Лікування коронавірусних пацієнтів гідроксихлорохіном або хлорохіном з антибіотиками або без - неефективне. Крім того, воно призводить до підвищення ризику аритмії серця і подальшої смерті.
Про це в авторитетному журналі The Lancet пише група медиків, яка провела багатонаціональний аналіз використання цих препаратів для лікування COVID-19.
Використано обсерваційні дані про 96 032 пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах, яких госпіталізували з 20 грудня 2019 року по 14 квітня 2020-го. Більшість випадків захворювання в дослідженні - в США. Середній вік - 53,8 року, 46,3% жінки.
З цієї кількості людей 14 888 пацієнтів були в групах лікування (1868 отримували хлорохін, 3783 - хлорохін з макролідом, 3016 - гідроксихлорохін, 6221 - гідроксихлорохін з макролідом), і 81 144 пацієнти - в контрольній групі (тобто, не отримували ці препарати).
10 698 (11,1%) пацієнтів з усіх померли в лікарні.
Після обліку безлічі чинників (вік, стать, раса, етнічна приналежність, індекс маси тіла, куріння, наявність серцево-судинних захворювань, діабету, захворювань легенів, імунодефіцит та інше), з'ясувалося, що порівняно зі смертністю в контрольній групі (9,3 %), цей показник в інших групах був незалежно пов'язаний з підвищеними ризиками.
Відсоток смертей в групах:
- з лікуванням гідроксихлорохіном - 18,0%;
- гідроксихлорохіном з макролідом - 23,8%;
- хлорохіом - 16,4%;
- хлорохіном з макролідом - 22,2%;
Порівняно з контрольною групою (0,3%), прийом гідроксихлорохіну (6,1%), гідроксихлорохіну з макролідом (8,1%), хлорохіну (4,3%) і хлорохіну з макролідом (6,5%) був незалежно пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку шлуночкової аритмії, якої у пацієнта раніше не було.
"Ми не виявили ніяких доказів корисності гідроксихлорохіну або хлорохіну при використанні окремо або з макролідом. Попередні дані були отримані або в невеликих дослідженнях, або в непереконливих невеликих рандомізованих дослідженнях", - роблять висновок автори, додаючи, що дослідження пов'язане з певними обмеженнями і не враховує всіх факторів.
У статті підкреслюють: такі схеми лікування не слід використовувати поза клінічними випробуваннями. Потрібно термінове підтвердження їхньої ефективності, резюмували дослідники.