Після останніх масованих обстрілів стало очевидно: росія змінила тактику. Тепер ворог цілить не лише у військові або промислові цілі, а й у критичну цивільну інфраструктуру: об’єкти енергетики, водопостачання та теплопостачання.
У Києві ситуація видається контрольованою лише на словах. Водночас, за лаштунками офіційних заяв, столиця входить у зиму без гарантії, що витримає нову хвилю ударів. І це не через брак коштів — а через неефективне управління, невиконані рішення і згаяний час.
Енергетичний щит, який так і не з’явився
Ще у 2023 році міська влада ухвалила рішення про необхідність укріплення теплоелектроцентралей — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які забезпечують більшу частину Києва теплом та електроенергією.
На ці цілі з міського бюджету було виділено понад 250 мільйонів гривень, що підтверджується рішеннями Київради, оприлюдненими на її офіційному сайті.
Комунальне підприємство "Київтеплоенерго", підпорядковане КМДА, отримало ці кошти на реалізацію другого рівня захисту енергетичних об’єктів: спорудження укриттів, бетонних бар’єрів, автономних систем живлення та протидронових засобів. Однак, як з’ясувалося під час перевірок, рівень виконання робіт коливається від 20 до 80% залежно від об’єкта.
Жодна з теплоелектроцентралей не має повноцінного укріплення, здатного витримати пряме влучання або серію вибухових хвиль.
Фактично, попри наявність рішень і коштів, фізичного "енергетичного щита" Київ так і не отримав.
Під час наради у КМДА визнали, що частину робіт не завершено через "складнощі з підрядниками" та "несвоєчасне погодження документації". Зима 2023–2024 року минула спокійніше, ніж очікувалося. І саме це, здається, розслабило багатьох чиновників. Вони подумали, що минулося, і не використали той час, який був даний для підготовки.
Когенерація: 2,5 мільярда гривень на "острови стабільності", яких досі немає
У червні 2023 року Київрада ухвалила програму створення системи так званої розподільчої генерації — мережі мобільних когенеративних установок, які мали б забезпечити окремі райони міста теплом та електрикою у разі відключення великих ТЕЦ. На реалізацію програми було виділено 2,5 мільярда гривень. Закупівля мала відбуватися у австрійського виробника через словацьку компанію-посередника.
За планом, перші установки мали запрацювати до січня 2024 року. Фактично перша проплата пройшла лише 26 червня 2023 року, а виробничий цикл такого обладнання становить близько шести місяців. Станом на жовтень 2025 року більшість установок так і не введено в експлуатацію. Тепер уточнюють: все буде, але у грудні. Це свідома маніпуляція. Бо когенерація мала бути планом Б для міста, а не черговою нереалізованою програмою.
Ці когенеративні установки не є повноцінною заміною ТЕЦ — вони можуть забезпечити живлення для кількох кварталів або критичних об’єктів (лікарень, пунктів незламності, насосних станцій), але не більше. Тобто навіть якщо вони з’являться, це буде лише "швидка допомога" для енергосистеми, а не її резервна альтернатива.
Приватна вода: чому разом зі світлом зникає водопостачання
Проблема водопостачання стала особливо гострою після останніх масованих обстрілів.
Коли місто залишається без електрики, води у кранах немає годинами або й добами.
Причина проста: насосні станції "Київводоканалу" не мають резервного живлення. І це — четвертий рік повномасштабної війни. Варто розуміти, що "Київводоканал" — не комунальне, а приватне акціонерне товариство.
Частка громади у структурі власності — мінімальна. Решта акцій належить приватним компаніям.
Підприємство отримує прибутки, підвищує тарифи, але не інвестує в модернізацію мереж.
Замість закупівлі генераторів і реагентів для очищення води, компанія вкладала кошти у власну капіталізацію — збільшення своєї частки у структурі власності.
- борг підприємства перед громадою Києва — близько 700 мільйонів гривень;
- якість води — незадовільна в усіх районах столиці (це підтверджували незалежні заміри у 2023–2024 роках);
- інвестиційна частина тарифу фактично не виконується. Бюджетні залишки замість рішень
Парадокс: поки енергетика столиці не має резервів, а мешканці готуються до можливих блекаутів, у місті залишаються десятки мільярдів невикористаних коштів.
За даними фінансового департаменту, у 2025 році на казначейських рахунках Києва лежало від 23 до 30 мільярдів гривень, тобто майже третина міського бюджету. При цьому рівень виконання муніципальних програм за перше півріччя становив лише 13–17%.
Кредити на тлі невикористаних мільярдів
Попри залишки коштів, міська влада готує нові кредити на десятки мільярдів гривень. Зокрема, на будівництво метро на Троєщину — 65 мільярдів, а також ще 6,5 мільярда на закупівлю транспорту.
Профільна комісія Київради зазначає, що її не повідомляли про хід переговорів щодо залучення кредитних ресурсів.
Фактично місто хоче позичити кошти, тоді як уже має вільні резерви, що дорівнюють половині суми нового боргу.
Чотири роки війни — і жодної системи
Замість вибудуваної стратегії енергетичної стійкості Київ має набір незавершених рішень:
- ТЕЦ без належного укріплення,
- когенерацію, що зависла між Австрією і Словаччиною,
- приватний водоканал без генераторів,
- і бюджетні залишки, які не працюють на безпеку.
Росія змінює тактику, удари стають точнішими, а місто — вразливішим. Сьогодні столиця потребує не звітів і не виправдань, а відповіді на просте питання: хто персонально відповість, якщо Київ знову опиниться без світла, тепла і води?