У 2025 році в Україні зафіксовано 130 випадків порушень свободи слова. Із них 67 — стали результатом дій росії, яка продовжує повномасштабну агресію проти України.
Такі дані наводить щорічний моніторинг "Барометр свободи слова", проведений Інститутом масової інформації (ІМІ). Для порівняння: у 2024 році порушень було вдвічі більше — 268, з них 155 вчинено росією.
Хоча кількість злочинів зменшилась, ІМІ звертає увагу на нові форми загроз. Зокрема, у 2025 році спостерігалась тенденція до навмисних атак дронами "Ланцет" та FPV по журналістах у прифронтових зонах.
За даними ІМІ, унаслідок російської агресії за рік загинули 26 медійників. У 2024 році ця цифра була трохи меншою — 24 загиблих.
Троє журналістів загинули під час виконання своєї роботи через удари дронів:
- Антоні Лаллікан, французький фотожурналіст, загинув 3 жовтня біля Дружківки на Донеччині.
- Альона Грамова (Губанова), воєнна кореспондентка телеканалу Freedom, загинула 23 жовтня у Краматорську.
- Євген Кармазін, оператор того ж телеканалу, також загинув 23 жовтня в Краматорську.
22 загиблих були медійниками, які стали учасниками бойових дій. Частину з них вважали зниклими безвісти. Наприклад, загибель колишнього журналіста "Фактів" Ярослава Шапочки підтвердили тільки в лютому 2025 року.
Також серед цивільних жертв — журналістка Укрінформу Тетяна Кулик, яка загинула у власному будинку в Бучанському районі внаслідок атаки дрона.
Російські обстріли знищили або пошкодили 16 редакцій у шести регіонах. Постраждали як тилові області, так і прифронтові. Обстріляні також телевежі в Чернігові та Дніпрі — через це тимчасово зникало мовлення.
Окрім фізичного впливу, росія продовжила тиск на журналістів через залякування. У січні-березні ІМІ зафіксував щонайменше 13 анонімних повідомлень про мінування редакцій.
Серед інших дій з боку росії:
- замахи на життя журналістів,
- поранення під час обстрілів,
- прямі погрози,
- юридичний тиск,
- кіберзлочини.
Російські хакери атакували українські ЗМІ по всій країні. Атаки включали DDoS, злам сайтів, фішингові кампанії, підміну листування. Часто вони мали на меті дестабілізувати роботу медіа або поширити фейки. За даними ІМІ, ці атаки можуть бути пов’язані зі спецслужбами російської федерації.
У 2025 році російські суди ухвалили вироки українським медійникам за проукраїнську позицію. Від 14 до 16 років ув’язнення отримали адміністратори телеграм-каналів "РІА Мелітополь" і "Мелітополь — це Україна", а також кримський журналіст Вілен Темер’янов.
Злочини проти журналістів були зафіксовані в 13 регіонах України, включаючи Крим. У Криму окупаційна влада посилила тиск на кримськотатарських журналісток: проводила обшуки, арештовувала заочно, погрожувала і штрафувала.
Разом із російським тиском, ІМІ зафіксував і 63 випадки порушень свободи слова, відповідальність за які несуть українські громадяни. Це менше, ніж у 2024 році, коли було 113 таких випадків.
Основні категорії порушень у 2025 році:
- кібератаки — 15 випадків,
- перешкоджання роботі журналістів — 13,
- обмеження доступу до публічної інформації — 11,
- непрямий тиск — 9,
- погрози та юридичний тиск — по 5 випадків,
- побиття — 3 випадки.
Найчастіше порушували права журналістів приватні особи, місцева влада, чиновники та поліція. Найгучнішими випадками стали стеження та тиск на журналістів-розслідувачів із hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.
Порушення фіксувались у 20 регіонах. Найбільше — в Києві та області (26 випадків). Далі — Полтавщина та Хмельниччина (по 4), а також Дніпропетровщина, Кіровоградщина й Рівненщина (по 3).
Інститут масової інформації працює з 1995 року, захищає права журналістів і документує злочини проти медіа. ІМІ має представників у 20 регіонах України й співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема "Репортерами без кордонів" і Freedom House.
Читати також: у Криму все більше жінок безслідно зникають, — КримSOS про тенденцію терору.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми — надішли сигнал у чат-бот.