Віцепрезидент Конфедерації будівельників України Тарас Лилик заявив, що "щоденні обстріли перетворили багатоповерхівки на об'єкти підвищеного ризику". За його словами, пряме влучання руйнує будинок миттєво, але значно частіше життю загрожує не ракета, а уламок, що падає на дах, коротке замикання після повернення електроенергії чи неправильне використання генератора у дворі або навіть на балконі.
Лилик підкреслює, що парадокс війни полягає в тому, що вона збільшує небезпеку там, де люди її не помічають. Він нагадує, що пожежі — одна з таких загроз.
Що каже статистика
За словами Лилика, "за даними ДСНС, більшість летальних випадків під час пожеж трапляються не через полум'я, а через дим та дезорієнтацію". Він наголошує, що у багатоповерхівках ці фактори посилюються через вузькі коридори, зачинені евакуаційні виходи та перевантажені електромережі. Під час відключень ризики зростають у кілька разів, оскільки люди активно використовують акумулятори, інвертори, газові пальники та генератори.
Віцепрезидент наводить статистику: з початку 2025 року в Україні сталося понад 78 тисяч пожеж, переважно у житловому секторі. Щодня трапляється понад 300 пожеж, майже щодня гине близько чотирьох людей, ще п'ятеро отримують травми. Основними причинами він називає необережне поводження з вогнем, аварійний стан мереж та перевантаження через генератори й акумулятори.
Лилик звертає увагу, що ці цифри доводять: навіть "дрібні" пожежі можуть бути смертельними, якщо не підготуватися.
Він також згадує приклад багатоповерхівки в центрі Києва, яка зупинила поширення пожежі завдяки системі сплінкерів після падіння уламка дрона у листопаді 2024 року. За словами Лилика, це підтверджує, що правильно спроєктований і оснащений будинок, де дотримано ДБН "Висотні будівлі", здатен витримати небезпеку навіть під обстрілом. Він зазначає, що самоактивація системи гасіння та точкове спрацювання сплінкерів можуть врятувати життя мешканців.
Три невидимі фактори небезпеки, про які забувають
Лилик окремо перераховує три фактори, які часто ігнорують:
Перший — уламки на дахах і техповерхах. Він пояснює, що гарячий фрагмент боєприпасу, що впав на утеплювач або кабелі, може спричинити тління, яке поширюється повільно й непомітно.
Другий — "стрибки" напруги після відновлення живлення. За його словами, електрощити, які роками не обслуговувалися, можуть давати іскру при різкому запуску системи, що часто призводить до нічних займань.
Третій — генератори та акумулятори у дворах. Він зазначає, що хаотичне розміщення призводить до того, що техніка стоїть занадто близько до фасадів або навісів, створюючи постійну загрозу.
Що може зробити кожен мешканець зараз
Лилик радить мати вдома вогнегасник, перевірити евакуаційні виходи, переглянути стан пожежних рукавів і сигналізації та знати, як вимкнути живлення у квартирі. Він підкреслює, що прості інструменти і елементарні дії можуть врятувати життя.
Що зобов'язані зробити ОСББ та управляючі компанії
Віцепрезидент наголошує на необхідності забезпечити проїзд для пожежної техніки, провести технічну ревізію систем пожежогасіння, встановити резервне освітлення виходів та контролювати роботу електромереж. Він зазначає, що ОСББ має знати відповіді на ключові питання щодо стану системи, включно з тим, коли проводилось останнє тестування, чи є вода в системі та хто відповідає за обслуговування.
Прокрастинація – головний ворог безпеки
Лилик підсумовує, що українці надто швидко адаптуються до небезпеки, через що виникає хибне відчуття "якось воно буде". На його думку, саме це й призводить до трагедій, яких можна уникнути. Він підкреслює, що небезпека часто виникає не через прямі обстріли, а через дрібниці — погане паркування, замкнений вихід чи несправний пожежний рукав.
Нагадаємо,
- МАГАТЕ повідомило, що Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС повернулися до нормального виробництва електроенергії після недавніх російських ударів. Це означає, що електропостачання має стабілізуватися, а вимкнень стане менше.
- генеральний директор компанії "Ясно" Сергій Коваленко попередив, що проблеми з електрикою не зникнуть одразу після війни. Масштабні обстріли енергооб’єктів залишили довготривалі наслідки. Серед головних причин – практично знищені вугільні ТЕЦ, нестача палива та обмежена робота атомних станцій.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.