СУ ГУНП у Рівненській області відновило слідство у справі щодо захисту персональних даних лише після того, як Печерський суд Києва зобов’язав Офіс Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР. Рівненський обласний відокремлений підрозділ ВГО «Стоп корупції» поділився непростим досвідом захисту порушених прав у сфері персональних даних.
Захист порушених прав щодо персональних даних – один із пріоритетних напрямків роботи рівненського обласного відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції». Правозахисники за допомогою суду змусили правоохоронців відновити слідство у справі незаконного використання персональних даних. За три роки свої розпорядження у цій справі ухвалювали три Генеральних прокурори, а підслідність змінювалася тричі.
«Ваш спокій за зроблений вибір і захищеність персональних даних у реєстрах одного прекрасного дня може бути порушено. Так, житель Рівного після подачі заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо нього, неочікувано дізнався про арешт усього майна за заочним рішенням суду за рік після того, як це сталося. Він сприйняв це як очевидну помсту правопорушників за кримінальну справу.
У справі фігурували витяги з державного реєстру майна громадянина з ретушованою підставою доступу, повідомлення державної виконавчої служби про виконавче провадження з фальсифікованою адресою відповідача і договір, який на дату написання цього матеріалу визнаний судом недійсним», — розповідають подробиці справи активісти з Рівного.
Рівненський відокремлений підрозділ ВГО «Стоп корупції» системно виявляє зловживання та правопорушення, недоліки у роботі контрольних установ держави для захисту основоположних прав і свобод громадян. З цією метою здійснює правозахисний юридичний супровід резонансних кримінальних справ, зокрема, щодо захисту приватного життя та персональних даних. Обласний відокремлений підрозділ ВГО «Стоп корупції» неодноразово звертався до Офісу Генерального прокурора з приводу численних фактів порушення прав громадян відповідальними особами слідства у низці інших кримінальних справ, у яких потерпілими є інваліди війни, інваліди 1 групи з обмеженими можливостями, підприємці, чиї права порушені саме слідчими та прокурорами, які приймали процесуальні рішення, зловживаючи правом та своїми посадовими обов’язками.
Слідство у кримінальній справі за ухвалою суду 569/11775/18 ЄРДР №12018180010004239 від 13.07.18 за ст.182 ч.2 ККУ ведеться вже три роки з численними порушеннями, вважають антикорупціонери.
На прикладі справи ЄРДР №12018180010004239 можна вивчити всі можливі способи зловживань слідства та нехтування законними правами потерпілого.
«Чи може пересічний громадянин, потерпілий від дій злочинного угруповання, захистити себе в Україні, якщо правопорушення має формальний склад злочину, поєднане з незаконним доступом до державних реєстрів та фальсифікацією персональних даних особи? Так, якщо має три роки часу», — стверджує актив Рівненського відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції».
Указана справа знайома вже третьому Генеральному прокурору Венедіктовій. Вона приймала процесуальні рішення у справі за ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/37830/20-к.
Надалі інформація наводиться з урахуванням таємниці слідства.
«У зв´язку з тривалою бездіяльністю щодо встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та забезпечення всебічності та повноти досудового розслідування слідчим та прокурорам упродовж 2018-2020 років подано більш ніж 80 клопотань про вчинення процесуальних дій, жодне з яких не розглянуто у порядку та строк, передбачені ст.220 КПК України», — кажуть рівненські антикорупціонери.
Цікаво, що у справі тричі змінена підслідність. Уперше — після персонального прийому у Генерального прокурора три роки тому через неналежне розслідування — справу передали до обласного СУ ГУНП. Удруге прокурор відділу процесуального нагляду обласної прокуратури, вже відведений від справи ухвалою суду, з перевищенням повноважень фактично скасував рішення старшого за рангом прокурора та повернув справу до ВП ГУНП під процесуальне керівництво прокурора-фігуранта справи Теруправління ДБР. І втретє — після звернення до Офісу Генерального прокурора І. Венедіктової за ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/37830/20-к справу повернуто до обласного СУ ГУНП та обласної прокуратури.
«Ефективний нагляд за додержанням законності та принципове реагування на бездіяльність слідчих прокурори замінили покриванням їхніх недоліків у роботі. Така "співпраця" прокурорів та слідчих призвела до задоволення частини заяв про їхній відвід від цього кримінального провадження. Справу двічі закривало слідство з фальсифікацією матеріалів та постанов. Слідчі, які не мають рішення про призначення, виносили одночасно по дві постанови з різними датами та підставами закриття. А самі постанови були відсутні у матеріалах справи. Як наслідок — відвід слідчих та прокурорів, деяких із них відводили двічі. Суддя, який ігнорував невиконання слідством винесених ним же рішень, має результатом п’ять ухвал про відвід. Попри направлені до офісу Генерального прокурора матеріали про зловживання прокурорів у справі, вони пройшли атестацію, попри те, що були фігурантами кримінальних справ теруправління ДБР.
Дії та бездіяльність слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні є системними та мають ознаки злочинних. З цього приводу до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані про кримінальні провадження № 62021240000000173 від 25.02.2021, № 62021240000000093 від 02.02.2021. Ці справи розслідують слідчі територіальних органів Державного бюро розслідувань», — розповідають у Рівненському підрозділі ВГО «Стоп корупції».
Усі постанови про закриття провадження скасовані, зокрема в апеляційній інстанції.
Але пів року слідство ігнорувало ухвалу Апеляційного суду від 9.04.21 року та не поновлювало слідство у справі. Його відновили лише після ухвали Печерського районного суду м. Києва №757/36201/21-к від 21.07.21 року, що зобов’язав Офіс Генерального прокурора внести відомості в ЄРДР за ст.382 ч.2 ККУ (невиконання ухвал суду).
Очевидним, на думку підрозділу ВГО «Стоп корупції», є корупційна складова справи. Антикорупціонери вважають, що у Рівненській області органи прокуратури та поліції не мають бажання ефективно здійснювати розслідування та співпрацювати з громадським активом для боротьби з корупцією. Це стосується не тільки цього кримінального провадження, а й інших, з приводу яких направлялися звернення до Офісу Генерального прокурора у 2018-2020 роках.
«Важливо знати, що персональні дані громадянина, інформація про приватне життя — перша й остання лінія оборони фізичної особи, заволодівши якою правопорушник створює вашу цифрову копію, отримує доступ до інформації про фінансовий та майновий стан. І може сфальсифікувати документи, договори, у тому числі кредитні, з метою отримання неправомірної вигоди. Це відбувається, як правило, у складі злочинного угруповання.
Далі ви безпорадні та позбавлені захисту. Якщо ви не високопосадовці та правоохоронці, які, як правило, вказану 182 статтю ККУ використовують для захисту від журналістів-розслідувачів», — пояснюють правозахисники.
Кожен громадянин має право знати:
Конституція України Стаття 32 декларує: Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен громадянин має право знайомитись в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Омбудсмен на запит рівненського осередку «Стоп корупції» навів порядок роботи усіх установ із персональними даними людини.
Правовий аналіз, наведений рівненськими правозахисниками, допоможе зрозуміти, хто перед вами: представник установи, дії якого відповідають вимогам закону, чи злочинець, що полює на ваші дані з метою наживи.
У випадку порушення законного права на захист персональних даних правозахисники радять звернутись до омбудсмена, суду або правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення:
Стаття 182. ККУ «Порушення недоторканності приватного життя» передбачає:
«1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, — караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».
У європейському варіанті для захисту персональних даних громадян ЄС діє GDPR/Регулювання - General Data Protection Regulation. Верхня межа санкцій, зазначених у GDPR, полягає у накладенні штрафів у розмірі від 10 до 20 000 000 євро або у розмірі від 2 до 4% річного обороту компанії. Найменший зафіксований штраф — 4000€.
Як бачимо, українське законодавство передбачає значно «полегшену» відповідальність порівняно з європейським. Тому в Україні так вільно почуваються злочинці, а справи за ст.182 ККУ розслідують із певною неповагою до захисту основних прав і свобод, що призводить до моральних та матеріальних втрат постраждалого. Злочинці, натомість, користуючись корупційними зв’язками з правоохоронцями, почуваються вільно, вважають у Рівненському осередку антикорупційної організації.
Актив рівненського обласного осередку «Стоп корупції» закликає всіх дієздатних свідомих громадян України долучатися до громадського моніторингу та співпраці з державними структурами для захисту основних прав і свобод громадян.
«Єднаймося, разом переможемо! Додамо світла для темних справ корупціонерів», — закликають борці з корупцією.
Контакти рівненського обласного осередку ВГО «Стоп корупції»: 096-677-71-04
