

Офіційно в Україні пів мільйона безробітних, та до них ризикують приєднатись ще десятки тисяч, які працюють у вітчизняному цементному виробництві. Хоча, здавалося б, у цементників все має бути добре. Адже Україна споживає 9 мільйонів тонн цементу щороку: будується житло, школи, стадіони та навіть бетонні дороги.
Та історія тут більш складна і виходить за рамки України. Справа в тім, що наш південний сусід Туреччина – другий експортер цементу у світі після Китаю. Їхні потужності в рази переважають наші, і турки здатні настільки понизити ціну, що виробляти український цемент стане невигідно. Інакше кажучи – демпінг.
Аби відчути, наскільки в різних "вагових категоріях" ми знаходимось, просто порівняємо наші можливості. Щороку наші чорноморські сусіди виробляють 142 мільйони тонн цементу, а ми – всього 9, хоча цього й достатньо для потреб внутрішнього ринку. У Туреччині працює 60 заводів, а в Україні 8, та навіть вони завантажені не повністю.
Як зазначає генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, вперше за останні 10 років ми маємо від'ємне сальдо торгівлі товарами з Туреччиною. Про що це говорить? Це говорить про те, що турецька економіка набагато сильніша за економіку України, і навіть тоді, коли діють мита, ми маємо дуже швидку експансію турецьких товарів на наш ринок.
Ось і виходить, що у 2020 році споживання цементу не збільшилось. В цей же час Україна виробила вже не 9 мільйонів тонн цементу, а 8. А ще один мільйон, за демпінговими цінами, завезли з Туреччини.
І тепер, увага! Питання: "Як зменшення власного виробництва вплине на кількість робочих місць?". Відповідь зрозуміла – людей будуть "скорочувати". Потім – зупинка інвестицій та мінус надходження в бюджет. Для населених пунктів на кшталт Здолбунова або Гуменців, де від роботи цементних заводів залежить добробут десятків тисяч сімей, це справжня катастрофа.

Зауважу, в умовах кризи турецькі виробники отримують неймовірну підтримку з боку держави. Система субсидіювання економіки Туреччини дуже потужна: у деяких галузях субсидії сягають 48%. Це величезна цифра, якій Україна нічого не може протиставити.
Аби не допустити найгіршого сценарію, торік у вересні Мінекономрозвитку почало антидемпінгове розслідування щодо турецького цементу, і вже є перші підсумки. Про них мої колеги детально розказали у великій аналітичній статті, зайдіть на наш сайт та обов’язково почитайте! Обережно, лонгрід!
А я лише процитую декілька цікавих цифр.
• Середньозважена ціна за турецький цемент склала 46 долара за тонну, тоді як у Європі конкурентні ціни сягають 75 євро.
• Як встановили розслідувачі, середні ціни демпінгового імпорту товару походженням із Турецької Республіки були нижчими не лише від цін подібного товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України, а й від собівартості товару національного товаровиробника.
• Розрахована маржа шкоди від імпорту в Україну товару походженням з Турецької Республіки склала 46%.
Такі висновки сподобались не всім. Адже є й ті, хто зацікавлений в можливості заробити на турецькому імпорті. На цьому тлі в інтернет запустили фейки та маніпуляції щодо ціни та якості вітчизняного цементу, на що відреагувала асоціація "Укрцемент".

"Асоціація "Укрцемент" заявляє, що інформація про діяльність національних виробників, яку було розповсюджено декількома приватними особами у соціальних мережах у зв’язку із антидемпінговим розслідуванням щодо імпорту цементу з Туреччини, повністю не відповідає дійсності.Асоціація жорстко засуджує такі дії та вважає їх свідомою провокацією з метою тиску на Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі", – йдеться у заяві асоціації.
Найближчим часом очікується засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, де, згідно з висновків розслідування, і можуть бути прийняті заходи щодо захисту вітчизняної економіки. Тому, своєю чергою, ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій.