Як передає Укрінформ, про це розповів у коментарі Суспільному речник української делегації у ТКГ Олексій Арестович за результатами засідання підгрупи з безпеки.
"Щоб не було грубих порушень режиму припинення вогню, від яких гинуть військовий персонал та цивільні, щоб такі випадки були належним чином верифіковані, доведені та розслідувані, ми пропонуємо більш активне залучення СММ ОБСЄ для верифікації та створюємо відповідний механізм, який дозволить ОБСЄ отримувати задокументовані та верифіковані дані щодо порушень і щоб наставала конкретна відповідальність сторін або принаймні створювалися відповідні умови для доступу СММ в разі такого порушення", - сказав Арестович.
За його словами, йдеться про різні механізми верифікації: відеофіксація, обмін відповідними документами, іншими матеріалами. Їх набір схожий на ті, які накопичують правоохоронні органи під час слідства.
"Звісно, не з тим ступенем ретельності, але з достатнім ступенем, щоб довести, що порушення було і мало тяжкі наслідки", - додав речник української делегації.
Він наголосив, що усі учасники підгрупи, у тому числі російська сторона, погодилися: "якщо такі випадки будуть документально підтверджуватися і належним чином розслідуватися, то охочих порушувати буде менше, і на фронті стане тихше". При цьому для збору необхідних матеріалів ОБСЄ має прибувати на місце подій швидше, ніж зараз.
Як повідомляв Укрінформ, 20 квітня підгрупі з безпеки ТКГ вдалося суттєво просунутися у питаннях посилення режиму припинення вогню від 22 липня 2020 року.
Українська сторона висловила сподівання, що на наступному засіданні ТКГ на рівні глав делегацій (очікується 28 квітня) документ, який установлює додаткові заходи для дотримання режиму припинення вогню, буде представлений у повністю узгодженому варіанті.
19 квітня радники лідерів країн "нормандської четвірки" закликали представників ТКГ працювати над механізмом координації з реагування на порушення режиму припинення вогню.
Джерело: Укрінформ