На перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких у Києві готуються до будівництва багатоповерхового житлового комплексу. За проєктом, на місці наявної триповерхової будівлі може з’явитися 23-поверховий будинок заввишки до 80 метрів.
Про це інформують "Факти".
Об’єкт розташований у центральному історичному ареалі столиці, неподалік від Києво-Печерської лаври. Саме висотність майбутньої споруди та її можливий вплив на історичну панораму стали головними причинами протесту мешканців і активістів.
У червні 2026 року на сайті Київської міської ради зареєстрували петицію з вимогою скасувати будівництво. Її автори стверджують, що новий будинок може перекрити краєвид на Лавру та порушити обмеження, передбачені для історичної частини міста.
Паркан з’явився під вікнами
Місцеві жителі розповідають, що будівельний паркан біля будинку на вулиці Князів Острозьких, 43/11 встановили без належного інформування громади. За їхніми словами, огорожа з’явилася майже впритул до житлового будинку та могла вийти за межі земельної ділянки, відведеної під будівництво.
Цю обставину мають перевірити органи міського контролю, оскільки офіційного висновку про порушення меж землекористування наразі не оприлюднено. Водночас сама поява огорожі під вікнами сусіднього будинку вже викликала обурення мешканців.
Згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, за адресою Князів Острозьких, 43/11 зареєстрований проєкт нового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями. Об’єкт належить до класу наслідків СС3, тобто має значні наслідки, а містобудівні умови та обмеження для нього видали ще 9 серпня 2018 року.
Що планують знести
Нині за цією адресою розташована триповерхова будівля загальною площею близько 2100 кв. м. У відкритих джерелах її описують як колишню адміністративну або навчальну споруду, пов’язану з військовим училищем зв’язку.
Активісти називають будівлю прикладом конструктивістської забудови 1930-х років та наголошують, що вона має історичну цінність. Водночас необхідно розрізняти історичну цінність об’єкта та його офіційний статус пам’ятки.
Для встановлення юридичного захисту потрібно підтвердити, чи внесено будівлю до Державного реєстру нерухомих пам’яток або переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Якщо вона має лише статус цінної історичної забудови, механізм її захисту може відрізнятися від механізму охорони пам’ятки.
Як обмеження у 27 метрів скасували через суд
Початкові містобудівні умови передбачали, що остаточну висоту будинку потрібно визначати з урахуванням його розташування в історичному ареалі та погоджувати з органами охорони культурної спадщини. За матеріалами справи №640/10699/20, ТОВ "Будінвестиції" оскаржило положення містобудівних умов, яке фактично обмежувало висоту майбутньої забудови 27 метрами.
У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Згодом апеляційна інстанція залишила це рішення чинним, і забудовник отримав можливість проєктувати будинок більшої висоти.
Водночас сам факт скасування обмеження судом не є тотожним погодженню 80-метрової споруди з усіма органами охорони культурної спадщини. У червні 2026 року столична влада заявила, що не погоджувала будівництво 80-метрового будинку за цією адресою.
Чому рішення ліквідованого ОАСК досі діє
Окружний адміністративний суд Києва ліквідовано у 2022 році, однак його попередні рішення автоматично не втратили чинності. Для їх скасування потрібен перегляд в апеляційному, касаційному або іншому передбаченому законом порядку.
Саме тому рішення, ухвалене у 2020 році щодо висотності забудови, продовжує мати юридичні наслідки. Пам’яткоохоронці неодноразово звертали увагу на практику, коли забудовники через суди домагалися виключення окремих пунктів із містобудівних умов та обмежень, хоча кожна така справа потребує окремої юридичної оцінки.
Хто пов’язаний із проєктом
У матеріалах щодо забудови згадуються ТОВ "Будінвестиції" та зареєстроване у Великій Британії партнерство GMC ALLIANCE LLP. Автори розслідування "Фактів" пов’язують британську структуру з Миколою Косенком та Дмитром Крейніним.
Водночас твердження про те, що до фактичного контролю над проєктом можуть бути причетні Іван Фурсін або Сергій Льовочкін, потребують додаткового документального підтвердження. Самого факту попередньої роботи, ділового знайомства або участі певних осіб у пов’язаних компаніях недостатньо, щоб автоматично називати їх власниками конкретного будівельного проєкту.
Для встановлення реальної структури контролю необхідно дослідити актуальні дані британського реєстру Companies House, українського Єдиного державного реєстру, договори щодо земельної ділянки та джерела фінансування будівництва.
Що відомо про Сергія Цюпка
З ТОВ "Будінвестиції" пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Цюпка називали власником банку "Таврика", будівельного тресту "Південзахідтрансбуд" та Київського ювелірного заводу.
Банк "Таврика" на той момент посідав 39-те місце в Україні за розміром активів. Після визнання установи неплатоспроможною журналісти досліджували кредити, видані пов’язаним структурам, та заставне майно.
Зокрема, Радіо Свобода повідомляло про колекцію картин, яка використовувалася як застава за кредитами на значно більшу суму, але згодом була продана за 16 млн грн. Водночас твердження про те, що кошти на нинішню забудову походять саме з активів або кредитного портфеля банку "Таврика", не підтверджене банківськими документами чи матеріалами кримінального провадження.
Тому таку інформацію можна подавати лише як версію авторів розслідування, а не як установлений факт.
Бізнес в окупованому Криму
У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.
Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія "Кварцсамоцвіти" отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Цюпко в офіційній біографії називає себе українським бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України.
Можливі зв’язки з російським фондом
Як повідомляють автори розслідування "Фактів", Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримував програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.
Водночас для остаточного підтвердження цієї інформації необхідний оригінальний документ зі складом опікунської ради або архівна копія офіційного сайту організації. Без такого першоджерела твердження про регулярну особисту взаємодію бізнесмена з Михайлом Мішустіним, Ігорем Сєчіним чи іншими представниками керівництва рф залишається припущенням.
Так само потребують окремих доказів твердження про використання релігійних контактів для поширення концепції "русского мира" або дискредитації Православної церкви України.
Ризики для історичного середовища
Будівництво висотного будинку поблизу Києво-Печерської лаври може вплинути на панораму історичного центру та візуальне сприйняття пам’ятки. Окремим питанням є безпека робіт на печерських схилах, які потребують ретельного геологічного дослідження.
Необхідно оцінити стан ґрунтів, можливий вплив нового будинку на сусідні споруди та передбачити заходи зі зміцнення території. Водночас без висновків інженерно-геологічної експертизи не можна категорично стверджувати, що нова споруда обов’язково спричинить зсув або пошкодження навколишніх будинків.
Забудовник має надати результати дослідження ґрунтів, розрахунки навантаження, проєкт укріплення схилів та експертний звіт щодо безпеки споруди класу СС3.
Що можуть зробити органи влади
Для зупинення робіт недостатньо лише суспільного резонансу. Потрібні конкретні юридичні підстави та рішення уповноважених органів.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій може перевірити, чи були отримані необхідні погодження для робіт у центральному історичному ареалі та поблизу об’єкта всесвітньої спадщини. Департамент охорони культурної спадщини КМДА може дослідити історичну цінність будівлі та розглянути питання про внесення її до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Департамент територіального контролю Києва може перевірити законність встановлення огорожі та відповідність її фактичного розташування межам земельної ділянки. Органи державного архітектурно-будівельного контролю, своєю чергою, мають встановити, чи відповідають проєктні рішення містобудівній документації, дозвільним документам та вимогам щодо охорони культурної спадщини.
Прокуратура може звернутися до суду в інтересах держави або територіальної громади, якщо встановить порушення законодавства чи загрозу збереженню культурної спадщини.
Головні питання до забудовника
Наразі суспільство має отримати відповіді на кілька ключових питань. Зокрема, хто є фактичним замовником і джерелом фінансування будівництва, чи погоджувало Міністерство культури висотність та архітектурне рішення і чи досліджували вплив споруди на панораму Києво-Печерської лаври.
Також залишається незрозумілим, який офіційний охоронний статус має будівля, запланована до знесення, чи відповідає будівельний паркан межам землевідведення та чи проведено повну геологічну й інженерну експертизу.
Поки ці документи не оприлюднені, історія забудови на Князів Острозьких залишається не лише містобудівним конфліктом, а й тестом на здатність Києва захистити історичне середовище від непрозорих і надмірно висотних проєктів.
СтопКор на фігуранта справи звертав увагу ще в далекому 2020-му. У Цюпка за борги забирали ювелірний завод.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!