Історія з травмованим у ДТП оленем Борисом переросла у гучний суспільний резонанс. Поки волонтери збирали сотні тисяч гривень і пропонували варіанти лікування, профільні спеціалісти закликають не втручатися без потреби та діяти суто за правилами допомоги диким тваринам.
Найвідомішого в країні оленя Бориса 24 березня збила автівка та втекла з місця пригоди. Водійку швидко знайшли, з нею розбирається поліція, а за цей час в публічному просторі країни відбувся справжній бум "експертів по оленях". Розбираємось, що є емоціями, а шо є дійсністю у цьому конфлікті.
За законами України дикі тварини комусь "належать". Здавалось б, це дикість, але діяльність людини вже давно витиснула тварин із багатьох місць на Землі, тому навіть диким тваринам потрібен догляд. "Власниками" великих тварин найчастіше є лісництва в особі єгеря. Ще до своєї медійності олень Борис був вільний, але з "опікуном". Цей термін більш відповідає реальному стану речей. Олень Борис – мешканець села Зарічного на Рівненщині. Його понад 6 років тому придбав та виростив майстер лісу Річицького лісництва Руслан Христюк, який і є опікуном тварини.
Після ДТП – резонанс національного масштабу та збір коштів Домівкою Врятованих Тварин, яка в особі Ореста Залипського та команди прибула на місце першою. От тільки цікаво "а навіщо?", якщо спеціалізацією Домівки є домашні тварини. За ніч Домівка назбирала більш ніж 190 тисяч гривень на лікування оленя, закрила банку і... І тут почалось найцікавіше.
В Україні одиниці спеціалістів, які могли би надати професійну допомогу дикій тварині. Найвідомішими з таких є Наталя Попова та Інна Васильківська, які є командою центру Порятунку Диких тварин WILD ANIMALS RESCUE CENTER. Це наразі єдина команда в Україні, яка має спеціалізовані швидкі, адаптовані під порятунок саме диких тварин будь-яких розмірів (окрім слонів чи жирафів, для яких у світі існують спеціальна машини, але це зовсім інша історія).
З 2022 року команда Наталі Попової працює в умовах постійного ризику, рятуючи тварин із зон бойових дій, приватних незаконних утримань, від випадків жорстокого поводження та наслідків діяльності людини (збиті автівкою, капкани, тенета, вогнепальні поранення тощо). Центр не лише надає ветеринарну допомогу і тимчасовий прихисток, а й організовує складні міжнародні евакуації у співпраці з європейськими реабілітаційними центрами та заповідниками. Тож в теорії єдина команда, яка мала б бути сплаченою та приїхати, – це саме команда Попової. Але Залипський вирішив інакше – просто проігнорував це питання.
Зауважимо, команда на чолі з Наталею Поповою все ж відвідала Бориса, за що на момент написання цього тексту жодної оплати не отримала та не збирала.
Але спочатку про стан тварини. Найгірше, що людина може зробити для Природи, – це втрутитись зі своїми правилами. Без консультації з фахівцями команда Домівки вирішує транспортувати оленя на операцію, що суворо заборонено після подібних зіткнень. Зараз краще НЕ чіпати тварину. Пояснюю: набагато більше проблем може завдати транспортування, а зі зламаною ногою під наглядом Борис має шанс. Після, можливо, струсу мозку та інших невідомих внутрішніх пошкоджень олень потребує ВІДПОЧИНКУ. Перелом наразі є не самою великою проблемою, яка могла виникнути після зіткнення.
Диких тварин не завжди треба присипляти для транспортування, але транспортування — це стрес; під анестезією перевозити не можна (а у випадку Бориса вводити анестезію теж не бажано). Нове місце — також стрес. А стрес у такому стані, ще й тривалий, може призвести до загибелі від ушкоджень, які має олень. У диких тварин в їхніх рідних умовах часто трапляються дива — вони самовідновлюються набагато краще, ніж за втручання людини. Про це ще в перший день на своїй сторінці пояснила пані Попова.
25 березня Борис почав їсти. Для будь-якої тварини це перший знак до одужання, хоча авжеж гарантувати щось може тільки Бог. Попри все це, команда Попової дісталась до тварини вночі того ж дня (7 годин дороги в один бік) і провели огляд (за можливості). Оскільки для взяття крові чи чогось іще тварину також треба приспати, з огляду на поведінку оленя було вирішено поки що дати йому спокій. Процес загоєння внутрішніх травм може тривати від 5 до 15 днів, а чи потребує взагалі операції Борис – ще велике питання. Авжеж, це ламає мозок звичайній людині – мовляв, як можна полишити тварину зі зламаною ногою? Але у Природи, друзі, свої Закони, і вони інколи дуже відрізняються від людських. Може статись, що перелом незначний і не потребує втручання, а зараз вже відомо що перелом НЕ відкритий і ступати на ногу так чи інакше звір може (це доводять численні відео вже після ДТП).
З цього постає логічне питання: а хто з фахівців і за якими ознаками дійсно міг відразу радити Домівці Врятованих Тварин транспортувати оленя до Києва (чи ще кудись) на операцію? Чому знову без конкретного місця та особи, котра буде робити операцію? Цікаво ще те, що знайти імена "фахівців зі Львову", які нібито надали першу допомогу дикій тварині, мені не вдалось. Тобто хто і звідки взагалі взяв суму, яку потрібно зібрати, – невідомо. Орест більше не коментує ситуацію з оленем (на зараз). Звітів про витрачені кошти, яких, як зазначають колеги з інших видань, було зібрано аж 190 тисяч за декілька годин тільки на банку Монобанку, – немає. Вартість приїзду навіть "невідомих фахівців зі Львову" разом з тим, що вони лише промили рану та, слава Богу, після заборони все ж таки НЕ транспортували тварину, – ну максимум 10-15 тисяч разом із орендою машини. То куди ж поділись ще 180-175 тисяч гривень?
Я дуже тішусь, що цей скандал, як на мене, трохи поліпшив обізнаність нації: не втручатись у життя дикої природи інколи краще, ніж лізти зі своїми непрофесійними порадами. Я витратила цілий день, щоб пояснити деяким коментаторам, що для того, щоб вирішувати долю тварини – треба бути профі. Якщо ви спеціалізуєтесь на кошенятах, це не означає, що лев вам до снаги. Ви ж не підете лікувати око до проктолога, тож чому в нас з’явилась тенденція "якщо я рятую бездомних тварин, я автоматично знаю, що потрібно всім іншим тваринам"? Люди, кішки та собаки вже кілька тисячоліть живуть поруч, а майже з усіма іншими видами тварин людина боролась за виживання. Так, ми перемогли в цій боротьбі, але я хочу нагадати всім: соціалізована дика тварина у 95% випадках дорівнює ТРАВМОВАНІЙ дикій тварині. Дайте природі спокій і дослухайтесь до професіоналів, щоб потім не запитувати "а куди поділись мої кровні?".
Підтримати роботу Наталі Попової та її команди, а також отримувати кваліфіковану інформацію з приводу диких тварин можна на їхній Facebook-сторінці.
Читати також: Розслідування: хто і навіщо хоче взяти під контроль Одеський зоопарк.