Сполучені Штати надали Україні дрони-камікадзе Switchblades. У чому полягає їхня специфіка? І де їх найпрактичніше застосовувати?
Розпочну з того, що друга назва дронів-камікадзе – це баражуючий боєзапас. Тобто власне на БПЛА вішається боєзапас – ракета, яка значно дешевша від ракети з головкою самонаведення.
У чому відмінність такого дрону від інших БПЛА? Після пуску він може змінювати пріоритет цілі. Оператор може обирати ціль ураження або запускати дрон-камікадзе взагалі в режимі вільного польоту, тобто розвідки. У такому випадку дрон вилітає в район ураження цілі, шукає ціль і сам проводить відповідні дії. Йдеться про знищення важкої бронетехніки противника.
Варто зауважити, що донедавна у світі досить скептично ставилися до дронів-камікадзе. Навіть у Сполучених Штатах. Піонером у їхньому використанні можна вважати Ізраїль. Але після війни в Нагірному Карабасі точка зору була змінена докорінно.
Тут також слід відзначити, що у 2016 році Україна могла запустити подібний проєкт спільно з польськими партнерами. Причому умови були шикарні. Але, на жаль, тоді Генштаб ЗСУ відмовився від цієї пропозиції.
Наразі ми маємо те, що маємо. 100 одиниць дронів-камікадзе будуть поставлені в Україну. І українські оператори БПЛА вже пройшли відповідні курси.
Уперше президент США заявив про постачання Switchblades ще в березні. Відповідно минули 2-3 тижні, необхідні для проведення певного навчання українських операторів. І наразі ми можемо передати росіянам полум’яний привіт.
Основне завдання дронів-камікадзе – знищення важкої бронетехніки. І власне 100 одиниць – це достатня кількість, аби значно покращити результати ЗСУ в моменті ліквідації важкої техніки країни-окупанта.
Нагадаю, наразі вже знищено близько 800 російських танків. Тобто, з урахуванням ще сотні дронів-камікадзе, ми можемо прогнозувати, що протягом місяця впевнено вийдемо на позначку в тисячу ліквідованих одиниць бронетехніки ворога.
У рамках допомоги на 300 млн доларів від Сполучених Штатів Україні також передаються безпілотники "Пума". У чому їхня специфіка? Єдина відмінність "Пуми" від української "Фурії" та інших – лазерне підсвічування цілі. Лазерне обладнання так само входить у пакет військової допомоги від США.
Напевне, нашим читачам буде цікаво дізнатися також подробиці щодо турецького безпілотника "Байрактар". Він ширше розрекламований і вже є на озброєнні у ЗСУ. Якими є його основні характеристики? Навантаження – він може брати до 60 кг. Працює на відстані 3000 м. Відповідно, Ахіллесова п’ята цих БПЛА – їхня метеозалежність. На жаль, "Байрактар" створювався Туреччиною для умов власної країни або країн Близького Сходу чи Африки.
В Україні є власна розробка безпілотного літального апарату. Це – "Сокіл-300" від КБ "Луч". І тут слід зауважити, що українській стороні, незважаючи на війну, потрібно закінчити цю програму. Хоча б тому, що є характеристики, які свідчать про якісну відмінність нашої розробки.
Власне, бойове навантаження українського "Соколу" – до 300 кг. Він може працювати, на відміну від "Байрактару", зі стелі в 20-30 м на відстані до 10 км. Що робить його практично невразливим для засобів ППО країни-окупанта. Натомість періодично з’являлась інформація про нейтралізацію "Байрактарів" силами російської ППО.
Тобто Україна має власні розробки. І я ще раз наголошую: попри стан війни, ми маємо розуміти, що вітчизняний ВПК – це локомотив усієї економіки.
І ще одне цікаве питання – українська ППО. Що ми можемо використати проти літаків та гелікоптерів противника? Адже велика проблема для України – незакрите небо.
Так от, що стосується низької цілі, для гелікоптерів, які працюють на стелі до 5 км, ефективна зброя – ПЗРК "Стінгер", які постачаються Сполученими Штатами. І які вже чудово пройшли випробування в умовах бойових дій власне в Україні. Ми раз у раз чуємо про збиті "Стінгерами" російські гвинтокрили й літаки.
Друге – це британські ПЗРК, які буквально 2 тижні тому надійшли в Україну. Це новітня розробка, але вона вже встигла себе зарекомендувати в умовах реальних бойових дій на сході України.
Причому англійці були приємно вражені професіоналізмом ЗСУ. Уявіть собі, лише тиждень минув від моменту постачання, а вже отримано перші позитивні результати: знищений російський гелікоптер Ка-52. Який, нагадаю, вважався провідною розробкою ВПК країни-окупанта. Саме з високою професійною майстерністю вояків ЗСУ пов’язане те, що країни колективного Заходу й НАТО готові надавати Україні летальну зброю.
В якості позитивного прикладу можна згадати й постачання для сил ППО ракетного комплексу С-300. Ми можемо довго говорити, про те, що це – радянське устаткування. Але, менше з тим, воно прекрасно себе зарекомендувало в умовах реальних бойових дій. І росіяни тепер матимуть великі проблеми щодо безпеки польотів і нанесення ракетно-бомбових ударів по українських мирних кварталах.
Адже, як свідчить практика, рашисти працюють, у першу чергу, по житлових будинках та об’єктах цивільної й критичної інфраструктури. Намагаючись тим самим зламати силу духу українського народу й опору окупантам та внести певний дисбаланс у настрої суспільства.
Усі ті позиції, які вже постачаються союзниками ЗСУ, тобто переносні ПЗРК зі Сполучених Штатів та Великої Британії й тактичні комплекси типу С-300, можуть працювати як по ракетних цілях, так і по літаках росіян.
Нагадаю, Голова Офісу президента України Андрій Єрмак також повідомив, що ЄС прийняв рішення збільшити постачання зброї Україні.
За матеріалами телеефіру на Київ 24