На тлі нещодавніх гучних викриттів у роботі західного міжрегіонального управління держпраці та слідчих дій ДБР щодо корупційних правопорушень, що, за словами експертів, мають ознаки системності, розгорнулась гостра дискусія про саму сутність функціонування цієї державної інституції. Журналістка "Стоп корупції ТБ" Дарія Кондратюк поговорила з Владиславом Балацуном — членом громадської ради при держпраці України, виконавчим директором Криворізької організації роботодавців експертних інспекційних організацій та головою громадської спілки "Реформи для бізнесу": участь та співпраця.
Недосконале законодавство — основа корупційних ризиків
На думку Балацуна, одна з найбільших проблем — застаріла нормативна база:
"Головна проблема держпраці — це недосконалість законодавства, яке в більшій своїй частині містить корупційні ризики. Це неодноразово підтверджувалося експертизами, і Бюро антикорупційного, і міжнародні організації давали висновки".
За його словами, така ситуація дозволила формуватись схемам, які роками використовуються для тиску на бізнес.
Як приклад вибірковості та зловживань у роботі Держпраці Владислав Балацун наводить діяльність Романа Карпюка, одного з керівників у структурі служби.
За словами спікера, навколо його діяльності неодноразово виникали резонансні ситуації, які привертали увагу журналістів і громадських організацій. Зокрема, йшлося про дорожньо-транспортну пригоду, за яку, як стверджує Балацун, посадовець так і не поніс відповідальності, а також про службові розслідування, що не мали належних наслідків.
Окрему увагу, за словами експерта, цьому кейсу приділяли журналісти з Житомира, які публічно фіксували факти:
- можливого вимагання;
- відмов у видачі дозвільних документів;
- блокування підприємницької діяльності.
Особливо резонансним, за словами Балацуна, став випадок, коли відмовили в реєстрації декларації на виконання робіт демобілізованому військовому, який отримав поранення на фронті й після повернення відкрив власне підприємство.
"Це був вопіющий випадок. Людина пройшла фронт, була поранена, демобілізувалась і вирішила працювати. Але знайшлися керівники, які відмовили йому в реєстрації декларації", — зазначає спікер.
Лише після втручання Міжнародної антикорупційної асамблеї, за словами Балацуна, ситуацію вдалося зрушити з мертвої точки, і підприємець зрештою отримав необхідні дозвільні документи.
Система дозволів — інструмент контролю і шантажу
"Держпраці всякими путями, зачастую незаконними, пробує провести ці перевірки. Вони затримують документи у підприємців, блокують видачу дозволів, навіть якщо стався нещасний випадок. Вони використовують це, щоб анулювати дозволи і рекомендувати свої організації, які потім видають нові дозволи".
Ці дозволи, за словами Балацуна, не мають правового підґрунтя. Закон України "Про дозвільну систему" не передбачає для підприємців отримання дозволів на експлуатацію обладнання чи роботи підвищеної небезпеки, якщо йдеться не про запуск нового підприємства.
"У Європі немає таких дозволів взагалі. Немає навіть такого поняття".
Кишенькові експертні структури замість державного контролю
Балацун зазначає: після об'єднання держгірпромнагляду з інспекцією праці почала формуватись корупційна модель:
"Замість державних експертно-технічних центрів створили "кишенькові" організації, які належать працівникам держпраці. Через них змушують підприємців отримувати дозволи. Вони ж і видають висновки — без виїзду на підприємство".
"Щоб ви розуміли, висновки видаються навіть про технічну несправність обладнання — без огляду на місці. Це величезні ризики".
Балацун прямо називає таку систему загрозою:
"Це ракова пухлина на тілі нашої економіки, яку треба тільки видаляти хірургічним шляхом".
Новий закон — спроба легалізувати старі схеми
"Я взагалі не буду давати характеристику всьому закону, бо мене більше всього турбують 11-12 статті, що визначають якраз роботу дозволів і декларацій. Закон направлений на те, щоб узаконити цю корупційну схему. Просто-напросто — немає в Європі таких дозволів".
Владислав розповідає, що закон не підтримала жодна зі сторін соціального діалогу:
"Його не підтримала ні одна сторона — ні профспілки, ні роботодавці. Його підтримала тільки держпраці. А потім закон несподівано пішов у друге читання. Думаю, що на це має відповісти НАБУ".
Європейський підхід: стандарти замість дозволів
"У Німеччині, щоб експертна організація працювала, вона повинна пройти акредитацію в Національному агентстві і відповідати стандарту ISO. Все. Ніяких дозволів, ніяких додаткових паперів. Відразу відпадає три-чотири "кормушки"".
Саме тому громадська спілка "Реформи для бізнесу" пропонує впровадити європейську модель — з ризик-орієнтованим підходом, відповідальністю роботодавця, акредитацією експертів, а не дозволами від держави.
Наслідки: гальмування відбудови та знищення довіри
"Ми не будемо прогнозувати, коли і як закінчиться війна. Але після неї почнеться відновлення України. А для цього потрібні іноземні інвестори. І вони просто не зрозуміють нашу систему безпеки праці".
Балацун наводить приклад:
"Коли одному директору німецького підприємства сказали, що він повинен здати курс охорони праці, він був у ступорі: "У мене є три відділи, які цим займаються, і я ще повинен щось здавати особисто?!""
Хто керує — той і вирішує, з ким працювати
За словами Владислава Балацуна, в центральному апараті Держпраці сформувалася система ручного управління, у якій ключову роль відіграє голова відповідної комісії Роман Семчук.
"Керівники великих підприємств, де працює понад тисячу людей, фактично "здають" документи в центр. У центральному апараті. І саме там — у голови комісії Романа Семчука — є контакт з будь-яким таким підприємством. Він може прямо сказати, кому і з ким працювати, з якою саме фірмою", — пояснює спікер.
За словами Балацуна, у Семчука є чотири–п’ять, а то й шість "кишенькових" експертних організацій, які системно отримують доступ до підприємств. Це, на його думку, і є класичне ручне управління — не через правила чи стандарти, а через персональні рішення.
Наслідки такої моделі — не лише економічні, а й трагічні людські.
"У підсумку страждає економіка і страждають люди. Причому не лише працівники підприємств. Було багато випадків, коли встановлювали баштовий кран — він падав. Поруч могла стояти машина, в якій сидів водій, і людина гинула. І при цьому всі документи є, усе "виписано", усе формально нормально", — наголошує Балацун.е
Як це працює в Європі — і чому цей досвід ігнорують в Україні
За словами Владислава Балацуна, українська система охорони праці має прямі й живі контакти з європейськими експертами, які готові ділитися практичним досвідом. Зокрема, йдеться про співпрацю з фахівцями з Німеччини, які неодноразово пропонували пояснити, як насправді працює європейська модель контролю безпеки праці.
"У нас є відносини з європейськими колегами. З тією ж Ольгою Богдановою(ESOSH), яка готова підключитися й детально пояснити, як це працює в Європі, зокрема в Німеччині", — зазначає спікер.
Ба більше, за словами Балацуна, Європейське співтовариство з охорони праці пропонувало Держпраці направити своїх співробітників до Німеччини, аби ті на практиці ознайомилися з моделлю роботи європейських інспекцій та експертних організацій. Проте цю ініціативу з невідомих причин так і не було реалізовано.
"Чомусь це не прийняли. А якби вони туди поїхали, міжнародні організації дуже багато чого потребували б змінити в нас", — переконаний Балацун.
Експерт пояснює: у Європі, зокрема в Німеччині, взагалі немає дозвільної моделі, яка сьогодні лежить в основі української системи. Там не вирішують "кому можна працювати, а кому ні" через чиновника.
Європейський підхід значно простіший і водночас жорсткіший за якістю:експертна організація повинна відповідати європейським стандартам і пройти незалежну акредитацію в національному агентстві з акредитації.Жодних дозволів від інспекцій, жодних погоджень із конкурентами, жодних комісій чи "ручних рішень".
"Там усе чітко написано: експертна організація має відповідати європейському стандарту. Все. Більше ніяких дозволів не потрібно", — пояснює спікер.
Щоби отримати право працювати, компанія проходить акредитацію як орган інспектування або випробувальна лабораторія. Якщо вона відповідає стандартам — вона працює. Якщо ні — не працює. Людський фактор чиновника відсутній як явище.
Саме це, на думку Балацуна, і є головною причиною, чому європейську модель не поспішають впроваджувати в Україні.
"У нас на це не йдуть, тому що одразу відпадають три–чотири "кормушки"", — резюмує він.
За його словами, перехід на європейські правила означав би:
- ліквідацію дозвільних схем;
- зникнення "кишенькових" експертних організацій;
- кінець ручному управлінню;
- реальну відповідальність за безпеку, а не паперову.
Саме тому, переконаний експерт, опір реформі є не випадковим, а системним.
"Мовчання — перший шлях до рабства"
"Як сказав Параджанов: "Мовчання — це перший шлях до рабства". Поки ми мовчимо, поки боїмося, схема працює. А коли будемо виступати — все зміниться".
Балацун закликає бізнес і працівників не мовчати, документувати порушення, вимагати змін.
Читати також: у начальниці Західного управління Держпраці Єзерської провели обшуки: її підозрюють у системних "відкатах".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
