Шоломи, які не витримують приймального контролю. Бронежилети, що прострілюються. Контракти на сотні мільйонів, за якими армія не отримала жодного комплекту. Журналісти "Стоп корупції ТБ" майже рік вивчають закупівлі для Міністерства оборони. У новому розслідуванні вони показали, як постачальники засобів індивідуального захисту не виконують зобов'язань перед державою і чим це для них закінчується.
Детальніше – у сюжеті Дениса Страдецького для "Стоп Коррупції ТБ".
"АК-Інвестпром": 81 мільйон претензій
Одна з компаній, до якої в держави виникли претензії, — ТОВ "АК-Інвестпром". Вона отримала великі контракти на засоби індивідуального захисту, але виконати їх як слід не змогла, і справа дійшла до суду.
За одним із договорів фірма мала поставити партію бойових балістичних шоломів. Згідно з судовими документами, акт приймального контролю від 12 серпня 2024 року зафіксував, що 4950 шоломів на суму понад 39 млн грн перевірку якості не пройшли. Держава вимагала стягнути з постачальника майже 29 млн грн штрафних санкцій, і суд частково задовольнив позов.
Другий конфлікт стосувався державного контракту від 11 червня 2024 року на іншу партію засобів захисту. Через неналежне виконання зобов'язань держава вимагала від компанії понад 52 млн грн. Загалом за двома договорами претензії до "АК-Інвестпрому" перевищили 81 млн грн. Йшлося не лише про строки, а й про якість.
"МІЛІКОН ЮА": бронежилети, що прострілюються
Ще показовіша історія ТОВ "МІЛІКОН ЮА". У 2025 році компанія отримала контракт на 217 млн грн на постачання бронежилетів для армії. Товар привезли вчасно, проте приймальний контроль він не пройшов. Як повідомляв Центр протидії корупції, у виробах була "китайська плита", вони прострілювалися і мали косі шви. Акти приймання тому не підписали. Господарський суд Києва постановив стягнути з постачальника 97 млн 430 тис. грн штрафу.
"Лідер-НТЗ": пів мільярда контрактів від компанії з новою назвою
Наймасштабніший випадок у розслідуванні — ТОВ "Лідер-НТЗ". У січні 2026 року Агенція оборонних закупівель (АОЗ) уклала з ним контракт на 40 тисяч балістичних шоломів вартістю майже 296 млн грн. Перші 10 тисяч мали надійти до кінця червня. Згодом компанія отримала ще два контракти на модульні бронежилети: майже на 33 млн грн і на 150 млн грн. Загальна сума трьох договорів сягнула майже пів мільярда гривень.
Водночас, за даними реєстру, під назвою "Лідер-НТЗ" компанія існує лише з кінця 2025 року. До того вона мала іншу назву, інший профіль діяльності та інших власників. Тож постає питання, чи мала фірма реальні виробничі можливості для таких обсягів.
Відповідь дав перший же контракт. Станом на 27 серпня замість 10 тисяч шоломів компанія передала лише тисячу. Під час технічних оглядів у продукції виявляли невідповідності за вагою, габаритами та внутрішнім оздобленням. Партію кілька разів повертали на доопрацювання. Як зазначено в документах, недоліки мали системний характер і щоразу повторювалися. 27 серпня АОЗ в односторонньому порядку розірвала контракт і вирішила стягнути штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.
З бронежилетами вийшло ще гірше. Станом на кінець вересня за жодним із двох договорів, на 32,8 млн і майже на 150 млн грн, компанія не поставила жодного комплекту. Під час перевірки готових виробів чи їхніх частин не знайшли, виконавець лише починав виготовляти балістичні елементи. За даними АОЗ, потокове виробництво так і не запустили, бо бракувало основної сировини, двох видів полімерних матеріалів від іноземного постачальника. Оскільки строки виготовлення залишалися невизначеними, обидва контракти розірвали. За одним компанії нарахували 6,56 млн грн штрафу, за іншим майже 30 млн грн.
Тінь Мітрохіна
Після розірвання контрактів "Лідер-НТЗ" почали публічно пов'язувати з бізнесменом Олегом Мітрохіним. Автори руху "НОН-СТОП" назвали компанію структурою з його "орбіти" і заявили про можливі зв'язки між учасниками оборонних закупівель. В інших публікаціях ресурсу Мітрохіна та Гліба Євтушенка згадують разом через ланцюжок компаній "МІК", "ПАКОПТТОРГ", "Еквіпторг", "Дефенс", "Кредо-Берег" і "СуперМІК".
Журналісти "Стоп корупції ТБ" наголошують: прямого корпоративного зв'язку між Мітрохіним і "Лідер-НТЗ" у відкритих реєстрах вони не знайшли. Тож наразі це лише версія, яку треба перевіряти.
Водночас до компанії, яка безпосередньо пов'язана з Мітрохіним, теж є питання щодо засобів захисту. ТОВ "МІК" мало поставити "Державному оператору тилу" 23 тисячі балістичних окулярів за 32,4 млн грн, тобто по 1409 грн за штуку. У кримінальному провадженні слідчі зафіксували, що на Alibaba окуляри-маски китайського дилера продаються приблизно за 214–300 грн при мінімальному замовленні від 200 одиниць. За версією слідства, посадовці ДОТ у змові з представниками "МІК" забезпечували перемогу підконтрольним фірмам, а армія отримувала товари неналежної якості за завищеними цінами. Крім того, Антимонопольний комітет оштрафував "МІК" на 30 млн грн за змову на торгах ДОТ, зокрема на закупівлі чохлів для модульних бронежилетів.
Хто платить за зірвані контракти
Штрафи, які держава стягує з недобросовісних постачальників, сягають десятків мільйонів гривень. Проте вони не повертають головного, тобто часу. Шолом, який не дійшов до військового, і бронежилет, який так і не виготовили, не можна компенсувати рішенням суду. Ці історії ставлять незручне питання до системи оборонних закупівель: як компанії без підтверджених виробничих потужностей отримують контракти на сотні мільйонів і чому їхні проблеми виявляються лише тоді, коли строки поставок уже зірвані?
Читати також: 10 мільярдів від держави і маєток за 80 мільйонів: як живе бізнес Олега Мітрохіна під час війни.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!