Стійкість українців, які продовжують жити впритул до зони активних бойових дій, вражає. Вони працюють, розводять худобу, висаджують квіти, вивозять сміття, виховують дітей і засівають поля. І все це – під гуркіт важкої артилерії і постійні прильоти.
Від села Новоселидівка на Донеччині до Покровська 25 кілометрів, до Курахового – 10 кілометрів. До повномасштабного вторгнення тут проживали близько 1000 жителів.
Наразі частина будинків стоять порожніми, решта будівель ретельно захищені від постійних обстрілів рашистів, забиті наглухо вікна, щоб захистити від пошкодження під час обстрілів та маскувальних заходів. У вечірню пору вуличне освітлення не вмикають, село наче вимирає.
Хоча в громаді побудована велика простора двоповерхова школа, в цілях безпеки навчання в школі вже другий рік не проводиться.
Діти біля своїх будинків шукають розваги самотужки, є кілька облаштованих дитячих майданчиків.
В самісінькому центрі села розташовано приміщення ферми, де місцевий підприємець-фермер зберіг поголівʼя корів, а місцеві жителі мають роботу.
Взагалі дивує спокій місцевих жителів, які звикли до щоденного гуркоту важкої артилерії та мінометів за десяток кілометрів від села. Інколи є прильоти. Як наслідок – кілька будинків зруйновані, а вибуховою хвилею повибивало вікна…
Але наші працьовиті українці вражають. Щотижня комунальники на спецавтомобілі вивозять сміття, в кожному будинку є добротні пластикові контейнери, які по понеділках вранці кожен господар виставляє на вулицю.
Після нещодавніх прильотів від "асвабадителей" в продуктовому магазині повилітали усі вікна. Та продавчині героїчно всередині та зовні все поприбирали – і торгують далі. Життя продовжується.
Майже біля кожного будинку облаштовано клумби, все село наповнене весняними пахощами квітів. Працюють магазини, невеличкий базарчик в центрі села, де можна купити молочні продукти чи городину.
Вихідними волонтери організували безкоштовно гарячі обід, варили плов і пригощали усіх охочих.
Усі поля біля села старанно обробляли, вони засіяні… ніщо не нагадує про страшну війну – якби не гуркіт гармат та мінометів за десяток кілометрів.
Нагадаємо, раніше ми показали, як "руський мир" нищить українські села.