У Києві виникла нова проблема з фінансуванням укриттів: після гучних корупційних справ чиновники районних адміністрацій почали значно обережніше освоювати бюджетні кошти. За словами депутата Київради Леоніда Ємця, деякі райони використовують лише 3–5% коштів, передбачених на ремонт і будівництво захисних споруд.
На початку повномасштабного вторгнення всі 10 районів Києва отримали фінансування для облаштування укриттів. Насамперед ремонтували вже наявні підвальні приміщення житлових будинків, які зараховували до найпростіших укриттів.
Такий підхід дозволяв швидко збільшити кількість доступних захисних приміщень. Водночас будівництво повноцінних захисних споруд вимагало значно більше часу та фінансових ресурсів.
За словами депутата Київради Леоніда Ємця, ситуація змінилася після низки корупційних скандалів, пов’язаних із використанням коштів на укриття.
"Коли РДА почали освоювати кошти, майже одразу вилізла купа корупційних скандалів з барабанами в укриттях та іншими причудами, які лише збільшували вартість ремонтів у підвалах", — зазначив депутат.
Після цього до районних державних адміністрацій почали приходити правоохоронці. Частину чиновників звільнили, а деякі посадовці опинилися під слідством.
За словами Ємця, після перевірок нові керівники РДА стали значно обережніше ставитися до використання бюджетних коштів. Однак це призвело до іншої проблеми — частина виділеного фінансування фактично не використовується.
Деякі райони освоюють лише 3–5% коштів
Фінансування на облаштування укриттів продовжує надходити, однак окремі райони не можуть або не хочуть реалізовувати відповідні проєкти в повному обсязі.
"Гроші на ці потреби виділялися безвідмовно, як і раніше, але коли наставав час для звітності і в РДА питають: "А де укриття?", з’ясовується, що окремі райони освоїли лише 3–5% від виділених коштів", — розповів Ємець.
Водночас невикористані гроші не повертаються до бюджету як втрачені. За словами депутата, вони залишаються зарезервованими та можуть переходити на наступний рік.
Чому проблема укриттів залишається
На початковому етапі війни основний акцент робили на швидкому облаштуванні вже існуючих приміщень. Підвали багатоповерхівок дозволяли оперативно створити додаткові місця для укриття населення, однак вони не завжди відповідають вимогам до повноцінних захисних споруд.
Згодом, коли російські атаки на столицю посилилися, потреба у надійних укриттях стала ще більш актуальною. Проте після корупційних скандалів районні чиновники, побоюючись відповідальності за використання бюджетних коштів, почали діяти значно обережніше.
У результаті Київ має фінансування на облаштування захисних споруд, але частина передбачених проєктів роками залишається нереалізованою. Це створює ситуацію, коли гроші на укриття є, однак мешканці окремих районів не отримують нових повноцінних місць для захисту.
Раніше СтопКор писав, що в Києві в укритті школи на Троєщині під час конфлікту чоловік здійснив постріл угору з револьвера під патрон Флобера. Він добровільно передав зброю охоронцям, після чого її вилучили правоохоронці, які встановлюють усі обставини події.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!