У Київському державному художньому ліцеї імені Тараса Шевченка новий виток конфлікту. Працівники закладу звернулися до українських медіа з відкритим листом, у якому заявили про дестабілізацію навчального процесу, звільнення працівників, проблеми з харчуванням та охороною, кадрові питання і можливі плани реорганізації закладу. Окремо колектив порушив питання про долю музею "Блокпост Пам'яті", присвяченого російсько-українській війні.
Журналісти "Стоп корупції ТБ" уже кілька місяців стежать за ситуацією у КДХЛ. Раніше ми розповідали про демонтаж патріотичної символіки у закладі та конфлікт навколо музею "Блокпост Пам'яті". Тепер до редакції звернулися працівники самого ліцею.
Із відкритого листа випливає, що колектив просить журналістів звернути увагу не на окремий конфлікт із нинішнім керівництвом, а на те, що, за їхніми словами, відбувається із державним мистецьким закладом загалом.
"Чи не відбувається фактичне руйнування ліцею?"
Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка є державним мистецьким ліцеєм, який перебуває у сфері управління Міністерства культури. В освітній системі заклад поєднує загальну середню та профільну мистецьку освіту. За даними державної освітньої системи, нині директором ліцею зазначена Алевтина Кахідзе, у закладі працюють 59 учителів.
Працівники у своєму зверненні нагадують, що історія закладу бере початок із 1937 року.
"Понад 89 років" ліцей, за словами авторів звернення, готує дітей до професійної мистецької освіти. Учні вивчають живопис, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво та архітектуру.
Саме тому колектив ставить принципове питання: що буде з навчальним закладом після зміни його керівництва?
За інформацією працівників, після призначення Алевтини Кахідзе виконувачкою обов'язків директора 1 грудня 2025 року із ліцею звільнилося близько 12 працівників.
Також педагоги та батьки, за їхніми словами, повідомляють про проблеми з організацією навчального процесу, харчуванням дітей та охороною закладу.
У зверненні йдеться і про конфлікти та психологічний тиск, які, як стверджують працівники, виникають у колективі.
Водночас ці твердження потребують окремої документальної перевірки. Саме тому автори листа просять журналістів дослідити ситуацію та звертаються до органів державної влади.
Кадрові питання і бронювання: що про це відомо?
Окремий блок звернення присвячений кадровій політиці.
Працівники повідомляють про нібито прийняття на роботу людей призовного віку на невелике навантаження, після чого їм, за твердженнями авторів листа, надавали бронювання та житло у дитячому пансіоні.
Ці твердження наразі не підтверджені документами, які були б оприлюднені разом із відкритим зверненням.
Саме тому тут виникає цілком конкретне питання: які кадрові рішення ухвалювалися у ліцеї після зміни керівництва, кого приймали на роботу, на яких умовах і чи відповідають ці рішення вимогам законодавства?
Це вже питання не лише до адміністрації навчального закладу, а й до органу управління, який має контролювати діяльність державної установи.
Реорганізація чи ліквідація? Колектив вимагає відповіді
Ще одна тема, яка турбує працівників, – можливі зміни статусу ліцею.
У зверненні зазначається, що серед колективу поширюється інформація про можливу реорганізацію або навіть ліквідацію закладу.
При цьому самі працівники наголошують: офіційного підтвердження таких планів вони наразі не мають.
Тому вони звертаються безпосередньо до Міністерства культури та стратегічних комунікацій із питанням:
"Чи існують плани щодо ліквідації, реорганізації, зміни статусу або передачі Київського державного художнього ліцею ім. Т. Г. Шевченка?"
Це питання має особливе значення з огляду на те, що ліцей перебуває у сфері управління Мінкульту. Державна система освіти також прямо вказує на Міністерство культури як орган управління закладом.
Мінкульт уже створював комісію для перевірки ліцею
Є в цій історії ще одна важлива деталь, яка потребує пояснення.
20 квітня 2026 року міністерство видало наказ №502 про утворення комісії з перевірки Київського державного художнього ліцею імені Т. Г. Шевченка. Документ підписала віцепрем'єр-міністр – міністр культури Тетяна Бережна.
Згідно з наказом, перевірку мали провести з 22 квітня по 12 травня 2026 року, а за її результатами комісія мала надати звіт та пропозиції щодо реагування у разі виявлення порушень.
І тут виникає цілком конкретне запитання до Міністерства культури: які результати цієї перевірки?
Що саме встановила комісія?
Чи були виявлені порушення?
Які рекомендації надали її члени?
Чи були за результатами перевірки ухвалені управлінські рішення?
У відкритому зверненні колективу саме це питання звучить особливо гостро: працівники просять оприлюднити результати перевірки та пояснити, які рішення за її підсумками ухвалені.
"З ліцею зникла мистецька атмосфера"
Ще одна претензія колективу стосується вже не адміністративних процесів, а самого середовища, у якому навчаються діти.
За словами працівників, із приміщень ліцею почали зникати дитячі роботи, через що, на їхню думку, заклад поступово втрачає вигляд художньої школи.
"У ліцеї фактично зникла звична мистецька атмосфера", – йдеться у зверненні.
Працівники також говорять про недостатню, на їхню думку, національно-патріотичну складову та українську символіку.
Як ми писали раніше, після зміни керівництва з входу до закладу демонтували патріотичну вивіску, портрет Тараса Шевченка та напис "Слава Україні!". Сама Алевтина Кахідзе пояснювала це, зокрема, своїм ставленням до оформлення стенду.
Тепер працівники заявляють, що проблема, на їхню думку, ширша за один стенд.
"Блокпост Пам'яті": музей, який опинився під загрозою
Найрезонансніша частина історії – доля музею "Блокпост Пам'яті".
Як уже писав "СтопКор", музей працює на території ліцею та присвячений історії російсько-української війни. Його засновник – військовослужбовець, волонтер місії "Евакуація-200" та керівник ГО "Міжнародна асоціація дослідників фортифікації "Цитадель" Павло Нетьосов.
Експозиція почала формуватися ще після початку російсько-української війни у 2014 році. Серед експонатів – особисті речі загиблих українських військовослужбовців, фотографії з бойових дій, матеріали про початок повномасштабного вторгнення. Окремі елементи експозиції створювалися разом із художником-військовослужбовцем Сергієм Бабієм та учнями самого ліцею.
За словами представників "Цитаделі", нинішня адміністрація порушила питання про звільнення приміщення.
Водночас юрист ліцею Павло Савченко заявляв журналістам, що остаточних дій щодо приміщення не має бути до отримання відповіді від Міністерства культури та Міністерства оборони. За його словами, існують також юридичні питання щодо оформлення користування приміщенням.
Павло Нетьосов стверджував, що спочатку сторони домовлялися звернутися до Мінкульту спільно, однак згодом представникам організації вручили вимогу звільнити приміщення, мотивуючи це, серед іншого, нібито небезпекою для дітей та наявністю предметів, схожих на вибухові.
Нетьосов наголосив, що, за його словами, команда має висновки державної експертизи щодо безпеки експонатів.
Тепер у відкритому листі працівники ліцею знову повернулися до цієї історії.
За їхніми словами, була спроба ліквідувати музейний простір, а ситуацію вдалося зупинити після втручання Офісу Президента України.
Цю заяву також потребує документального підтвердження: редакція звернулася б до відповідних установ із проханням повідомити, чи справді Офіс президента втручався в ситуацію та в якій формі.
Чому мовчить Міністерство культури?
На тлі всіх цих запитань особливо важливою стає позиція органу, у сфері управління якого перебуває ліцей.
Міністерство культури офіційно визначає мистецьку освіту одним із напрямів своєї роботи. На сайті відомства зазначено, що Мінкульт забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері мистецької освіти всіх рівнів і визначає перспективи та напрями розвитку спеціалізованої мистецької освіти.
У структурі міністерства є і посадовці, безпосередньо пов'язані з цим напрямом.
Зокрема, Євген Лавро з травня 2026 року є заступником міністра культури. У міністерстві зазначають, що він відповідає за напрям мистецтва, мистецької освіти та креативних індустрій.
Тетяна Бережна нині обіймає посаду віцепрем'єр-міністра України з гуманітарної політики – міністра культури України. Саме вона підписала квітневий наказ про створення комісії для перевірки художнього ліцею.
Серед посадовців, які тривалий час опікувалися мистецькою освітою у системі Мінкульту, – Тетяна Колос. У документах міністерства вона фігурує як керівниця відповідного напряму мистецької освіти.
Окремо питання стосується Ольги Россошанської, голови Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти. На офіційному сайті агентства вона нині зазначена керівницею установи.
Саме Держмистецтв раніше офіційно заявляло, що його керівництво відповідає за реалізацію політики у сфері спеціалізованої мистецької освіти та організаційну підтримку відповідних закладів.
Тож питання колективу стосується не лише Алевтини Кахідзе.
Чи знають у Мінкульті про ситуацію в ліцеї?
Що показала перевірка, яку саме міністерство проводило навесні?
Чи існують плани реорганізації або зміни статусу закладу?
Чи перевіряли кадрові рішення, про які говорять працівники?
І що буде з музеєм "Блокпост Пам'яті"?
Що кажуть працівники про Кахідзе та "Тисячовесну"
У відкритому листі колектив також просить перевірити інформацію про участь Алевтини Кахідзе у проєкті "Тисячовесна".
Працівники хочуть отримати відповідь щодо статусу її участі у проєкті, джерел та отримувача фінансування, а також можливого конфлікту інтересів.
Наразі у зверненні не наведено документів, які б підтверджували наявність такого конфлікту. Тому це питання потребує окремої перевірки та отримання пояснень від самої Кахідзе і відповідних установ.
Так само потребують перевірки твердження щодо бронювання працівників, надання житла, харчування дітей, охорони та судових спорів.
І саме тут журналістське розслідування має перейти від заяв сторін до документів.
"Йдеться не про особистий конфлікт"
Автори звернення наголошують, що не хочуть зводити ситуацію до протистояння окремих працівників із директоркою.
"Йдеться не про особистий конфлікт кількох працівників. Йдеться про державний заклад, де навчаються діти", – зазначають вони.
Працівники просять журналістів перевірити інформацію про стан навчального процесу, кадрові рішення, фінансування, можливу реорганізацію та дії посадових осіб.
"Ми не стверджуємо наперед, що має місце злочин чи незаконні дії", – окремо підкреслюють автори листа.
І це принципова деталь.
Наразі частина озвучених ними претензій є заявами, які потребують підтвердження. Але є й документи, які вже можна перевірити: наказ Мінкульту про створення комісії, офіційний статус ліцею, рішення щодо музею та попередні публічні заяви сторін.
Тому головне питання зараз просте: якщо Міністерство культури вже створювало комісію для перевірки ліцею, то де результати цієї перевірки?
І чому майже через пів року після створення комісії працівники державного мистецького закладу знову змушені звертатися до журналістів із питанням, що відбувається з їхнім ліцеєм?
"Поки ще є що захищати", – саме так колектив формулює свій сигнал медіа.
Редакція "СтопКору" звертається до Міністерства культури, Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти та керівництва Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка із запитаннями: які результати перевірки ліцею, проведеної навесні 2026 року, чи планується реорганізація закладу, що відомству відомо про кадрові претензії колективу та яка подальша доля музею "Блокпост Пам'яті"?
Редакція також готова надати слово Алевтині Кахідзе та іншим представникам адміністрації ліцею для пояснення озвучених у зверненні тверджень.
Ми продовжуємо стежити за ситуацією.
Також ми повідомляли: Полтавська політехніка на чолі з Онищенком купила апаратуру для пошуку "жучків" за 576 тисяч: навіщо це вишу?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!