Чим сьогодні займається Національна академія наук України? Формально — розвитком науки. Але останні події змушують поставити інше запитання: що відбувається з величезними земельними та майновими ресурсами, якими володіє Академія?
Навесні 2026 року двом посадовцям НАН повідомили про підозру через передачу державних земель під житлову забудову в Києві. За даними БЕБ, держава зазнала збитків на понад 2,3 млн грн. Натомість підприємство НАН отримало 300 тисяч гривень і чотири автомобілі, якими користується керівництво Академії.
Втім, ця історія — не лише про одну забудову і кілька підозр. Вона демонструє значно ширшу проблему: як протягом багатьох років НАН втрачала землі, нерухомість, науковців і контроль над державними активами.
Це стало останньою крапкою?
Підозри посадовцям НАН стали лише приводом уважніше подивитися на те, що відбувається всередині Академії. Після відкриття кримінального провадження щодо забудови земель в Академмістечку Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування фактів незаконної забудови земель НАН.
Як ми повідомляли раніше, йдеться про територію площею 4,94 га на вул. Степанченка, 5, а також про ділянку площею 1,97 га на бульварі Вернадського, 36-В. За даними слідства, землі, які мали використовуватись для транспортної та промислової інфраструктури, фактично стали майданчиком для житлового будівництва.
У матеріалах провадження фігурують двоє посадовців Академії, серед яких керуючий справами НАН Борис Ніколенко. Слідство вважає, що погоджені ними рішення дозволили забудовнику розпочати будівництво на землях, які мали інше цільове призначення.
Забудова земель Академії стала системою?
Та поки повернемось до звіту для ТСК ВР, який сформований зокрема на основі аудиту Державної аудиторської служби в рамках якого було проаналізовано майновий стан академії в період з 2020 по 2023 роки.
За результатами перевірки бачимо, що за період повномасштабного вторгнення росії укладено аж 20 інвестиційних договорів на будівництво насамперед житлових комплексів. І це при тому, що загалом за понад 20 років НАНУ укладено всього 44 такі договори, за якими передано понад 130 га землі.
І за всі ці гектари науковці отримали лише 107 квартир. Якщо зіставити ці цифри, виходить, що на кожну квартиру припадає понад гектар переданої під забудову землі. Водночас, на 30 вересня 2023 року службового житла потребували 645 працівників НАН. До речі, за даними самої Академії, чисельність наукових працівників за останні роки скорочується: від 90 тисяч у 1990 році до менше 24 тисяч у 2026-му. Молоді вчені залишають науку через низькі зарплати, відсутність житла та обмежені можливості для розвитку.
Переважна більшість угод (34 або 77%) – забудова 116,0 га землі у м. Києві. Це складає 8% від загальної кількості землі НАНУ.
Втім, ще цікавіше те, що Академія отримала натомість. Якщо в початкових умовах інвестиційних договорів НАН розраховувала на 10% житлових і нежитлових площ у майбутніх об’єктах, то згодом ця частка нерідко скорочувалася до 1–2%.
Більше того, замість квартир для науковців Академія часто отримувала нежитлові приміщення, потреби в яких фактично не мала. Як встановили аудитори, частина таких площ у подальшому просто передавалася в оренду, іноді за символічну плату.
Історія з забудовою на Академмістечку почалася ще у 2016-му
Кримінальне провадження №72026001500000004 було відкрито лише 19 березня 2026 року. Проте сама історія передачі земель НАН під забудову почалася значно раніше — у 2016 році.
Тоді Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів НАН України передало забудовнику — ТОВ "НАВІУМ 2008" — дві земельні ділянки в Києві за адресами: вул. Василя Степанченка, 5 та бульвар Академіка Вернадського, 36-В. Відповідний інвестиційний договір сторони підписали 9 вересня 2016 року.
За умовами угоди Академія мала отримати частину житла у майбутньому житловому комплексі. Її розмір визначався виходячи з експертної оцінки земельних ділянок, яка станом на липень 2016 року становила понад 36,4 млн грн.
Однак згодом між сторонами були укладені додаткові угоди, які змінили початкові умови співпраці. Зокрема, забудовник перерахував підприємству НАН 300 тисяч гривень та передав чотири вживані автомобілі у лізинг і користування: Skoda Superb 2022 року випуску, Lexus LS460 2008 року, Ford Tourneo Connect 2011 року та Toyota Camry 2018 року. Фактично частину житла, яке могла отримати Академія, замінили на гроші та автомобілі для підприємства.
Після завершення лізингових та орендних платежів ці автомобілі мають перейти у власність підприємства НАН. Водночас частка житла, яку мала отримати Академія, була зменшена на 4,668 млн грн.
За даними слідства, сьогодні три з цих автомобілів використовують посадовці Президії НАН України, ще один — керівництво самого автотранспортного підприємства.
На цьому історія не завершилася. На території переданих під забудову ділянок розташовувалися сім будівель, які за погодженням Бюро Президії НАН та регіонального відділення Фонду держмайна були списані з балансу підприємства.
А вже у лютому 2023 року забудовник отримав право на реконструкцію та перепланування наявних нежитлових приміщень на цих земельних ділянках. При цьому передача відбулася за їхньою балансовою вартістю — без проведення незалежної оцінки ринкової вартості майна.
Наразі слідство триває. Прокурор намагався відсторонити керуючого справами НАН України від посади на час розслідування, однак суд відмовив у задоволенні клопотання. У своєму рішенні суд зазначив, що слідство не довело ризиків впливу підозрюваного на свідків чи документи, а також врахував можливі наслідки такого рішення для роботи Академії. Тож фігуранти справи поки залишаються на своїх посадах.
Також наша редакція направила запит до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва і у відповіді йшлося, що жодних дозволів на будівництво за даними адресами: вул. Василя Степанченка, 5 та бульвар Академіка Вернадського, 36-В, не видавалося.
"Кришталеві джерела": житло, якого так і не дочекалися науковці
Окремої уваги заслуговує історія житлового комплексу "Кришталеві джерела" у столичній Феофанії.
Згідно з інвестиційним договором, укладеним щодо забудови земельних ділянок НАН України на вулиці Метрологічній у Києві загальною площею 31,77 га, Академія мала отримати 10% житла від загальної житлової площі комплексу — орієнтовно близько 200 квартир.
Однак через 16 років після укладення угоди НАН України так і не отримала 152 квартири, на які розраховувала. Натомість Академії передали 5746,7 м² комерційної нерухомості.
При цьому, за даними відкритих джерел ринку нерухомості, перші шість черг житлового комплексу були введені в експлуатацію ще у 2013–2022 роках.
Втім, навіть отримані комерційні приміщення не стали суттєвою підтримкою для науки. Як зазначається в аудиті, їх розподілили між різними установами НАН України, частину передали в оренду. Водночас це не принесло відчутного економічного ефекту та, навпаки, призвело до додаткових витрат на утримання нерухомості.
Але аудитори звернули увагу ще на одну проблему. Земельна ділянка на вулиці Метрологічній площею 31,77 га досі обліковується на балансі НАН України. Водночас на ній уже розташовані введені в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки, адміністративні та соціальні об’єкти, а також торговельні приміщення.
Фактично землею, яка продовжує обліковуватися за Академією, користуються сторонні особи. При цьому вона використовується не за тим призначенням, для якого була передана НАН України.
Як наслідок, до цієї земельної ділянки застосовується пільговий режим оподаткування земельним податком, передбачений для наукових установ, що фінансуються з державного бюджету. За висновками аудиторів, така ситуація може призводити до недоотримання коштів бюджетом. Як працює ця система?
Ключове питання в цій історії — хто саме ухвалював рішення щодо передачі земельних ділянок і майна Академії. Адже всі активи Національної академії наук є державною власністю. Тому їхня оренда, забудова чи будь-яке інше використання мають здійснюватися за чітко визначеними процедурами та з урахуванням інтересів держави.
Вирішальну роль у таких питаннях відіграє Бюро Президії НАН України. Саме цей орган, відповідно до внутрішніх документів Академії, погоджує передачу майна в оренду, його списання, будівництво, реконструкцію та інші операції з державними активами.
І тут виникає доволі цікавий збіг. Голова Президії НАН України Анатолій Загородній не встиг (чи забув?) задекларувати квартиру в елітному столичному ЖК "Кришталеві джерела", збудованому компанією KSM-Group. Так, саме в тому житловому комплексі, де жоден із працівників Академії так і не отримав обіцяного житла. До речі, про елітні квадратні метри вартістю близько трьох мільйонів гривень, у яких проживає Загородній, ми вже детально розповідали в одному з наших попередніх матеріалів.
Однак аудитори звернули увагу на іншу проблему — самі правила, за якими ухвалюються такі рішення, містять суттєві прогалини.
Зокрема, постанова Бюро Президії НАН України "Про будівництво (реконструкцію) житла та інших об’єктів нерухомості в НАН України" не встановлює чітких вимог щодо економічного обґрунтування таких проєктів, захисту майнових інтересів держави, порядку передачі земельних ділянок під забудову та визначення частки держави в реалізації інвестиційних проєктів.
Формально всі установи та підприємства НАН України повинні погоджувати такі договори з Президією Академії. На практиці ж рішення найчастіше ухвалює саме Бюро Президії НАН.
На думку аудиторів, така неврегульованість створює ризики неефективного використання державного майна, заниження інтересів держави та втрати активів, які перебувають у власності України.
Що у підсумку?
Остаточні висновки в цій історії ще мають зробити слідчі та суд. Однак уже зараз очевидно: випадок із землями в Академмістечку не виглядає поодиноким.
Державний аудит зафіксував десятки договорів забудови, проблеми з оформленням земель і нерухомості, скорочення житлового фонду для науковців та ризики втрати державних активів. На цьому тлі кримінальне провадження щодо передачі земель виглядає не винятком, а наслідком системи, яка формувалася роками.
Наша редакція направила ряд запитів, зокрема, до самої Національної академії наук України, Фонду державного майна України, Державної аудиторської служби, Державної податкової служби, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та до Офісу Генерального прокурора України.
Наразі ми отримали кілька відповідей, зокрема, найцікавішою виявилася відповідь аудиторів. Останні у свою чергу відправили детальний непублічний звіт про стан справ в Академії та результати виконання державних програм у період з 2020-2023 роки до Національного антикорупційного бюро. Також з відповіді стало відомо про наявність кількох кримінальних справ в яких фігурує Академія наук і, власне, даний звіт було/
Читати: Неплатоспроможний депутат із двома десятками комунальних земель, який свідомо не декларує активи та постійно потрапляє в публічні конфлікти. А ще — фігурант кримінальної справи про заволодіння цими ж комунальними землями. Ось так, у кількох словах, можна описати діяльність депутата Васильківської міської ради Володимира Євменова.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!