В українській політиці є люди, які приходять і йдуть разом із владою. Антон Яценко — з іншої породи. Він залишається, змінюючи лише партійний колір. Майже двадцять років у парламенті, п'ять політичних сил різного ідеологічного забарвлення — і незмінний мандат від Умані та навколишніх громад Черкаської області. "Стоп корупції ТБ" простежили маршрут головного політичного "хамелеона" країни і спробували зрозуміти, чому система щоразу його приймає.
Детальніше – у розслідуванні Кирила Вольного для "Стоп корупції ТБ".
Від Тимошенко до Януковича — без зупинок
Політична кар'єра Яценка розпочиналась під помаранчевими прапорами "Блоку Юлії Тимошенко" — тобто з іміджем реформатора і проєвропейського політика. Але коли політична кон'юнктура змінилась і до влади прийшов Янукович, Яценко опинився вже в рядах Партії регіонів — і голосував за так звані "диктаторські закони" січня 2014 року, які спровокували ескалацію на Майдані.
Це, мабуть, найбільш красномовний епізод у його біографії: людина, яка починала в таборі Тимошенко, поставила підпис під законами, що фактично намагались придушити протести проти режиму, з яким ця сама Тимошенко воювала роками.
Революція Гідності не завадила
Після Революції Гідності, коли Партія регіонів фактично розпалась, а її члени масово шукали політичного прихистку, Яценко знайшов новий дім — фракцію "Відродження". Потім — депутатську групу "За майбутнє". Потім став позафракційним. Потім повернувся до "Батьківщини".
І ось 7 квітня 2025 року — черговий виток: Яценко знову вступив до депутатської групи "Партія "За майбутнє"". Голова групи Тарас Батенко сприйняв повернення філософськи: "Він був вже в нас в депутатській групі певний час на початку 9 скликання, тобто тут нічого дивного немає, просто він повернувся. Я думаю, що тут не йдеться про якусь вузьку ідеологію, а просто про об'єднання мажоритарних депутатів".
Що стоїть за мімікрією
Щоб зрозуміти логіку цих переходів, важливо дивитись не на партійні квитки, а на контекст. Яценко — мажоритарник, тобто депутат, який обирається не за партійними списками, а безпосередньо від округу. Для таких політиків фракційна належність — інструмент, а не переконання. Вона дає доступ до ресурсів, комітетів, впливу на місцеві процеси — і знімається, коли перестає давати.
При цьому округ Яценко утримує роками через розгалужену мережу "соціальної активності": благодійні фонди, оформлені на помічників, роздача насіння з фото депутата на пакованні, відкриття майданчиків і фонтанів перед виборами. Із 2019 року на просування у Facebook витрачено понад 40 тисяч доларів — майже 2 500 дописів політичного характеру.
Система, яка не карає
За два десятиліття навколо Яценка спалахнуло кілька великих скандалів. Його вважають ідеологом схеми через Тендерну палату, яка за рік вивела 930 мільйонів гривень через фірми-прокладки. У 2018 році його ім'ям охрестили схему в сфері оцінки нерухомості — вона щороку "викачувала" з громадян близько мільярда гривень. НАБУ відкривало провадження. Правоохоронці фіксували ознаки незаконного збагачення через родичів: на тестя переписано 78 об'єктів нерухомості, ринкова вартість лише одного маєтку в Кончі-Заспі перевищує 200 мільйонів гривень.
Жодного вироку. Жодного реального наслідку.
Читати також: депутат-"хамелеон" Яценко: мільярд на родичів, п'ять партій і нецензурна лайка на адресу журналістів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!