Нова квартира – тепер розкіш? На тлі збройної агресії рф в Україні набирає обертів відбудова житла, але ціна будматеріалів не стоїть на місці і зросла принаймні вдвічі порівняно з довоєнним періодом. Серед з причин експерти називають монополізацію цементного ринку великими гравцями. Ще б пак, адже потреба у цементі сягає щонайменше 2 млрд доларів.
Хто саме вирішив нажитися на відбудові України внаслідок російських обстрілів? І чи справді український будівельний ринок де-факто контролює цементний "картель"? Докладніше про це – у новому розслідуванні журналістки СтопКору Алли Легези.
На Київщині вирує відбудова: ремонтні й будівельні роботи тривають у понівечених війною Бучі, Гостомелі, Ірпені та інших населених пунктах області. Утім, охопити всі знищені або зруйновані об’єкти регіону одразу неможливо, наголошує губернатор Київщини Руслан Кравченко. Адже кошти на відновлення йдуть з бюджету, а він досить обмежений. Як розповів СтопКору очільник Київської ОВА, в області на сьогодні реконструювали понад 13 тисяч об’єктів, тобто трохи менше половини.
"Авжеж, хотілось би одночасно все відбудувати всю Київську область і заявити що ми відбудували. Це 28 тисяч об’єктів. Але виходимо з того, що ми маємо: уряд виділяє, ми відбудовуємо", – зауважив Кравченко.
Суми потрібні чималі: до прикладу, на відновлення лише однієї п’ятиповерхівки у Макарові передбачено понад 50 млн гривень. А таких будинків – майже 30 тисяч. Загалом, за підрахунками, аби відбудувати житлову і соціальну інфраструктуру Київщини, знадобиться понад 100 млрд грн. А по всій Україні, за даними Київської школи економіки, ця сума сягає понад 151 млрд доларів або 5,5 трильйонів гривень.
"Сума не вкладається ні на екрані калькулятора, ні в голову. І ця цифра ще не фінальна, бо, по-перше – обстріли відбуваються щодня, а по-друге – вартість будматеріалів росте як на дріжджах, а з початку війни – особливо стрімко", – коментує журналістка.
Чому ціна будівництва і ремонту росте, як на дріжджах, і нове житло стає для пересічних українців недоступною розкішшю?
Справа в тому, що значна частина будівельно-ремонтної продукції містить саме цемент. Зокрема, за даними виробників будматералів, у бетоні його 40%, в автоклавному газобетоні також приблизно 40%, майже 15% у залізобетоні і навіть у штукатурці орієнтовно 10%. Аби дослідити, як змінювалася вартість саме цього матеріалу, СтопКор узяв за основу дані "Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені Шульгiна".
Так, у серпні цього року середня ціна на цемент марки М-500 становила 5 238 грн за тонну. У жовтні 22-го він коштував у межах 3 978 грн за тонну. Тобто за рік середня вартість цього матеріалу, за нашими підрахунками, зросла на майже 32%. Динамікою цін на цемент з 2019-го по 23-й рік з нами поділився також Олег Сиротін – виконавчий директор Асоціації виробників автоклавного бетону, які є одними з найбільших споживачів в’яжучих матеріалів. Зокрема, до війни ця галузь купувала приблизно 360 тисяч тонн цементу на рік.
"З 2019 року станом на зараз вартість цементу здорожчала приблизно на 85%. Тобто у 2020 році у порівнянні з 2019 роком вартість цементу зросла приблизно на 4%. У 2021 році вартість зросла на 5%. А коли почалася війна у 2022 році, вартість цементу для нашої галузі зросла на 37% І у 2023 році станом на зараз вартість цементу зросла на 24%", – констатує Сиротін.
Відтак пропорційно зростала й вартість більшості матеріалів, що містять цемент.
За даними гендиректора промислово-будівельної групи "Ковальська" Сергія Пилипенка, у 2021 році середня вартість кубометра бетону становила близько 1600 грн. Наразі ж – 2000-2500 грн. Тобто за два роки ціна виросла на 50%.
На цьому тлі здорожчав і ремонт осель. Як розповів СтопКору представник однієї зі столичних ремонтних компаній, вартість їхніх робіт, тільки на етапі підготовки стін до фарбування чи поклейки шпалер, залежно від товщини шару, зросла від початку повномасштабної війни із 300 грн за квадрат до 500.
"Збільшення ціни на цементно-в’яжучі прямо впливає на вартість будівельних послуг, оскільки надаємо послуги комплексно, це і робота, і матеріал під ключ. Як відомо, цемент є основним в’яжучим у будівельних сумішах, коли є стяжки, цементно-піщані штукатурки і так далі. До війни штукатурні суміші коштували 130 грн, а після початку, влітку 2022-го вони коштували 350 грн. Тобто ціна зросла навіть не вдвічі, а майже втричі", – пояснює Віталій Карпенко, керівник проєктів компанії "Теплодім".
Цінові коливання на ремонтно-будівельні матеріали сильно б’ють і по ринку нерухомості.
Щоправда, у цій галузі прямо пропорційно вартість квадратного метра зростає не одразу, адже коли немає запитів на нові квартири, забудовники певний час штучно стримують ціни, коментує комерційна директорка компанії "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська.
"Якщо говорити конкретно про бетон та про цемент, вартість виросла у порівнянні із довоєнним періодом удвічі. Коливання цін на ці матеріали безпосередньо впливає на вартість зведення житлових будинків. Але з іншого боку, на сьогоднішній момент є обмеження платоспроможного попиту через війну. Відповідно на сьогодні ми маємо скоріше зменшення маржі і прибутковості забудовників та будівельних проектів, оскільки перекласти на ціну метра зростання вартості матеріалів не є можливим на поточний момент", – зазначила вона.
Так чи інакше, ціна за квадратний метр з початку повномасштабного вторгнення вже змінилася, і ситуація може суттєво погіршитися, щойно попит на житло відновиться. Актуальними даними стосовно первинного ринку житла у столиці поділився Денис Суділковський – маркетинг-директор відомої компанії з пошуку нерухомості "Лун".
"Середня ціна серед усіх класів, що виставлені на продаж, становить 47 300 грн за квадратний метр. До повномасштабного вторгнення ця ціна була 35 400 грн за квадрат. Як тільки люди будуть повертатися ще активніше до столиці, ми зможемо спостерігати відновлення попиту, і відповідно, це має позначитися на зростанні цін", – додав він.
Але через що чи через кого так стрімко злетіли ціни на будматеріали?
Чинників, що впливають на ціноутворення багато: це і здорожчання вартості палива та електроенергії, і порушення логістики, і збільшення зарплат, і загальна інфляція.
"Але в процесі підготовки матеріалу ми звернули увагу на ще один вагомий фактор, – це олігополізація цементного ринку, що, за словами виробників будматеріалів, відбулася через відсутність імпортного цементу в Україні", – підкреслює Алла Легеза.
Як пояснює Олег Сиротін, вартість цементу у 2020 та 2021 році повільно зростала, бо коли було введено антидемпінгове мито на молдовський та білоруський цемент, на ринку України залишався ще один імпортний цемент – з Туреччини. І його ціна була нижчою за вітчизняний продукт. Але у 2021 році антидемпінгове мито ввели вже на турецький цемент, і в наступні два роки можна було спостерігати стрімке зростання цін на внутрішній цемент від українських виробників.
Як стверджують виробники будматеріалів, обмеження імпортної конкуренції стало однією з причин стрімкого підвищення вартості цементу.
Це питання досліджували й у громадській організації "Ліга антитрасту", що у вересні 2021 року подала заяву до АМКУ з вимогою припинити необґрунтоване зростання вартості цементу на 35-50 % за три роки. У той самий період відбулося відповідно й здорожчання будівельно-ремонтних матеріалів та квадратних метрів, що підтверджує і динаміка цін на "первинку" в Києві.
Хто контролює ринок цементу в Україні?
До повномасштабного вторгнення в Україні діяло 5 цементних груп, до яких входять заводи у різних регіонах України. Це компанії Cemark, IFCem, Buzzi, Кривий Ріг цемент і Балцем. Остання, на жаль, через війну і тимчасову окупацію Харківщини сьогодні не діє, проте інша четвірка працює на повну потужність і разом у 2022 році виготовила майже 5,5 млн тонн цементу. Очікувана цифра виробництва до кінця цього року, за нашими даними, становить близько 7 млн тонн. Для порівняння: у пік своєї активності, у 2021 році, вітчизняні виробники спільно виготовляли понад 11 млн тонн.
Але відбудова набирає обертів, зазначила у коментарі СтопКору очільниця парламентського Комітету з питань містобудування та голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, тож очікується, що запити на цемент і будівельні матеріали будуть тільки рости.
"Укрзовнішекспертиза разом за підтримки USAD міжнародних партнерів зробили дуже цікаве дослідження. Вони порахували що для того щоб відновити зруйноване, Україні знадобиться як мінімум 64 млрд доларів саме на виробництво будівельних матеріалів", – підкреслила нардепка.
У вказаному дослідженні є ще один цікавий висновок: лише одного цементу потрібно для відбудови понад 35 млн тонн, що в грошовому еквіваленті фахівці оцінили у майже 2 млрд доларів.
"За нашими даними, максимальна річна спроможність українських цементних заводів сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу. Тож, за словами забудовників, цього не вистачить для відбудови і зрозуміло, що попит на цемент в Україні відтак буде просто шалений", – констатує журналістка.
А де попит перевищує пропозицію, там і ціна може злетіти у "космос".
"В умовах вірніше підвищення обсягів будівництва та подальшої відбудови початку нових будівельних проектів існуючого постачання і обсягів виробництва буде недостатньо, і це буде призводити до досить суттєвого зростання вартості цих матеріалів та комплектуючих", – коментує Анна Лаєвська.
Той факт, що потужностей з виробництва цементу для покриття попиту на етапі відбудови недостатньо, зазначається й у вищезгаданому дослідженні. Тож можна припустити, що Україна потребує сьогодні великих інвестицій для зведення нових заводів. Але на практиці ситуація поки протилежна. Репортери СтопКору під прикриттям дослідили, що й на наявних цементних потужностях вже тривають масові скорочення. Ідеться, зокрема, про завод "Дікергофф", куди за легендою наші "агенти" планували працевлаштуватися.
Які у "Дікергоффі" обсяги виробництва та що відбувається з компанією?
Редакція СтопКору намагалась з’ясувати це безпосередньо у компанії, спрямувавши запит, але відповідь мало того, що надали без цифр, узагальнену і не на всі питання, так ще й вимагають її не розголошувати. Що викликало подив у журналістів.
Теоретично скорочення на потужностях може пояснювати продаж українських заводів "Дікергофф" материнською італійською компанією Buzzi, яка, за даними НАЗК, із березня 2023 року була внесена до переліку "Міжнародних спонсорів війни".
Повідомлення про угоду з ірландською компанією CRH за 100 млн євро в Buzzi опублікували на офіційному сайті у червні цього року. До речі, в CRH теж були потужності в рф, але в березні 2022 році компанія заявила про вихід із російського ринку.
Цифри угоди теж досить цікаві. Продаж двох працюючих заводів "Дікергофф" усього за 100 млн євро скидається на знижки в "чорну п’ятницю", бо, за нашими даними, побудувати один цементний завод в Україні сьогодні коштує від 250 до 300 млн.
Наразі ця угода між світовими цементниками-гігантами перебуває на розгляді в Антимонопольному комітеті України.
Як йдеться у відповідях на запити СтопКору, спершу в АМКУ не прийняли заяви про надання дозволу компаніям на купівлю/продаж акцій "Дікергоффа", а після надходження документів повторно – розпочали в жовтні справу про концентрацію, бо є загроза монополізації або суттєвого обмеження конкуренції. Сьогодні у цементній галузі розігрується дуже цікава комбінація, розповідає народний депутат України Сергій Нагорняк.
"Якщо відбувається поглинання ірландською CRH італійської компанії Buzzi, станом на сьогодні 32% ринку вже мають ірландці. Вони планують провести угоду купівлі ще 14% ринку в італійської компанії, і вже матимуть 46%", – наголошує парламентар.
За даними СтопКору, ринок цементу між компаніями-гігантами в Україні наразі розподілений наступним чином: в "Івано-Фраківськцементу" частка на ринку до повномасштабної війни складала 34%, на другому місці "Cemark" (CRH) із 28%, у "Дікергоффа" – 15% і близько 12% у "Кривий Ріг Цемента".
Тож, якщо угоду купівлі-продажу між CRH та Buzzi все ж погодять, "Cemark" стане лідером на ринку і диктуватиме свої ціни та власні правили гри.
А їх, зважаючи на практику ведення бізнесу згаданих компаній-гігантів в інших країнах, не завжди можна назвати чесними. Наприклад, як писали у 2003 році у виданні "Дзеркало тижня", міжнародна група CRH входила до числа компаній, відносно яких Єврокомісія проводила розслідування за створення спільного ринку.
А у 2009 році німецький суд оштрафував аж 6 великих виробників цементу на 330 млн євро за картельну змову. Компанії, серед яких була і вже відома нам "Дікергофф", скуповували продукцію та конкурентні підприємства, призупиняли їх роботу і тримали високу ціну на власний цемент. Майже схожу ситуацію за участі CRH зафіксувала влада в Угорщині у 2020 році, про що повідомляли на сайті тамтешнього органу з питань конкуренції.
І таких прикладів світової монополізації ринку та закриття виробництв із суттєвим зростанням ціни цементу – чимало.
До того, ж за даними, які СтопКор отримав із власних джерел, заводи "Дікергофф" в Україні теж вже перебувають під загрозою закриття, адже працюють за застарілою технологією – вологим процесом, а це суперечить екологічним цілям CRH. Тож що відбудеться у разі погодження згаданої угоди купівлі-продажу – питання відкрите. Його, до слова, в CRH проігнорували, не надавши відповіді на редакційний запит.
На скільки саме може зрости вартість цементу в разі поглинання цього ринку і його монополізації, спрогнозувати складно. Але те, що ціна буде рости – очевидно, стверджують виробники будматеріалів та забудовники.
"Якщо будівельні матеріали подорожчають на 30-40%, можливо, ще якісь додатково 5-6% забудовники перенесуть на прайси продажу, але знову ж таки, якщо буде забезпечений попит на це житло, якщо ринкова ситуація це дозволить", – припускає Анна Лаєвська.
Чи повториться світова практика монополізації цементного ринку компаніями-гігантами в Україні і що вирішить АМКУ?
Ймовірно, рішення ухвалювати буде непросто, зважаючи на відкриту підтримку компанії CRH керівництвом країни.
За нашою інформацією, під час зустрічі Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Ірландії Лео Варадкаром в Києві, йшла мова про відновлення України та участь у цьому процесі ірландського бізнесу, зокрема компанії CRH.
СтопКор надіслав запит з цього приводу до Офісу Президента, але за місяць відповіді ми так і не отримали. Ніяк не прокоментували й у Кабміні публічну підтримку компанії CRH під час зустрічі Дениса Шмигаля з очільником уряду Ірландії. Проте є і позитивні сигнали із цих зустрічей. Адже йшлося також про залучення нових інвестицій з будівництва цементних заводів в Україні, а це, за словами народних депутатів, – один зі шляхів розв’язання проблеми монополізації цементного ринку.
А поки високопосадовці вестимуть перемовини щодо залучення інвестицій, СтопКор продовжує стежити за перебігом подій. Зокрема, Антимонопольний комітет офіційно включив наших представників до висвітлення інформації про концентрацію у вигляді придбання компанією CRH українських потужностей "Дікергофф".
Нагадаємо, видобуток копалин і виробництво цементу – одна з найважливіших галузей економіки в умовах війни, коли питання відбудови понівеченої інфраструктури стоїть руба. Між тим країна-агресорка продовжує "полювання" на український видобувний і будівельний бізнес – зокрема, журналісти виявили, що російський слід присутній у капіталі великих компаній, які націлились на цінне родовище вапняків на Дніпропетровщині.
Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом "German Marshall Fund of the United States". "Black Sea Trust" або його партнери не обов’язково поділяють думку, висловлену у цій публікації.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
