Передислокація бойовиків на Сході України й російські РЕБ поблизу КПВВ: чого прагне Кремль? На мій погляд, нинішнє загострення на Донбасі – це демонстрація сили, а не її використання. Я б не прогнозував прямого вторгнення.
Ми бачимо демонстративне нарощування угруповання. Але пройдімося цифрами. Українська розвідка в листопаді 2020 року говорила про чисельність бойовиків 1-го і 2-го Армійських корпусів росіян в ОРДЛО на рівні 35 тисяч осіб. Тоді як на 30 березня 2021-го вже наводяться дані тієї ж розвідки про 28 тисяч військових на окупованих територіях.
Ще один момент. За даними американської розвідки, на російсько-українському кордоні зосереджено близько 4 тисяч російських військових. Але аж ніяк не 25 додаткових батальйонно-тактичних груп, як стверджують у нас. Треба заспокоїти населення, що всі повідомлення різних «розслідувачів» — це елемент інформаційно-психологічної війни російських спецслужб. На жаль, в інформаційному полі України.
На мою думку, загострення не просто можливе, але вже відбувається. У тому числі в районах пілотного розведення військ. Але йдеться не про нове вторгнення росіян на територію України. У так званому «ДНР» спостерігається зосередження сил і засобів противника біля Тернового. Там у них танкові полігони. Туди підтягують бронетехніку. Ну, а в так званій «ЛНР» активні передислокації бойовиків відбуваються на Первомайському напрямку, в районі Золотого, а також на Щастинському напрямку, поблизу села Весела Гора.
Нагадаю, що досі дискусійним є питання одночасного відкриття КПВВ в Золотому і Щасті. Й окупанти продовжують тиснути на українську сторону, щоб автомобільний пункт пропуску був в саме в районі н.п. Щастя, що створить загрозу танкового прориву з боку агресора. Ось там зараз щосили загострюють.
Відомо, що в цих районах працюють російські РЕБ. А це ознака того, що здійснюється прихована передислокація. Решта, включаючи інформацію про військові колони в Криму, біля наших кордонів, про нові військові табори (де чомусь спокійно ходять британські журналісти) — білий шум, відволікання уваги й демонстративна гра м'язами.
На мій погляд, Росія включила елементи військово-політичного тиску з метою примусити Україну виконувати ряд незручних позицій з паризького комюніке — за підсумками зустрічі «нормандської четвірки» в грудні-2019.
Не випадково прессекретар Путіна Пєсков заявляв, що Росія погодиться на нову зустріч в нормандському форматі, але за умови виконання офіційним Києвом хоча б кількох зобов'язань. Про свої зобов'язання РФ традиційно замовчує. Від нас же вимагає імплементації в українське законодавство формули Штайнмаєра, особливо в частині законів про амністію і вибори в ОРДЛО. А щоб стимулювати нас до прийняття цих (вкрай небезпечних для України) кроків, триває ескалація на дипломатичній, інформаційній і військовій ниві.
Нагадаю, джерела Reuters повідомили, що Росія, стягуючи війська до кордонів України й активізуючи сили на окупованому Донбасі, намагається продемонструвати власну міць.
Своєю чергою, командувач військ США у Європі генерал Тод Волтерс заявив, що ймовірність вторгнення Росії в Україну протягом наступних кількох тижнів оцінюється на рівні від «низької до середньої».
