Українські чоловіки віком від 18 до 60 років під час воєнного стану мають дотримуватися додаткових вимог для отримання паспортних і консульських послуг за межами країни. Водночас відсутність документа в "Резерв+", неможливість його сформувати та непідтверджені дані в реєстрі військовозобов'язаних можуть мати різні правові наслідки. Це підтверджують рішення українських судів, ухвалені у 2026 році.
Оформлення документів для українців за кордоном під час воєнного стану пов'язане з перевіркою військово-облікових відомостей. Проте порядок отримання послуг у консульстві та закордонному підрозділі ДП "Документ" відрізняється. Про це пише "Судово-юридична газета".
У 2026 році адміністративні суди розглянули кілька показових справ, пов'язаних із відмовами в оформленні та видачі паспортів. В одному випадку позивач домігся визнання дій Міністерства закордонних справ протиправними. В іншому суд не знайшов підстав зобов'язувати ДП "Документ" видати вже виготовлений паспорт.
Ще одна справа стосувалася порушень із боку Державної міграційної служби під час розгляду заяви на закордонний паспорт. Хоча військовий облік у цьому спорі не фігурував, судове рішення продемонструвало важливість правильного застосування правових підстав для відмови.
Коли військовий облік може перешкодити отриманню паспорта
Особливості оформлення паспортних документів чоловікам віком 18–60 років під час воєнного стану визначає стаття 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Зокрема, її частина шоста встановлює вимогу щодо наявності військово-облікових документів під час оформлення внутрішніх і закордонних паспортів у підрозділах державного підприємства, підпорядкованого ДМС, які працюють за межами України.
Перевірку дійсності таких документів проводять відповідно до правил, затверджених урядом.
Для дипломатичних представництв діє окремий порядок. У роз'ясненні від 13 серпня 2026 року Міністерство закордонних справ зазначило, що чоловіки відповідної вікової категорії за загальним правилом повинні подавати електронний військово-обліковий документ для отримання консульських послуг.
Він має залишатися чинним на час проведення консульської дії, а персональні дані заявника повинні бути актуальними.
За інформацією МЗС, причиною відмови можуть стати:
- відсутність пред'явленого електронного військово-облікового документа;
- закінчення строку його дії або недійсний статус;
- необхідність оновлення персональних відомостей;
- відсутність підтвердження актуальності даних.
Разом із тим існують передбачені правилами винятки. Без електронного військово-облікового документа дозволено оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну.
Окремі винятки поширюються на консульські дії стосовно дітей, якщо другий із батьків має іноземне громадянство або є особою без громадянства. Також спеціальні положення стосуються звернень українців, яких за кордоном затримано, взято під арешт або позбавлено волі.
Таким чином, законодавство допускає обмеження консульських послуг через військовий облік. Водночас правомірність конкретної відмови залежить не лише від формальної вимоги, а й від обставин її застосування.
Чому оформлення паспорта в консульстві відрізняється від звернення до ДП "Документ"
Українські дипломатичні установи та іноземні філії ДП "Документ" працюють за різними процедурами. Саме тому вимоги до заявників і способи перевірки військово-облікових відомостей необхідно розглядати окремо.
У квітні 2025 року уряд ухвалив постанову №370, яка внесла зміни до механізму автоматичної перевірки даних, передбаченого постановою №932 від 16 серпня 2024 року.
Після запровадження цих змін чоловікам 18–60 років під час оформлення паспортів у закордонних підрозділах ДП "Документ" більше не потрібно особисто показувати військово-обліковий документ.
Необхідну інформацію перевіряють через електронну взаємодію державних реєстрів.
Якщо відомостей про заявника немає в реєстрі військовозобов'язаних, передбачено процедуру їх внесення та взяття чоловіка на військовий облік без проходження ВЛК. Надалі формується відповідний електронний документ.
Проте скасування обов'язку фізично пред'являти документ не означає скасування перевірки його чинності.
Якщо державні інформаційні системи не підтвердять необхідні військово-облікові дані, видача паспорта може виявитися неможливою.
Які зміни передбачили для консульств із 2027 року
Окремої уваги заслуговує постанова Кабінету Міністрів №981 від 29 липня 2026 року. Вона визначає спеціальний механізм перевірки військово-облікових документів консульськими посадовими особами.
Документ набрав чинності 8 серпня 2026 року, однак частину положень мають почати застосовувати пізніше.
Зокрема, пункти 12 і 13 передбачають можливість проведення визначених консульських дій без пред'явлення військово-облікового документа.
Для цього передбачені процедури актуалізації персональних відомостей, а в окремих ситуаціях — автоматичного взяття громадянина на військовий облік.
Такий механізм покликаний усунути ситуації, коли людина не може самостійно сформувати необхідний документ.
Важливо, що станом на жовтень 2026 року ці положення ще не діють. Їхнє набрання чинності заплановане на лютий 2027 року.
Тому оцінювати попередні відмови консульств потрібно за законодавством, яке діяло на момент виникнення відповідного спору.
Не міг зареєструватися в "Резерв+": суд визнав відмову посольства протиправною
Одну з таких справ розглянув Київський окружний адміністративний суд. Рішення від 5 березня 2026 року у справі №320/10575/25 стосувалося чоловіка, якому Посольство України в Об'єднаних Арабських Еміратах відмовляло в консульських послугах.
Заявник намагався оформити закордонний паспорт та отримати нотаріальні послуги, однак зіткнувся з вимогою надати електронний військово-обліковий документ через "Резерв+".
Чоловік народився в Сирії. Його мати мала українське громадянство, а батько був громадянином Сирії.
Позивач постійно мешкав за межами України. До нашої країни він приїжджав лише одного разу, коли йому було 15 років.
Внутрішнього українського паспорта чоловік не мав і на військовому обліку ніколи не перебував. Водночас у 2015 році він отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Під час звернень до посольства йому пояснювали, що для отримання послуг необхідний електронний військово-обліковий документ.
Відповідні повідомлення дипломатична установа надсилала 17 та 18 жовтня, а також 5 листопада 2024 року. У лютому 2025-го заявнику знову повідомили про неможливість проведення консульських дій без такого документа.
Як альтернативу чоловіку запропонували оформити посвідчення особи на повернення в Україну.
Чому чоловік не міг виконати вимогу посольства
Позивач наполягав, що фактично не має можливості авторизуватися в "Резерв+".
Для входу до застосунку йому були потрібні засоби електронної ідентифікації, зокрема BankID, але доступу до них він не мав.
Щоб оформити необхідні документи для отримання податкового номера та відкриття рахунку в українському банку, чоловіку потрібно було скористатися нотаріальними послугами.
Однак посольство не погоджувалося проводити ці дії через відсутність електронного військово-облікового документа.
Таким чином, заявник опинився в ситуації, коли не міг виконати державну вимогу без послуги, в отриманні якої йому відмовляли з тієї самої причини.
Міністерство закордонних справ не погоджувалося з позовом.
Представники відомства наголошували на необхідності дотримання правил військового обліку. Також МЗС зазначало, що дипломатичні установи не мають повноважень ставити громадян на військовий облік чи забезпечувати роботу "Резерв+".
Крім того, міністерство вказувало на можливість отримання посвідчення особи для повернення в Україну.
Яке рішення ухвалив суд
Суд підтримав аргументи заявника та визнав, що за встановлених обставин вимога обов'язкового пред'явлення електронного військово-облікового документа створювала надмірні адміністративні перешкоди.
Під час розгляду справи суд врахував положення постанови №932 щодо електронної перевірки військово-облікових даних.
На думку суду, державний орган повинен брати до уваги об'єктивні обставини, які не дозволяють людині виконати встановлену вимогу. Перекладати на громадянина надмірний адміністративний тягар за наявності державних механізмів перевірки інформації неприпустимо.
Такий підхід суд оцінив із погляду належного урядування, юридичної визначеності та пропорційності.
У підсумку позов задовольнили повністю.
Дії МЗС щодо відмови в консульському обслуговуванні визнали протиправними.
Суд зобов'язав міністерство забезпечити в Посольстві України в ОАЕ консульські дії щодо оформлення позивачу закордонного паспорта з урахуванням правової оцінки суду.
Крім цього, відомство зобов'язали провести необхідні нотаріальні дії для посвідчення підписів і довіреностей.
З відповідача на користь заявника стягнули 2906,88 грн судового збору.
У Чехії чоловік не отримав виготовлений паспорт: чому суд відмовив у позові
Іншу ситуацію розглядав Закарпатський окружний адміністративний суд. Йдеться про рішення від 17 лютого 2026 року у справі №260/10002/25.
На відміну від попередньої справи, предметом спору був не закордонний паспорт, а внутрішній паспорт громадянина України, який чоловік оформлював у закордонному відділенні ДП "Документ".
23 липня 2025 року заявник відвідав філію підприємства в Празі, подав документи, здійснив необхідні платежі та пройшов процедуру оформлення.
Уже 25 липня підрозділ ДМС ухвалив рішення про оформлення паспорта.
8 серпня виготовлений документ відправили до Чехії, а 16 серпня він надійшов до відповідного закордонного підрозділу.
Проте отримати готовий паспорт чоловікові не вдалося.
У ДП "Документ" пояснювали, що перевірка не підтвердила чинність його військово-облікового документа. Причиною стала відсутність необхідних відомостей про заявника в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Чоловік вирішив оскаржити невидачу паспорта, вважаючи її протиправною бездіяльністю підприємства.
Під час судового розгляду його представник, серед іншого, надав військовий квиток.
Однак ДП "Документ" наголошувало, що підприємство не може самостійно виправляти, доповнювати або змінювати інформацію в реєстрі військовозобов'язаних.
Чому наявність військового квитка не змінила рішення суду
Суд дослідив вимоги частини шостої статті 20 Закону "Про правовий режим воєнного стану" та положення Порядку №932.
Відповідно до цих норм, перевірка військово-облікових документів проводиться через електронну взаємодію державних інформаційних систем.
За відсутності необхідних записів у реєстрі підтвердити дійсність військово-облікового документа заявника не вдалося.
Водночас суд врахував, що підприємство не наділене повноваженнями самостійно коригувати відповідні відомості.
Тому підстав для визнання його бездіяльності незаконною суд не встановив.
Чоловіку відмовили в задоволенні позову, а вимогу зобов'язати ДП "Документ" видати готовий паспорт не підтримали.
Це рішення демонструє, що навіть після виготовлення паспорта проблеми з підтвердженням військово-облікових даних можуть перешкодити його отриманню.
Через платіж у 1787 грн відмовили в закордонному паспорті: суд скасував рішення ДМС
Ще одну справу, пов'язану з відмовою в паспортному оформленні, 1 жовтня 2026 року розглянув Вінницький окружний адміністративний суд.
У справі №120/11096/26 йшлося не про військовий облік, а про правильність застосування ДМС підстав для відмови.
25 червня 2026 року заявник звернувся до підрозділу ДП "Документ" у Києві, щоб оформити паспорт для виїзду за кордон.
Він надав необхідну заяву та квитанцію, яка підтверджувала сплату адміністративного збору розміром 1787 грн.
Однак 13 липня Центральне міжрегіональне управління ДМС у Києві та Київській області відмовило в оформленні документа.
У рішенні послалися на підпункт 5 пункту 82 Порядку №152. Ця норма стосується випадків, коли дані державних інформаційних систем не підтверджують відомостей, повідомлених заявником.
Водночас справжньою причиною відмови стало те, що, за інформацією ДМС, кошти за квитанцією не надійшли на відповідний рахунок.
Чоловік звернувся до суду.
Що було порушено під час оформлення документа
Суд установив, що зазначений ДМС пункт Порядку №152 застосовується, коли персональна інформація заявника не збігається з даними державних реєстрів.
Натомість відсутність підтвердження надходження платежу не належить до таких розбіжностей.
Отже, використана міграційною службою правова підстава не відповідала фактичній причині відмови.
Крім того, суд звернув увагу на необхідність застосування процедури залишення заяви-анкети без руху в разі виявлення недоліків у поданих документах.
Пункт 34 Порядку №152 передбачає, що заявника мають повідомити про виявлені недоліки, пояснити, як їх виправити, та надати визначений строк.
У результаті суд визнав рішення ДМС протиправним і скасував його.
Також на користь чоловіка присудили 1331,20 грн судового збору.
Водночас це рішення не скасовує правил військового обліку під час оформлення паспортів. Воно стосується необхідності дотримання процедури та правильного визначення підстав для відмови.
Як діяти чоловіку, якому відмовили в закордонному паспорті
Для оскарження відмови насамперед важливо встановити, який саме орган ухвалив рішення та чим його обґрунтував.
Загальні правила оформлення, обміну та видачі закордонних паспортів визначає урядова постанова №152 від 7 травня 2014 року.
У пункті 82 цього Порядку перелічено підстави, за яких заявнику можуть відмовити.
Серед них — відсутність українського громадянства, наявність двох чинних закордонних паспортів без передбачених винятків, неподання необхідної інформації чи документів, невиправлення виявлених недоліків у визначений строк або непідтвердження персональних відомостей державними реєстрами.
Разом із цими правилами необхідно враховувати спеціальні вимоги, встановлені на період воєнного стану.
1. Зафіксувати факт відмови.
Варто отримати документ, у якому зазначено причини негативного рішення.
Згідно з пунктом 83 Порядку №152, у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта мають бути вказані відповідні підстави та порядок оскарження.
Необхідно зберегти листування з консульством, документи про подання заяви, результати перевірок та інші підтвердження обставин звернення.
2. З'ясувати причину проблеми з військовим обліком.
Слід розрізняти ситуації, коли електронний документ узагалі відсутній, коли його не вдається сформувати або коли інформація про людину не підтверджується державними реєстрами.
Також варто встановити, чи були технічні перешкоди, помилки в персональних відомостях або проблеми з їх оновленням.
Окреме значення має те, чи передбачав відповідний порядок автоматичну перевірку військово-облікових даних і чи провів її уповноважений орган.
3. Обрати процедуру оскарження.
Відмову в оформленні чи видачі закордонного паспорта можна оскаржити адміністративним шляхом або через суд.
За Порядком №152, для адміністративного оскарження передбачено п'ять робочих днів від моменту повідомлення заявника про рішення.
Цей строк не слід плутати зі строком подання адміністративного позову до суду.
Також необхідно правильно встановити відповідача.
Наприклад, у справі №320/10575/25 позов був поданий до Міністерства закордонних справ, оскільки оскаржувалися дії відомства в особі українського посольства в ОАЕ.
В інших випадках відповідачем може бути орган ДМС або суб'єкт, відповідальний за здійснення конкретної дії.
4. За потреби звернутися до адміністративного суду.
Частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює загальний шестимісячний строк звернення особи до адміністративного суду.
Якщо закон не визначає іншого, його обчислюють із дня, коли заявник дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав.
Однак спеціальні законодавчі положення та попереднє адміністративне оскарження можуть впливати на обчислення строку.
Залежно від конкретного порушення позивач може вимагати скасування рішення про відмову, визнання дій чи бездіяльності протиправними, повторного розгляду звернення або зобов'язання уповноваженого органу вчинити визначені дії.
Особливу увагу варто приділити доказам.
Як свідчить справа чоловіка, який звертався до посольства в ОАЕ, значення можуть мати документи, що підтверджують неможливість виконання встановлених державою технічних вимог.
Що показала судова практика 2026 року
Розглянуті справи свідчать, що відмови в отриманні паспортів не можна оцінювати однаково.
У справі №320/10575/25 суд підтримав чоловіка, якому об'єктивні обставини не дозволяли самостійно сформувати електронний військово-обліковий документ. Дії МЗС визнали протиправними через надмірний адміністративний формалізм.
Натомість у справі №260/10002/25 суд відмовив позивачу, оскільки державні інформаційні системи не підтвердили дійсність його військово-облікового документа, а ДП "Документ" не мало повноважень змінювати відповідні дані.
Рішення у справі №120/11096/26 стосувалося іншої проблеми — неправильно визначеної ДМС підстави для відмови в паспортному оформленні. Суд скасував таке рішення через невідповідність застосованої норми фактичним обставинам.
Отже, вимоги військового обліку можуть законно обмежувати отримання паспортних документів за кордоном. Однак громадяни мають право оскаржувати рішення державних органів, якщо ті неправильно застосували закон, не врахували важливих обставин або порушили встановлену процедуру.
Водночас наведені рішення ухвалені судами першої інстанції, тому потрібно враховувати можливість їх перегляду в апеляційному порядку.
Вони не означають, що кожне консульство зобов'язане оформлювати паспорти чоловікам 18–60 років незалежно від військово-облікового статусу. Результат спору залежить від конкретної ситуації та законодавства, чинного на відповідний момент.
Нагадаємо, раніше повідомляли про умови видачі готових закордонних паспортів українським чоловікам, які перебувають за межами країни, та необхідність підтвердження військово-облікових даних.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!