Близько 3,5 мільйонів українських дітей 1 вересня сіли за парти. Єдиної навчальної системи цього року немає: школи працюють офлайн, дистанційно або за змішаною системою в залежності від безпекової ситуації. Під галас повітряної тривоги діти сумлінно пізнають шкільну науку. Бо війна-війною, а розклад занять ніхто не скасовував.
Цього року українські діти навчатимуться на місяць довше. Постанова Кабінету міністрів від 28 липня 2023 року визначає тривалість навчального року 2023-2024 для закладів загальної середньої освіти з 1 вересня 2023-го до 28 червня 2024-го року.
Першокласник Яромир цього тижня вперше сів за парту приватної школи у Києві. Мама першочка Ксенія щаслива, що може повести сина до школи в рідному місті. За перший тиждень вже кілька разів навчальний процес переривався повітряними тривогами. У цей час учні прямують до укриття. Для молодших школярів там влаштовують розважальну програму, учні старших класів продовжують вчитись.
Більшість шкіл за розпорядженням Міністерства освіти розпочали навчальний рік офлайн. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 11 серпня навів такі дані: в Україні 68% освітніх закладів мають укриття різного типу, що дозволяє розмістити там 4,7 мільйона учнів та вчителів. Це, за словами керівника уряду, недостатньо, місцева влада повинна активніше будувати укриття в школах, гроші на це було виділено ще в квітні.
Цьогоріч семикласник Марк з Київщини вчиться дистанційно. Бо в його ліцеї немає бомбосховища. Будівництво вже розпочали, але до завершення за парти діти не сядуть.
За офіційною статистикою, через ворожі атаки в Україні пошкоджено або зруйновано кожну десяту школу або дитячий садок. Це близько 3000 освітніх закладів. Найбільших руйнувань зазнала освітня інфраструктура прифронтових регіонів. Зокрема, на Донеччині зруйновано 67% або понад дві третини шкіл.
Відновленням доступу до навчання в Україні займаються українські та міжнародні благодійні фонди. Серед них – UNICEF, savED та фонд "Київська школа економіки" (КШЕ). Утім через довгий процес погодження документації це - не швидкий процес.
Ліцей у Мирнограді на Донеччині потрощено ворожою ракетою майже рік тому - 3 листопада 2022 року. Ось так він виглядає зараз. Порожня будівля, пнівечені вікна і дах.
Усі учні цього ліцею навчаються онлайн. Серед них - Олексій і його молодша сестричка Аня. Родина Олексія переїхала з Донеччини до Хмельницької області. Утім він продовжує навчатись у своєму мирноградському класі завдяки дистанційній системі.
Та майже усі однокласники і вчителі Олексія і Ані лишаються на Донеччині. Там - постійні повітряні тривоги, тому навчання на цей час не переривають. Місцеві вже не реагують на вий сирен.
"На батьківських зборах вчителька розповіла, що під час вибухів діти не в укриття біжать, а до вікон: дивитись, що куди летить, де вибухи. І коментують усе, що бачать. Вчителя скаржаться - уроки зривають!", - розповідає батько Олексія Віталій Наймушин.
На окупованій території України усіх дітей зобов’язали ходити до шкіл - розповідають "СтопКору" ті, хто виїхав на підконтрольну Україні територію. Українські вчителі - ті, які погодились працювати в умовах насадження російської шкільної програми - тепер навчають дітей руському гімну і російській мові.
Не всі родини, хто залишився на окупованій території, наприклад, в Маріуполі, підтримують росію. Багато хто просто не встиг виїхати, або хворі батьки, або інші причини. Для них важливо, щоб діти мали доступ до українських шкіл.
"Маріупольський міський ліцей переїхав до столиці, йому виділили частину приміщення у Пущі-Водиці. Ще шість опорних маріупольських шкіл розпочали навчальний процес дистанційно. Вони працюють так другий рік. Уроки проходять у другу зміну - спеціально, щоб ті учні, які лишились на окупованій території, або виїхали за кордон, але хочуть отримати український диплом про освіту, могли приєднатись до навчання. Це практика у нас з 2014 року", - каже вчителька-переселенка із окупованого Маріуполя Наталя Семенівна.
Для третьокласниці Маргарити навчальний рік розпочався так само як і для її однолітків в Україні - 1 вересня. Але вона пішла до школи у Парижі. На початку війни вона з мамою і бабусею у паніці залишили свій дім на Київщині, коли ракета влучила у сусідній будинок. Дівчинка другий рік навчається у французькій школі, де не те, що українською - англійською ніхто не говорить. Через повне мовне занурення дитина вже добре розуміє французську, спілкується, засвоює знання іноземною мовою.
"Ми дуже сумуємо. Але повернутись додому зараз немає можливості. Маргарита не зможе навчатись онлайн, вона дуже рухлива дівчинка. У нашому районі на Київщині лише приватна школа має бомбосховище. Вартість навчання там - 18 тисяч гривень. Це дуже дорого", - каже мама Маргаритки Олеся.
У передвоєнний рік у школах навчались понад 4 мільйони учнів. Після початку повномасштабного вторгнення росії мільйони жінок з дітьми поїхали за кордон. Наразі понад півмільйони українських учнів залишаються на чужині. Повернення їх додому залежить від політики української влади.
Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом "German Marshall Fund of the United States". "Black Sea Trust" або його партнери не обов’язково поділяють думку, висловлену у цій публікації.
