26 липня в Одесі на базі ДУІТЗ відбувся другий модуль тренінгу з кібербезпеки, мінної обізнаності й національного спротиву за участі представників ВГО "Стоп корупції". Цей навчальний день присвятили цифровій обізнаності та кіберпсихологічній готовності до діяльності в екстремальних умовах.
Навчальний матеріал презентувала професорка кафедри кіберпсихології та реабілітації Світлана Хаджирадєва. Проректорка представила тему модулю словами про те, що "певні виклики, які на сьогоднішній день до кінця не вирішені".
Тренерка розпочала модуль із висвітлення поняття кіберпсихології. Як суспільне явище кіберпсихологія полягає передусім у таких аспектах:
- ідентичність і самопрезентація користувачів інтернету;
- онлайн-відносини;
- типи особистостей у кіберпросторі;
- копінг-стратегії поведінки в кіберпросторі;
- трансформування своїх емоцій/переживань на кіберсистеми.
З огляду на те, що однією з ключових тем тренінгу є поведінка в екстремальних умовах, Світлана Хаджирадєва особливу увагу виділила спеціальній поведінковій стратегії – під назвою копінг.
Копінг-поведінка – це психологічна стратегія та спосіб подолання людиною проблемної ситуації, яка інтегрує когнітивні, емоційні та поведінкові патерни.
"Взагалі, коли ми говоримо про копінг-поведінку або копінг-страхування будь-якої людини – це про нашу поведінку в кризових умовах, в умовах викликів, стресів. Коли ми не знаємо, що робити, як діяти, куди бігти", – обґрунтувала лекторка суть цього явища.
Відомі 3 базові копінг-стратегії
1. Копінг-стратегія "Вирішення проблем" – свідчить про психофізіологічний ресурсний потенціал особистості та здатність вирішити кризову ситуацію, задля уникнення стресу.
Стратегії властива також когнітивна гнучкість, що полягає у швидкому перегляді планів у разі зіткнення з проблемною ситуацією:
"Ми не можемо сьогодні діяти так само, як 5-10 років тому. Когнітивна гнучкість це моя здатність змінювати думку. Є люди, які не змінюють своє мислення, свої реакції, свою аналітику. Тобто в них є шаблон і вони відкладають цей шаблон на все – це ж викривлення дійсності".
Копінг-стратегією "Вирішення проблем" керуються близько 7-9% людей.
2. Копінг-стратегія "Пошук соціальної підтримки".
Цю стратегію реалізовують у чотирьох зонах взаємодії: інтимно-особистісна, міжособистісна, особистісно-групова, міжгрупова.
У межах цього питання лекторка виділила явище емпатії і як цим володіють так звані хижаки, що цим користуються:
"Якщо я в ресурсі, я можу бути корисною для інших. Якщо я не в ресурсі, я жертва для таких соціальних хижаків, які полюють. Чому це? Не тому що це погані люди, ні.
Тому що в них немає сил вирішувати проблеми самотужки. Але вони хочуть жити, вони хочуть вижити в тих умовах. І тому вони вирішують це принципом виживання – вони вирішують,на кого це можна повісити".
Також пані Світлана пояснила перехід з однієї групи в іншу. Таким чином, якщо людина є хижаком у міжособистісній зоні взаємодії, вона йде в особистісно-групову, де вона є здобувачем.
Тренерка виокремила також і саму трансформацію в іншу групу взаємодії. Наприклад, коли на Майдан під час помаранчевої революції людина виходить зі стрічкою, вона демонструє приналежність до цієї групи – хоча там і не знають, хто вона.
3. Копінг-стратегія "Уникнення"
Рушієм для цієї стратегії є брак підтримки серед інших соціальних груп.
Відтак людина намагається втекти від вирішення проблем шляхом уникнення контакту з реальністю.
Способи уникнення бувають активні (пряме уникнення складних ситуацій і відповідальності за їх вирішення) та пасивні (хвороба, залежності).
Як приклад лекторка навела ситуацію в Одесі: місто заповнене наркоманами, та все ж на них ніхто не звертає уваги. Отож молодь задля уникнення задумується про те, щоб стати наркоманами.
Цією стратегією керуються близько 5% людей – однак відсоткове питання в точності все ж лишається в стані дискусії.
Ще одним із прикладів стратегії-уникнення в Україні є культура сприйняття людей з інвалідністю, яка наразі практично відсутня.
Відтак у ході дискусії координаторка регіональних осередків ВГО "Стоп корупції" Ірина Петренко виступила з питанням щодо стану країни під час війни.
"Стрижнем будь-якого суспільства є ідеологічний контент", – пояснила Світлана Хаджирадєва, наголошуючи на тому, що на сьогодні не узвичаєне відчуття відповідальності та обов'язку.
Чому так важливо говорити про ідеологію?
Проректорка обґрунтувала, що в контент національної ідеї може бути закладено 3 речі: базова потреба безпеки, базова потреба безпеки, віра й ідеологія. Ключовими є всі три, адже за відсутності двох останніх мають відсутність духовних пріоритетів і кризу розуміння, що таке людина.
Суспільство не має єдиного типу мислення
Відомі два типи мислення, незалежно від статі та гендеру, адже визначаються побудовою нейронних зв'язків:
- фемінний – вирізняється високоасоціативністю й мультизадачністю, внаслідок одночасного використання двох півкуль;
- мускульний – натомість однозначне мислення з незначними міжпівкульними зв'язками.
Відповідно найбільш активними в суспільстві є власники фемінного типу мислення. Натомість носії мускульного – завжди обережні й напрочуд вразливі, адже мають низький емоційний інтелект.
Відтак на тлі аналізу двох типів Світлана Хаджирадєва представила ескалацію конфлікту, адже зі володіння цією матрицею сприяє знанню роботи конкретних фаз на різних рівнях.
Фаза-1: "виграш – виграш" – обидві сторони можуть виграти, дійшовши компромісу й домовившись.
Фаза-2: "виграш – програш" – виграє той, у кого більше сили; характеризується втратою обличчя.
Фаза-3: "програш – програш" – руйнування та розпад.
Між фазою-1 та фазою-2 наявний поріг страху, тоді як між фазою-2 і фазою-3 – поріг руйнування. Відтак із фази-3 неможливо вийти з виграшем – для виграшу потрібно повернутись у фазу-2 (відновлення обличчя).
Тож на сьогодні, підкреслила лекторка, наша основна задача полягає в тому, щоб бачити, на що ми можемо впливати.
Таким чином, на державному рівні учасники дійшли висновку, що політикум наразі не готовий говорити про повернення в другу фазу.
Що стосується першопричин конфлікту, вагоме значення має розрізнення рольової поведінки, яка є базою у взаємодії між людьми.
Світлана Хаджирадєва представила риси, через які можемо сканувати людей із позиції їх рольової поведінки.
Роль "Я дитина":
- експресивне мовлення;
- завжди намагається демонструвати свою зверхність;
- не вміє слухати;
- для прийняття рішень посилається виключно на власне "Я".
Роль "Я батько":
- наративи, що виражають зверхнє ставлення;
- егоцентризм;
- завжди до кінця відстоюють свою позицію;
- усе навколо повинно бути сформованим відповідно до його комфорту,
- системність, завбачливість (власний графік життя);
- не завжди можуть приймати ефективні рішення в екстремальних умовах через страх за свою репутацію;
- властивий крок назад задля перевірки самого себе, що супроводжується втратою власного часу.
Роль "Я дорослий"
- структурованість, системність;
- організованість;
- нездатність приймати ефективні рішення в екстремальних умовах через піклування про власну репутацію;
- крок назад з посиланням на чужу думку.
Базою цих питань є ресурсність людини, як вона її черпає і підтримує у стресових ситуаціях. На сьогодні, за словами тренери, ресурсними є тільки 10-15% суспільства. Показник може змінюватись до 20-25% у складні часи:
"Це абсолютно нормальна цифра для стабільних груп розвитку суспільства".
Першим складником розвитку є генетична форма продовження роду, що в кожної нації є особливим кодом.
Окрім того, Світлана Хаджирадєва виділила час спеціальному практичному завданню. Кілька рухів із аркушем паперу стали відображення того, що в кожного своя думка – і кожен вважає її правильною.
Тренерка відзначила, що минулоріч у закладі вищої освіти вперше в Україні відкрили кафедру кіберпсихології.
Кіберпростір набув особливої запотребованості з початку повномасштабного вторгнення, як це підкреслив Сергій Стайкуца, доцент кафедри кібербезпеки та технічного захисту інформації ДУІТЗ, який продовжив модуль.
Поглиблене вивчення кібербезпеки відобразили, запросивши учасників до проєктної лабораторії KOBI SOFTWARE. Це один із дев'ятнадцяти полігонів із сучасних систем відеоаналітики на базі університету.
Необхідність ретельної роботи в кіберпросторі пояснили стрімким насиченням інформаційного простору, що потрібно фільтрувати:
'Неважливо, ким ти будеш працювати, – ми вже всі живемо в інформаційному суспільстві".
Продовжив другий день тренінгу Сергій Стайкуца, який розкрив перед учасниками секрети персональної та корпоративної безпеки, назвавши цифрову обізнаність "не просто примхою сьогодення".
Лектор розпочав із презентації напрацювань на базі університету, а саме – представив роботу лабораторії технічних засобів охорони та захисту інформації, а також – співпрацю ДУІТЗ з партнерами та стейкхолдерами.
Задля вникнення в необхідність цих знань, фахівець представив перед учасниками структуру базових потреб на прикладі піраміди Маслоу – ключовими є фізіологічні функції та безпека.
У межах роботи лектор висвітлив 3 основні активи, на які спрямований вектор безпеки: персонал, інформація, матеріальні активи.
Тож, говорячи про корпоративну безпеку, Сергій Стайкуца прояснив поняття ризику, як потенційну небезпеку заподіяння школи підприємству в результаті реалізації певної загрози його стабільної діяльності з використанням вразливостей активу або групи активів підприємства.
Відповідно продемонстрована формула ризику: Ризик= вірогідність події × ціна втрат.
"Прибрати ризик на 100% неможливо ніколи. Все, що ми можемо робити, це і особистому, і в корпоративному житті впроваджувати ризик-менеджмент", – пояснив лектор.
Сергій Стайкуца як один з ризиків висвітлив перед учасниками інсайдерство (доступ до інформації не для широкого загалу) та способи його запобіганню: базовий аудит, документи, організаційні засоби, ризик-менеджмент, формування культури.
Як підґрунтя кібербезпеки лектор виділив явище безперервності – тобто планування й підтримку всіх процесів компанії для забезпечення можливості функціонування й оперативного відновлення к випадку серйозних інцидентів.
Одним із основних питань заняття було питання кібербезпеки для журналістів, що полягає у використанні інструментів і методів для захисту конфіденційних даних, цифрових пристроїв і комунікацій від кібератак та стеження.
Послідовно лектор визначив і поняття кібергігієни– формування корисних навичок щодо кібербезпеки, що дозволяють не стати жертвою кіберзагроз.
Також актуальним питанням у мережі на сьогодні є створення надійних паролів, чому Сергій Стайкуца віддав належну увагу та надав такі поради:
- 8+ символів;
- не містить поширених поєднань букв і слів;
- не містить символів, які повторюються/ідуть одне за одним;
- не містить ПІБ та інших персональних даних;
- містить спеціальні символи;
- створений за допомогою сервісу генерування паролів.
Окрім того, Сергій Стайкуца продемонстрував спеціальну формулу для створення паролів: придумати речення – і перші букви кожного слова написати англійською/перевести в цифри.
Також, що стосується безпеки в мережі, лектор представив список месенджерів за рівнем безпеки і типи шахрайських посилань. Надійність посилання, до речі, можна перевірити на сайті Virustotal.
У цій частині другого модулю учасникам також представили практичне завдання, що стосується роботи з GoogleDorks, Similarweb, Osint framework. Практичні питання продемонстрував викладач кафедри кібербезпеки та технічного захисту інформації ДУІТЗ Дмитро Пастухов.
Нагадаємо, що тренінг за участі громадських активістів ВГО "Стоп корупції" розпочався 25 липня із обґрунтування питань національного спротиву і принципів інформаційної безпеки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!