Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань, повідомляє Укрінформ.
Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем.
У Святому Письмі сказано, що під час хрещення на Ісуса із неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух, і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням. У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води. Обряд освячення води виник ще з перших часів християнства за прикладом Ісуса Христа, який освятив води Йордана.
Вважається, що вода, освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською і має однакову силу і застосування: нею освячують храми і домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща.
Одна з традицій цього свята - хресна хода до водохресної ополонки, яку називають Йордань, і масове купання в ній.
У народі існувало чимало прикмет, пов'язаних з Водохрещем. Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай. Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситиметься хліб. Якщо ніч зоряна - вродять горіхи та ягоди. На Водохреще востаннє співають колядки. У давнину після свята розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.
Джерело: Укрінформ