Європейська комісія надала відповідь на запит щодо правового становища українців, які стверджують, що залишили країну через примус, неналежне поводження або інші порушення прав людини під час мобілізації. У ЄК пояснили різницю між механізмом тимчасового захисту та процедурою міжнародного захисту.
Що пояснили у Європейській комісії
У зверненні до Єврокомісії порушувалося питання про те, чи можуть випадки примусу, неналежного поводження під час призову або інші ймовірні порушення прав людини, пов’язані з мобілізацією, впливати на отримання українцями тимчасового захисту в ЄС. Про це пише Relocate.to з посиланням на відповідь Єврокомісії.
У відповіді зазначено, що Директива про тимчасовий захист та Імплементаційне рішення Ради ЄС 2026/1912 не встановлюють окремої підстави для надання такого статусу саме через заяви про порушення під час мобілізаційних заходів.
Механізм тимчасового захисту поширюється на визначені законодавством ЄС категорії осіб, а індивідуальні обставини, через які конкретна людина залишила Україну, самі по собі не створюють додаткового права на цей статус.
Водночас чинне Рішення 2026/1912 передбачає окремі правила, пов’язані з виконанням військових обов’язків в Україні, для осіб, яким тимчасовий захист надається після запровадження нових вимог. Для тих, хто мав та безперервно зберігав тимчасовий захист у конкретній державі ЄС станом на 30 липня 2026 року, це положення не застосовується.
Порушення можуть оцінювати під час процедури міжнародного захисту
Інша ситуація виникає, якщо людина звертається по міжнародний захист. У такому разі заявлені факти примусу, неналежного поводження чи ризику серйозної шкоди можуть стати предметом індивідуальної оцінки.
Рішення у таких справах приймають компетентні органи конкретної держави-члена ЄС відповідно до європейського та національного законодавства. Тому практика і процедура можуть відрізнятися залежно від країни, в якій подано заяву.
При цьому самі твердження про порушення під час мобілізації не означають автоматичного отримання міжнародного захисту. Кожен випадок оцінюється окремо з урахуванням обставин та наданих заявником доказів.
Законодавство ЄС передбачає, що серйозні порушення основоположних прав, фізичне чи психологічне насильство, дискримінаційне переслідування або непропорційне покарання за певних умов можуть враховуватися при визначенні наявності переслідування.
Що відбувається після звернення по міжнародний захист
Особи, які користуються тимчасовим захистом, мають право подати заяву про надання міжнародного захисту. Водночас правові наслідки такого кроку можуть залежати від законодавства конкретної держави ЄС.
Директива 2001/55/EC дозволяє країнам-членам встановлювати, що статус особи під тимчасовим захистом і статус заявника на притулок не застосовуються одночасно під час розгляду заяви. Якщо ж у міжнародному захисті буде відмовлено, за певних умов людина може продовжити користуватися тимчасовим захистом до завершення строку його дії.
Тому подання заяви про міжнародний захист не гарантує позитивного рішення та може вплинути на умови перебування й обсяг соціальних гарантій залежно від правил конкретної країни.
Які докази можуть мати значення
Під час індивідуального розгляду заяви важливими можуть бути документи та інші матеріали, які підтверджують наведені людиною обставини.
Йдеться, зокрема, про медичні документи, фотографії, письмові свідчення та інші підтвердження можливого примусу, неналежного поводження чи інших порушень.
Перед зверненням по міжнародний захист або зміною свого правового статусу доцільно отримати консультацію фахівця з міграційного права конкретної країни ЄС, оскільки порядок розгляду заяв та їхні юридичні наслідки можуть відрізнятися.
Публікація має інформаційний характер і не може розглядатися як індивідуальна правова порада.
Нагадаємо, українці, які планують переїзд за кордон, можуть розглядати низку держав поза Європейським Союзом, у чиїх оприлюднених вимогах до окремих міграційних або гуманітарних процедур немає окремого пункту про український військово-обліковий документ. Серед таких напрямків називають Аргентину, Велику Британію, Канаду, США, Туреччину, Північну Македонію та Сербію. Водночас далеко не в усіх цих країнах зараз діє спеціальна програма саме для новоприбулих українців.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!