Фармацевтичний дистриб’ютор "БаДМ", один із лідерів українського ринку, опинився під подвійним ударом — кримінального провадження та рекордного штрафу від Антимонопольного комітету. Поліція Київської області підозрює виконувача обов’язків CEO Дмитра Бабенка у розтраті 3,7 млн грн, а АМКУ — у змові компанії з конкурентом "Оптіма-Фарм" щодо маніпулювання цінами на ліки. Тож аналітики СтопКору вирішили розібратися, як компанія з мільярдними прибутками опинилася в епіцентрі одразу двох скандалів – фінансового й репутаційного – та які наслідки це може мати для всього фармацевтичного ринку України.
У серпні 2025 року поліція Київської області повідомила про підозру виконувачу обов’язків CEO компанії "БаДМ" Дмитру Бабенку. Слідство вважає, що він без належних погоджень перерахував 3,7 млн грн з корпоративних рахунків на благодійний фонд. Про це говорять і матеріали справи.
Бабенко пояснює: це нібито були кошти на підтримку Збройних сил України. Суд не став обирати йому запобіжний захід із заставою, лише зобов’язав приходити на виклики. Для нього це перемога — для компанії репутаційна втрата.
"Допомога ЗСУ — це обов’язок кожного громадянина України та бізнесу. І це не про ʼнезаконну розтратуʼ, законність залишаємо на розгляд суду", — сказав він у коментарі Forbes.
Однак співвласник компанії Олександр Дитятковський має іншу думку. У листі до партнерів, який потрапив до медіа, про що пише the Pharma Media, він звинуватив Бабенка у "зловживанні повноваженнями" й навіть спробі підробки документів. Інші акціонери — брати Олександр та Ігор Суходольські, засновники фонду "Оптивіта Україна" — стали на бік топменеджера, адже саме їхній фонд і отримав ті самі кошти.
Таким чином, благодійність, схоже, перетворилася на "війну" між акціонерами. І в цій війні "волонтерський" переказ, імовірно, став інструментом впливу.
"БаДМ" під прицілом Антимонопольного комітету
І поки компанія переживає внутрішній розкол, держава винесла набагато серйозніше звинувачення. 31 липня 2025 року Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи №126-26.13/102-24, яку відкрили ще в червні 2024-го, і визнав, що ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" порушили законодавство про захист економічної конкуренції.
Йдеться про узгоджені дії з ціноутворення: у 2020–2023 роках компанії систематично встановлювали однакові або майже однакові ціни на низку популярних препаратів — Спазмалгон, Евказолін Аква, Біфрен®, Мовіназа®, Нейроксон®. Докази АМКУ свідчать, що фірми одночасно піднімали ціни без економічного обґрунтування, маючи спільну частку понад 85% ринку. Така поведінка, на думку Комітету, свідчить про узгоджений характер і відмову від конкуренції. Внаслідок на "БаДМ" накладено штраф — 4 168 475 грн.
Комітет підкреслив, що така змова "призвела до штучного завищення цін на життєво необхідні препарати", а тому розцінюється як загроза національній безпеці.
Після рішення компанії подали позови до Господарського суду Києва. Проте 1 серпня 2025 року АМКУ офіційно підтвердив, що дія рішення не зупиняється на час судових процесів — відповідно до статті 48 Закону "Про захист економічної конкуренції". Таким чином, компанія повинна сплатити штраф або довести неправомірність рішення вже після цього.
Справа тоді набула розголосу, і навіть колишній народний депутат VIII скликання Олександр Черненко залишив допис на своїй сторінці у фейсбуці. За його словами, малим аптекам легше не стало: великі мережі продовжують розширюватися, ігнорувати рецептурні вимоги та наймати продавців замість кваліфікованих фармацевтів. АМКУ безпосередньо не може вплинути на аптечні мережі, однак, за словами Черненка, "необхідно дати монополістам зрозуміти, що всьому є межа".
"Було зафіксовано випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб – вочевидь, без прив’язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показника", — зазначив посадовець.
Він також наголосив, що справа "БаДМ" і "Оптіма-Фарм" — це не лише про змову двох гравців, а про системну хворобу фармацевтичного ринку, де лише кілька компаній роками контролюють ціноутворення.
Видання thePharmaMedia написало, що кінцеві бенефіціари обох компаній терміново сплатили дивіденди: "Оптіма" – 2,9 млрд грн, а "БаДМ" – 2,3 млрд грн.
"Ймовірно, це зроблено із метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебувають за кордоном, то можна припустити, що частина цих коштів (дивідендів) теж будуть виведені з України", – пише медіа.
Хто ж володіє компанією "БаДМ"?
Фармацевтичний дистриб’ютор ТОВ "БаДМ" заснований у 1994 році у Дніпрі. Сьогодні компанія входить до числа найбільших гравців українського ринку постачання ліків та медичних виробів. За даними системи YouControl, структура власності має такий вигляд:
- Олександр Дитятковський — володіє 50% компанії через кіпрську фірму Novensa Holdings Ltd;
- Олександр і Ігор Суходольські — контролюють інші 50% через низку пов’язаних юридичних осіб.
Брати Суходольські відомі як засновники та бенефіціари благодійного фонду "Оптивіта Україна", який офіційно займається гуманітарними ініціативами у сфері медицини.
До речі, Олександр Суходольський у 2021 році посідав 94 місце серед 100 найбагатших українців, за версією Forbes Ukraine.
Саме на рахунки цього фонду були перераховані спірні 3,7 млн грн, що стали підставою для кримінальної підозри Дмитру Бабенку.
Отож, історія навколо "БаДМ" стала показовою для всього українського фармринку. Підозра у розтраті, корпоративний конфлікт між власниками, рекордний штраф від Антимонопольного комітету та публічні звинувачення у змові — усе це оголило системну проблему: концентрацію ринку в руках кількох гравців і відсутність прозорих механізмів контролю.
Навіть якщо суди зможуть зняти частину звинувачень, компанія вже втратила головне — довіру. А в секторі, що забезпечує країну ліками під час війни, репутація часто цінніша за будь-який фінансовий показник.
Команда СтопКору звернулася із запитами до Антимонопольного комітету України, щоб отримати копію або витяг з рішення у справі №126-26.13/102-24 та уточнити, чи сплачено штраф компанією "БаДМ".
До Національної поліції України, щоб отримати інформацію про перебіг досудового розслідування щодо Дмитра Бабенка.
До Міністерства охорони здоров’я України, щоб дізнатися, чи вплинули санкції й рішення АМКУ на співпрацю МОЗ або державних лікарень з "БаДМ",
та до Мінфіну, щоб дізнатися про дивіденди, виведені власниками компанії після рішення АМКУ (перевірити податкові наслідки).
Аналітики СтопКору продовжують стежити за розвитком подій у справі "БаДМ", адже від того, чим завершиться цей кейс, залежить не лише доля компанії, а й принципи чесної конкуренції на українському фармацевтичному ринку.
Нагадаємо, що команда СтопКору писала про те, як під виглядом "спортивного" покеру в Будинку профспілок діяла схема легалізації азартних ігор, та про мільйонні тендери, гольф, дипломатію Ольги Селих.