Віктор Куртєв, Максим Пишний і Махайло Шустер: три різні кар'єри та один ринок атомної енергетики, що може відкритися для приватного капіталу просто зараз. Чи є дещо спільне між енергоекспертом, колишнім менеджером "Енергоатома" з власним бізнесом і екскерівником відділу закупівель? І до чого тут Fire Point та Денис Штілерман?
СтопКор продовжує розпочату в попередньому матеріалі тему про Віктора Куртєва — ексзаступника директора служби перспективного розвитку "Укренерго", який останніми роками з фігуранта кримінальної справи про підробку документів перетворився на медійного "експерта з енергетики", а навесні 2026-го очолив компанію "Файєр Енерджі" на тлі публічної підтримки оборонної фірми Fire Point з орбіти Дениса Штілермана.
Одне з головних відкритих питань попередньої статті — доля ще одного кримінального провадження (№52019000000000233), у якому фігурував Куртєв. Редакція надсилала до Національного антикорупційного бюро України офіційний запит з проханням уточнити обставини закриття цієї справи.
Що саме відповіло НАБУ?
У листі за підписом в. о. начальника відділу з роботи з медіа НАБУ Антона Татарнікова Бюро повідомляє, що детективи здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до реєстру 22.03.2019 року, за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу — тобто службового підроблення, зловживання владою чи службовим становищем і службового підроблення з тяжкими наслідками, вчинених посадовими особами Держгеокадастру.
Ключові тези відповіді:
— жодній особі в межах цього провадження про підозру не повідомляли;
— 23 вересня 2020 року детектив виніс постанову про закриття провадження на підставі абзацу 14 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу — суто процесуальної підстави, яка застосовується саме тоді, коли жодній особі не повідомлялося про підозру, і сама собою не є ані визнанням, ані спростуванням вини;
— ця постанова станом на дату відповіді не скасована.
Надати іншу інформацію Бюро відмовилося, пославшись на статтю 222 КПК про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, і роз’яснило право оскаржити відповідь до суду.
Хто ще намагається увійти в енергетичну відбудову? Максим Пишний: державний менеджер, який став "незалежним експертом"
Віктор Куртєв — не єдиний, хто останнім часом поєднує публічний статус "незалежного експерта" з енергетики із імовірними приватними бізнес-інтересами саме в той момент, коли держава відкриває атомну галузь для приватного і закордонного капіталу.
Йдеться, зокрема, про законопроєкт №14164 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад впровадження малих модульних реакторів" (ММР), який 22 квітня 2026 року профільний комітет Верховної Ради рекомендував прийняти за основу в першому читанні. Документ дозволяє приватну власність на паливо й самі установки ММР і виключає атомні станції на малих модульних реакторах з процедури окремого затвердження Верховною Радою — тобто прибирає парламентський контроль там, де раніше він був обов’язковим.
Одним із найпомітніших публічних голосів у цій темі є Максим Пишний.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій, у 2016–2018 роках він обіймав посаду начальника управління планування та фінансування відокремленого підрозділу "Атомпроектінжиніринг" ДП НАЕК "Енергоатом" — саме цей підрозділ курирує проєктування й будівництво атомних об’єктів, зокрема Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Тобто, до того, як стати публічним експертом, Пишний був частиною управлінської вертикалі державного атомного оператора.
11 листопада 2020 року — невдовзі після останньої відомої декларації на державній посаді — в Києві зареєстрували громадську організацію "Асоціація фахівців атомної промисловості" (ГО "АФАП"). За даними Opendatabot, її очільником є Пишний Володимир Максимович, а Максим Володимирович Пишний виступає підписантом — членом правління організації від 1 листопада 2020 року.
Саме від імені цієї асоціації Пишний і виступає як публічний коментатор: він регулярно висловлюється в профільних виданнях (наприклад, Dengi.Ua) на теми малих модульних реакторів і атомного машинобудування — часто в парі з енергетичною експерткою Ольгою Кошарною, яка публічно обстоює тезу про те, що розвиток ММР в Україні має відбуватися виключно через приватні інвестиції.
Водночас, за даними YouControl, Максим Пишний є директором ТОВ "Електрика Юкрейн" — компанії, яку аналітична система пов’язує з корпоративною групою Андрія Чебаненка, групою родини Висоцьких і Concorde Capital Ігоря Мазепи.
За даними онлайн-видання Енергореформа, "Електрика Юкрейн" фігурує серед переможців спецаукціону "Укренерго" на додаткові послуги — тобто приватна структура під керівництвом Пишного веде комерційні операції безпосередньо з державним оператором енергосистеми, тоді як сам він публічно виступає за лібералізацію суміжного атомного сегмента. Це не доказ порушення — конфлікту інтересів у формально-юридичному сенсі тут може й не бути, — але це вже задокументований збіг ролей "галузевого експерта" і власника комерційної структури, що працює на тому самому ринку.
Видання "Парламент.UA" іде далі й називає Пишного (цитуємо дослідвно) "таким собі тіньовим лобістом", пов’язуючи його з новим енергетичним бізнесом ексголови "Нафтогазу" Андрія Коболєва — компанією ENEY, яку Коболєв заснував разом з американською експосадовицею Сурією Джаянті саме під малі модульні реактори та декарбонізацію.
Зауважимо, жодного прямого корпоративного чи фінансового зв'язку між Михайлом Пишним і компанією ENEY чи Коболєвим нами не виявлено, а заяви видання "Парламент.UA" є виключно гіпотезою цього видання.
Проте факт, що Пишний і Кошарна регулярно й синхронно просувають в медіа одну й ту саму тезу — приватизацію атомної генерації через ММР — саме тоді, коли ця теза перетворюється на законопроєкт у Верховній Раді, а закордонний бізнес Коболєва інвестує в той самий сегмент, — може бути не просто збігом, а щонайменше предметом для суспільного інтересу.
Прямого корпоративного зв’язку між Пишним і компаніями "Файєр Енерджі" чи Fire Point редакція також не зафіксувала — це важливо зафіксувати окремо, щоб не змішувати дві історії, які поки перетинаються лише тематично: обидва сюжети розгортаються навколо відкриття українського енергетичного ринку для приватних гравців на тлі повоєнної відбудови.
Михайло Шустер: закупівлі "Енергоатома" на тлі справи "Мідас"
Друга особа, яка привертає увагу в контексті управлінського кола "Енергоатома", — Михайло Шустер.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій, у декларації за 2019 рік, поданій 27 травня 2020 року, він зазначений на посаді директора з управління закупівлями НАЕК "Енергоатом" із задекларованим річним доходом 857 тисяч гривень. За даними НАЗК, сфера публічних закупівель традиційно вважається однією з найбільш вразливих до зловживань.
Показово, що саме закупівельний і кадровий контур "Енергоатома" опинився в центрі гучної операції НАБУ "Мідас", яка викрила тіньову схему контролю над компанією через вплив на кадрові рішення й рух фінансових потоків у закупівлях.
Сам Шустер у матеріалах справи "Мідас" публічно не фігурує.
Примітно, що Куртєв і Шустер уже раніше опинялися в одному публічному колі експертів, які активно критикували процеси всередині "Енергоатома". Але прямого задокументованого зв’язку між ними редакція не виявила.
Що далі?
Отже, станом на сьогодні маємо документально підтверджений факт: провадження щодо Віктора Куртєва, про яке йдеться в листі НАБУ, було закрите ще у вересні 2020 року з суто процесуальних підстав, без повідомлення будь-кому про підозру. В останні роки Куртєв позиціонує себе як експерт з енергетики, висловлюється на підтримку Fire Point і заснував власну енергетичну компанію "Файєр Енерджі".
Маємо задокументований перехід Максима Пишного з управлінської посади в "Енергоатомі" до статусу публічного "незалежного експерта", який одночасно керує приватною енергетичною компанією, що працює з "Укренерго".
І маємо колишнього директора з управління закупівлями "Енергоатома" Михайла Шустера, чия кар’єра проходила через одну з найризикованіших ланок компанії напередодні гучних корупційних скандалів у галузі.
Це поки що три окремі сюжети, які перетинаються в одній точці — стрімкому відкритті української енергетики й атомної галузі для приватного капіталу на тлі війни та "Міндічгейту".
І якщо гіпотетично уявити, що ці люди справді збираються в одну команду, то йтися може потенційно не про маленьке ТОВ зі статутним капіталом 100 тисяч. Йдеться про ймовірну серйозну спробу зайти в величезний ринок післявоєнної генерації: розподілена генерація, енергетична інфраструктура, приватний атом/SMR, інжиніринг і, можливо, технологічна синергія з оборонною сферою.
Редакція СтопКору продовжить ретельно спостерігати за цією темою та потенційними бізнес-альянсами. Далі буде.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!