15 вересня у Харкові відбувся перший в історії міста Марш рівності. Для Києва це вже традиційна подія, для Харкова – новий досвід. Мер Геннадій Кернес так боявся провокацій у "прифронтовому місті", що збирався подавати до суду з вимогою заборонити ходу. Потім передумав та заявив: "Ми не можемо їх обмежувати". Активісти організації "Традиція і порядок" запланували рівночасно свою акцію за традиційні сімейні цінності. Як відбувалася історична подія у таких нелегких умовах протистояння, спостерігала журналістка "СтопКору" Дарія Коржавіна.
13:30. Майдан Свободи. Тут уже починають збиратися люди. Вони очікують Марш рівності. Страх якщо і є, то зовні мало хто його демонструє: обличчя усміхнені, в руках телефони – перемовляються з друзями, на яких чекають. Вітаються зі знайомими, яких неочікувано зустріли тут.
Поліція вишикувалася незамкненим периметром. Провокацій поки немає, хоча з іншого боку площі свою акцію проводять прихильники традиційних сімейних цінностей. Поруч автобуси, на яких їх привезли відстоювати сім'ю. От тільки сімей чомусь не видно – лише чоловіки. І чомусь саме вони, а не ті, кого вони вважають збоченцями, ховають обличчя за білими масками.
Батько студента-активіста Юрія звертається до чоловіка з плакатом "Мама, тато і дитина – щаслива родина":
"Ось, дивись, мама, тато і дитина – йдемо на Прайд". Борець за традиції тікає.
"Для мене важлива присутність батьків зі мною на Марші, бо вона показує, що ми поділяємо спільні ідеали та готові разом боротися за них. У будь-якій справі легше, коли за тобою стоїть сім'я, – говорить Юрій. – Я не вмовляв батьків йти зі мною, просто коли сказав мамі, що думаю піти на Прайд, вона сказала, що якщо я піду, то підуть і вони з татом. Марш рівності для того, щоб показати, що ЛГБТ – це такі ж харків'яни. Такі ж люди, котрим просто потрібні рівні права. Люди давно полетіли у Космос, але все ще не дозволяють іншим самостійно розпоряджатися своїм життям".
14:00. Починаємо проходити за поліцейський кордон. Прохід лише один, а черга величезна. На перший Марш рівності у Харкові вийшло понад 3000 людей. Організатори вражені, кажуть, на таку кількість не розраховували.
"Ми дуже боялися, що людей залякають і вони не прийдуть, але їх стільки! Ми щорічно організовуємо ще Марш жіночої солідарності, і мені здавалося, що це питання більше відгукується, але зараз я бачу, скільки людей підтримує права ЛГБТ, і я просто у захваті", – каже співорганізаторка ХарківПрайду Анна Шаригіна.
Вона розповідає, що найважчою в організації заходу була співпраця з міською владою. Діалог відбувався директивно, назустріч не йшли, перекривати вулиці відмовилися.
Розпочинається Марш.
Тема першого ХарківПрайду – "Харків для всіх. Безпека для всіх". Учасники/учасниці несуть різноманітні прапори та плакати, скандують "Харків – Україна за права людини", "Не карнавал і не біда, а правозахисна хода", знайомі вже з КиївПрайду "Бунтуй, кохай, права не віддавай", "Моє кохання – моє діло", "Всі різні – всі рівні", а також суто харківське "Нумо, Харків, права замість парків!".
Загалом хода дуже коротка, ми не проходимо навіть усієї площі. Однак люди задоволені та не приховують емоцій, обіймаються та поспішають зняти символіку і зайти в метро. Організатори просять поквапитися з відходом. Усе відбувається спокійно, борці за традиційні цінності не намагаються нападати чи проривати кордон поліції. Попри те, що безпосередньо перед початком намагалися закидати учасниць/учасників яйцями, та поліція швидко втрутилася. Провокації почнуться вже після Маршу.
Це після Маршу за рівні права прихильники традицій натовпом битимуть підлітка, який заступився за свою дівчину.
Після Маршу майбутній батько у міцній традиційній сім'ї вдарить ногою у спину дівчину просто за те, що вона вийшла відстоювати рівність.
"Хай бы не вылазили на свет, их бы никто не трогал, а мы тоже пришли на мирную акцию, они на свою, мы на свою. Шо им можна, а нам нельзя?" – відповість молодик перехожим, які заступилися за постраждалу.
І, врешті-решт, не знаючи, куди подіти невитрачену на ЛГБТ-людей енергію, прихильники традиційних цінностей нападуть на поліцію.
Але загалом постраждалих буде небагато, що особливо важливо, враховуючи, що це перший ХарківПрайд. Більшість учасників та учасниць поспішать розійтися – у чудовому настрої, щасливі, що стільки друзів, знайомих та просто жителів рідного міста підтримує їх.