іржавіти або що тимчасовий "саркофаг", збудований радянськими інженерами майже 40 років тому, продовжить руйнуватися.
Шмімен зазначає, що зовнішня оболонка арки є важливою для захисту від опадів, тоді як внутрішня конструкція утримує радіоактивний пил всередині, що особливо важливо під час демонтажу саркофага та зруйнованого реактора. Плани щодо утилізації відходів мали початися до кінця цього року, однак тепер цей процес може бути значно відстрочений.
"На жаль, цього більше не можна зробити", — зазначив Артем Сірий, начальник відділу експлуатації споруди ЧАЕС.
Експерти оцінюють можливість відновлення захисної арки, однак сьогодні не можна сказати, чи це взагалі буде можливим. Робітникам доведеться закрити отвір площею 50 квадратних метрів, що утворився після удару, а також герметизувати дрібні отвори, створені під час гасіння пожежі.
Також виникає потреба в ремонті пошкодженої мембрани і внутрішніх конструкцій арки. Важливо також знизити рівень вологості всередині, що піднявся після гасіння пожежі.
Експерти підкреслюють, що виконати ці роботи, ймовірно, неможливо через високий рівень радіації, який наявний всередині конструкції. Переміщення арки та її подальше відновлення будуть великою проблемою.
"Повне відновлення споруди майже неможливе. Щоб повернути її до первісного стану, знадобиться ймовірно сотні мільйонів доларів", — додав Артем Сірий.
Удар російського дрона по Чорнобильській АЕС став серйозним випробуванням для найбільшої в світі рухомої конструкції, що тепер перебуває під загрозою внаслідок війни та бойових дій, які інженери не могли передбачити під час її проєктування.
Нагадаємо, у ніч на 22 лютого в зоні відчуження поблизу ЧАЕС зафіксували тління. Осередок займання виявили за допомогою тепловізора, після чого рятувальники одразу приступили до його гасіння.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
