Нещодавно в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» полковник запасу ЗСУ Роман Червінський заявив, що зі структури Служби безпеки України звільнили керівництво розвідувального розділу, який розслідував агентурну діяльність Росії у тимчасово окупованому Донецьку. Наразі робота в цьому напрямі зупинена. Але чи коректна ця заява Червінського?
Утім, заява полковника запасу ЗСУ Червінського про зупинення розвідувальної діяльності на території окупованих районів не відповідає дійсності.
Нагадаю, що 15 лютого 2021 року в окупованій Горлівці підірвався автомобіль одного з ватажків терористів – командира батальйону так званої «народної міліції» Сергія Попова на псевдо «Дуремар».
Вибух стався, коли терорист віз свою доньку до школи. Вибухівку було встановлено під сидінням автомобіля. У результаті вибуху терорист зазнав численних осколкових поранень нижніх кінцівок.
Снєгирьов звертає увагу на той факт, що вже за годину після теракту, керівництво терористів звинуватило в підриві бойовика українську сторону.
Керівником цієї операції терористи назвали особисто тодішнього начальника Генштабу Збройних сил України Руслана Хомчака та пов’язали вибух із його нещодавнім візитом у зону проведення ООС.
За версією спецслужб окупантів, Хомчак начебто поставив завдання зведеному загону окремого центру спецпризначення «Захід» організувати резонансний диверсійний акт для переведення уваги української громадськості та зниження негативної реакції. Управління «народної міліції» терористів заявило, що «об’єктом теракту українські бойовики обрали автомобіль військовослужбовця «народної міліції».
Зазначу, українській стороні про підготовку постановного теракту в Горлівці, ймовірно, було відомо заздалегідь.
8 лютого 2021 року ГІ «Права Справа» отримала та передала українським спецслужбам інформацію, що на території загарбаних районів Донеччини співробітниками «міністерства держбезпеки» окупантів готується диверсійний акт проти одного з керівників незаконних збройних формувань. За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ «Права Справа», підготовкою цього постановного теракту займався Олександр Бикадоров – колишній особистий охоронець ватажка терористів Олександра Захарченка.
Зауважимо, Олександр Бикадоров народився 28 вересня 1985 року. Офіційна реєстрація місця проживання – Донецька область, м. Кіровське, кв-л Молодіжний, 12/3. Батько – Бикадоров Віктор Миколайович, суддя Сніжнянського міського суду Донецької області. Свого часу Олександр Бикадоров закінчив університет у Луганську за спеціальністю «правник» і пізніше узяв собі кримінальний псевдонім «Юрист». З листопада 2018 року – член «народної ради» окупаційної влади. Наразі проживає у Горлівці та працює у міському «комітеті народної ради з цивільного арбітражного законодавства».
У повідомленні «Правої Справи» окремо наголошувалося на тому, що у Горлівці сталася показова імітація замаху, що вже неодноразово траплялося раніше.
Так, наприклад, 9 травня 2018 року на шляху пересування кортежу тодішнього ватажка бойовиків Захарченка біля населеного пункту Тернове стався вибух. За дивним збігом обставин, вибуховий пристрій спрацював передчасно та не на повну потужність. Власне, тоді відбулася імітація замаху на Захарченка, який був організований саме Бикадоровим.
За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу «Права Справа», саме Бикадоров був причетний до організації ліквідації ватажка терористів Олександра Захарченка. Бикадоров входив до складу його особистої охорони. Але його не виявилося серед охоронців, які 31 серпня 2018 року заходили разом із Захарченком до кафе «Сєпар», коли стався вибух. За офіційною інформацією, цього дня Бикадоров начебто виконував депутатські обов’язки.
На його думку, примітно, що постановний характер теракту та звинувачення української сторони в ескалації військової напруги, сталися напередодні чергового засідання ТКГ.
Своєчасне оприлюднення «Правою Справою» інформації про замовників і організаторів підриву автомобіля Сергія Попова на псевдо «Дуремар» стало на заваді проведенню інформаційно-психологічної операції спецслужб Росії, що мала на меті звинуватити Україну у блокуванні Мінських домовленостей та ескалації напруженості на лінії розмежування. Зокрема, проведення диверсійно-терористичних актів напередодні чергового раунду переговорів.
Це – тільки один епізод розвідувальної роботи на окупованих територіях, який став відомий широкому загалу. Наведені факти наочно спростовують інформацію полковника запасу ЗСУ Романа Червінського про те, що з 2019 року вся розвідувальна робота на території загарбаних районів зупинена.
Понад те, за його словами, подібні заяви Червінського мають характер відвертої дезінформації та направлені на дискредитацію українських спеціальних служб.
Важко не погодитися з Савіком Шустером, який після ефіру заявив, що розвідників почули. «Хто їх почує? У Росії їх точно почули. Тут немає жодного сумніву», – наголосив він.
Нагадаю:
- 17 листопада міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднила своє розслідування щодо спецоперації із затримання бійців російської приватної військової компанії «Ваґнер».
- 26 листопада на пресконференції президент Володимир Зеленський сказав, що очільник розвідувального органу ГУР МОР Василь Бурба «авантюрист» і хотів втягнути Україну до іноземної спецоперації, яка б нашкодила міжнародному становищу держави.
- 1 грудня глава ОП Єрмак заперечив, що давав будь-які вказівки колишньому начальнику ГУР МО Василю Бурбі про перенесення спецоперації.
- Чинний начальник ГУР МО Кирило Буданов прокоментував, що глава розвідки не зобов'язаний виконувати вказівки чи прохання глави Офісу президента.
