Під час дії воєнного стану та мобілізації окремі категорії військовозобов’язаних можуть законно отримати право на відтермінування призову. Для цього передбачені два механізми — відстрочка та бронювання, які нерідко плутають. У Міністерстві оборони України пояснили, що основна різниця між ними полягає у підставах та процедурі оформлення.
У Міністерстві оборони України пояснили, чим відрізняються бронювання від мобілізації та звичайна відстрочка, а також хто саме може ініціювати отримання відповідного статусу.
Чим відрізняються відстрочка та бронювання
Відстрочка – це індивідуальне право військовозобов’язаного, яке виникає за наявності визначених законом обставин. Йдеться, зокрема, про стан здоров’я, сімейні обставини, навчання за денною формою або утримання трьох і більше дітей. Перелік таких підстав передбачений статтею 23 Закону України №3543-XII.
Оформлення відстрочки ініціює сам військовозобов’язаний. Для певних категорій це можна зробити онлайн у застосунку Резерв+, в інших випадках документи подають через Центр надання адміністративних послуг. Безпосередньо ТЦК та СП заяви на оформлення відстрочок від громадян більше не приймають.
Термін дії такого статусу залежить від того, як довго зберігається підстава, на якій його було надано. За даними Міноборони, понад 90% відстрочок нині продовжуються автоматично. Інформація перевіряється через державні реєстри для 22 категорій громадян, після чого актуальний статус відображається в електронному військово-обліковому документі.
Якщо державні реєстри не можуть підтвердити, що підстава для відстрочки залишається чинною, військовозобов’язаному необхідно звернутися до ЦНАПу та надати або актуалізувати відповідні дані.
Бронювання має іншу природу. У Міноборони його визначають як механізм, необхідний державі для збереження працівників у критично важливих сферах економіки, забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
На відміну від звичайної відстрочки, бронювання пов’язане не із сімейними, соціальними чи медичними обставинами людини, а з її професійною діяльністю та місцем роботи. Цей механізм регулюють стаття 25 Закону №3543-XII та постанова Кабінету Міністрів №76.
Забронювати можуть працівників підприємств, установ та організацій, які отримали статус критично важливих для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.
Сам працівник подати заявку на бронювання не може. Процедуру ініціює роботодавець – керівник підприємства або уповноважена ним особа, яка подає відповідні дані через портал Дія.
Бронювання прив’язане до конкретного роботодавця та посади. Строк його дії може становити до 12 місяців. Після завершення цього періоду роботодавець має повторно оформити бронювання. Якщо підприємство втратить статус критично важливого, забронювати його працівників на цій підставі вже не вдасться.
Нагадаємо, в Україні планують посилити контроль за дотриманням законодавства у сфері бронювання військовозобов’язаних працівників. Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук заявила, що держава відстежуватиме можливі зловживання, зокрема в ІТ-компаніях.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!