Невід'ємними учасниками одного з найприбутковіших нелегальних заробітків в Україні стають діти. Ті, кому на часі вчити уроки, а не розбиратися у фракціях цінного каміння.
У бурштиновому бізнесі – тисячі школярів, – йдеться в сюжеті Слідство.Інфо.
Вони ігнорують навчання, натомість купують автомобілі, розважаються, по-дорослому і не бояться ані законів, ані покарання. Тим часом на дитячій праці заробляють дорослі, а правоохоронці розводять руками.
– Двадцятка, десятка.
– Гривень?
– Нєєє. Це тіпа кусок. Двадцатка, це допустім 100 доларов за її…
– А шо за вагу?
– Да, 20 грам кусок. Цілий кусок.
Саме так з необізнаними дорослими розмовляють тринадцятирічні школярі з Дубровиці, розповідаючи про свої здобутки на літніх канікулах. Вони знають про бурштин майже усе. За прогуляний день у школі школяр може заробити до тисячі гривень. Вони не соромляться розповідати про це навіть педагогам.
Марія Симончук працює шкільним психологом у ліцеї в Клесові. Звідси починалася бурштинова лихоманка. Вона працює з неповнолітніми бурштинокопачами ледь не щодня.
"Говориш: ти чого пішов з уроків, самовільно? «Робота, подзвонили, що починається робота, нада на роботу. У нього буде сьогодні, наприклад, тисяча зароблена, він що буде два уроки сидіти в школі?"
Школярі вчать педагогів розбиратися у специфічній бурштиновій термінології, пояснюючи де були і чим займались під час уроків. Наприклад, кажуть – "сидів на фішці", тобто пильнував.
Юних "фішкарів" правоохоронці бачать на кожному з відпрацювань – не приховує керівник приданих сил опепативного штабу Сергій Науменко:
"Що таке фішкар? Це людина, яка інформує – чи мобільним зв'язком чи по радіозв'язку іншому, безпосердньо старателів, що до них наближаються правоохоронні органи. Майже 60-70 відсотків фішкарів – це неповнолітні" – каже Науменко.
"Може так бути: на уроках є, там передзвонили… вони ж в бригадах і вони… бачиш, що уже нема на уроках", – розповідає Марія Симончук.
Причини залучення дітей до бурштиновидобутку полягають як у бідності окремо взятих сімей, що потребують коштів для прожиття, так і у надмірних достатках бурштинокопачів на фоні розбитих доріг та безробіття. Діти бачать, що відбувається навколо, – пояснює Марія Симончук.
"Вони мені просто прямо й кажуть, що "Марія Сергіївна, нащо вчитися? Оті подивіться, ті що вчилися, як вони живуть? Якщо вони мають освіту, що вони мають? А я, Марія Сергіївна, от скільки у вас зарплата?". От старшокласники так і кажуть: "У вас яка зарплата?". І що у відповідь сказати?» – зітхає пані Симончук.
У Клесівській школі ми познайомились з двома школярами. Хлопці кажуть, що в бізнесі з дев'яти років, тобто з четвертого класу.
Школярі підтверджують – їхні однолітки заробляють собі на автомобілі. Не приховують – освітою не надто переймаються, уроки прогулюють.
– Ви не думаєте, що це вплине на навчання, що ви миєте чи прогулюєте?
– Пара паперів і всьо, – каже школяр на запитання журналіста, маючи на увазі хабар за вирішення питання прогулів.
Результат бурштинової лихоманки – провал зовнішнього незалежного оцінювання у північних "бурштинових" районах області. За підсумками тестування з української мови Рівненщина посіла третє місце з кінця.
У Клесівській школі-ліцеї цьогоріч не склали ЗНО близько четвертини випускників – стільки ж залучені до бурштиновидобутку. І це – не найгірший результат, у десятках сільських шкіл ЗНО проблема ще серйозніша – не склали від 30% до 70% відсотків школярів.
Григорій Таргонський – начальник управління освіти Рівненської обласної державної адміністрації не вважає, що проблема виключно у "бурштиновій лихоманці", та все ж визнає: "Велика кількість дітей сьогодні, очевидно з дозволу батьків, займається цим і це також впливає на якість їхнього навчання.
Я більше того скажу, що можливо і з дозволу і батьки прямо залучають дітей до цього, такі факти можуть бути абсолютно. Але ж ще раз кажу – це вже компетенція інших органів."
Втім, попри свідчення місцевих, спецпризначенців та, в решті решт, самих неповнолітніх копачів, місцеві правоохоронці запевняють – діти не миють разом з дорослими.
Ігор Адамчук, інспектор сектору ювенальної превенції Сарненського відділу поліції
– На протязі 2015-16 років не виявлено жодного факту втягнення дорослими неповнолітніх…
– Тобто жодного разу поліція не виявляла неповнолітніх з батьками чи з дорослими при незаконному бурштиновидобутку?
– Ні, жодного такого факту не було, – намагається переконати Ігор Адамчук.
Відповідно до статті 304 Кримінального кодексу України за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність передбачена відповідальність від трьох до семи років позбавлення волі. Якщо ж до злочинної діяльності неповнолітніх залучають близькі родичі, санкція ще вища – до десяти років за гратами.
Стаття покликана забезпечувати права неповнолітніх, та правоохоронців це не цікавить – реагувати вони не поспішають.
Зрештою, бурштиновий бізнес б'є не лише по навчанню. Це не просто виснажлива робота на "клондайку", а ще й небезпечна війна. З конкурентами, криміналом та інколи й правоохоронцями. І жертвами у цій війні не рідко стають саме діти.
Сьогодні, поки не вирішена проблема із "дорослим" нелегальним старательством, ніхто не поспішає братися за участь в цьому дітей. І, схоже, останніх це цілком влаштовує: миліше шкільного дзвінка їм дзвінок бригадира, щоб зайняти свою зміну на клондайку: з сачком, пожежним шлангом чи на варті "фішкарем".