Свята Вечеря – це не просто трапеза напередодні Різдва Христового, а цілий духовний обряд. Згідно з традицією, до появи першої зірки їсти не можна, а після цього родина сідає за стіл із дванадцятьма пісними стравами, серед яких обов’язково мають бути кутя та узвар.
Святвечір відзначають 24 грудня, напередодні Різдва Христового. Цей день є завершенням різдвяного посту. За традицією, дорослим заборонено куштувати їжу до моменту, коли на небі з’явиться перша зірка – символ народження Ісуса Христа. Про це пише Главком.
На святковому столі має бути 12 пісних страв, що, за однією з найпоширеніших версій, символізують дванадцятьох апостолів. У цей день не вживають м’ясо, молочні продукти та яйця, натомість дозволяється риба.
Кутя
Головна і перша страва Святвечора – кутя. Саме з неї починали святкову вечерю. Традиційно її готували з обмолоченої пшениці, яку товкли так, щоб зняти оболонку, не пошкодивши зерно. Подекуди використовували також рис або ячмінь.
До куті обов’язково додавали мед, мак, варення та сухофрукти. Зерно уособлювало життя та добробут, мед – чистоту віри та Боже слово, а мак – мучеництво і пам’ять про невинно пролиту кров. Після вечері кутю залишали на столі на ніч – для душ померлих родичів.
Узвар
Узвар вважається другою за значущістю стравою святвечірнього столу. Його готували з сушених фруктів і чистої води, додаючи мед. Напій символізує нове життя, духовне оновлення та очищення душі.
Пісний борщ
До переліку 12 страв входив і пісний борщ. Його варили виключно з овочів, використовуючи буряковий квас, завдяки чому страва мала насичений темно-червоний колір. У християнській традиції такий борщ символізував кров невинних немовлят, убитих за наказом царя Ірода.
Капусняк
Капусняк із квашеної капусти був поширеною стравою на Святвечір. Капуста уособлювала простоту, стійкість і згуртованість громади навколо віри в Ісуса Христа.
Карачун, калач або хліб
Святковий хліб символізував коло життя – смерть і воскресіння. Наші предки пояснювали це просто: зерно, потрапляючи в землю, ніби "вмирає", але згодом проростає й дає нове життя.
Риба
Риба є одним із найдавніших символів християнства, тому обов’язково входить до святвечірнього меню. Зображення кількох переплетених риб або риби з трьома головами символізує Святу Трійцю. Також риба пов’язана з очищенням через воду та духовним оновленням.
Квасоля та горох
Страви з бобових вважалися символом відродження, Божої благодаті та сімейної єдності. Вони нагадували, що родина – це єдине ціле, зібране за одним столом у святу ніч.
Голубці з пшоном
Голубці асоціюються з голубом – символом Святого Духа. У ширшому значенні ця страва уособлює мир, любов і злагоду, які мають панувати в родині.
Гриби
Гриби могли подавати у різному вигляді – варені, тушковані чи мариновані. У різдвяній символіці вони означають дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) та небесну (шапка).
Пампухи
Святвечірній стіл важко уявити без пампухів. Їх вважали символом небесної радості, вічного життя та щастя. Для простих людей пампухи також означали достаток і благополуччя.
Вареники
Вареники уособлювали ситість і добробут. У народі казали, що Бог дозволяє праведній людині жити "як вареник у маслі", тобто без нестатків і турбот.
Каша
Каша символізувала продовження роду, єднання сім’ї та родючість землі. Її обов’язково включали до списку 12 страв як знак працьовитості господаря й майбутнього достатку.
Нагадаємо, 68% українців планують святкувати Новий рік і Різдво вдома – дослідження Deloitte Ukraine.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.