Коли українська сім’я ризикує втратити тимчасовий захист у країнах ЄС, головне питання – що буде з дітьми. Попри поширені страхи, дитина не втрачає статус автоматично і не депортується окремо.
Водночас це не гарантує повної безпеки: ситуація залежить від дій батьків і їхнього правового статусу. Про це пише Relocate.
Європейське законодавство чітко визначає: першочерговим є захист інтересів дитини. Зокрема, стаття 24 Хартії ЄС та Конвенція ООН про права дитини зобов’язують держави ухвалювати рішення з урахуванням добробуту неповнолітніх. На практиці це означає, що влада намагається зберегти сім’ю разом і знайти легальні шляхи перебування, а не одразу вдаватися до роз’єднання чи виселення.
Водночас важливо розуміти: хоча дитину не депортують "разом із батьками" автоматично, втрата легального статусу дорослими поступово позбавляє всю сім’ю доступу до базових прав – освіти, медицини та соціальної допомоги.
Тимчасовий захист діє до 2027 року
На сьогодні режим тимчасового захисту в Європейському Союзі продовжено до березня 2027 року. У цей період дитина або вписана до документів батьків, або має власний статус. Право на проживання, навчання та медичне обслуговування зазвичай прив’язане до загального статусу сім’ї.
Якщо один із батьків втрачає захист – наприклад, через тривалу відсутність або порушення правил – інший із чинним статусом може зберегти право дитини на перебування. У випадку, коли обидва батьки втрачають захист, держава спершу пропонує добровільне повернення. Примусове видворення застосовується лише після оцінки ризиків і розглядається як крайній захід.
Що зміниться після 2027 року
Європейський Союз уже працює над сценарієм поступового завершення режиму тимчасового захисту. Для сімей, які вчасно оформлять інший легальний статус – наприклад, робочий чи сімейний вид на проживання – ситуація залишиться стабільною: діти зможуть залишатися разом із батьками, зберігаючи доступ до освіти, медицини та соціальної підтримки.
У перспективі це навіть відкриває можливість отримання довгострокового дозволу на проживання або громадянства.
Натомість бездіяльність може мати серйозні наслідки. Якщо після 2027 року сім’я опиниться в нелегальному статусі, дитина разом із батьками поступово втратить доступ до базових послуг. Під час перевірок такі родини можуть бути включені до програм добровільного повернення (з оплатою дороги та мінімальною допомогою), а у виняткових випадках – підпасти під процедуру видворення.
Важливо: не існує механізму, за яким дитина автоматично отримує громадянство через втрату батьками тимчасового захисту. Процедура набуття громадянства є окремою, складною і тривалою.
Хто з дітей має найбільший захист
Найбільш захищеною категорією вважаються немовлята та діти до 3 років. Під час ухвалення рішень враховуються медичні та соціальні фактори, і в більшості випадків малюки залишаються з матір’ю або опікуном навіть у разі підготовки до повернення.
Школярі також мають певну перевагу: у багатьох країнах їм дозволяють завершити навчальний рік, навіть якщо сім’я перебуває у невизначеному статусі. Часто саме інтереси дитини стають підставою для надання батькам гуманітарного або сімейного виду на проживання.
Найсильнішу позицію мають підлітки, які вже інтегрувалися в суспільство. Чим довше дитина проживає в країні, володіє мовою, навчається та має соціальні зв’язки, тим більше шансів уникнути депортації. У таких випадках суди враховують право на сімейне і приватне життя, передбачене європейським законодавством, а також принцип захисту інтересів дитини.
Нагадаємо, Європейський Союз попереджає, що українці, які отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни, не матимуть автоматичного права на постійне перебування у країнах ЄС після завершення дії механізму у березні 2027 року. Після цього їм доведеться переходити на національні підстави для легального проживання.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.