Харків сформував найбільшу системну заборгованість в енергетичній галузі серед українських міст. Сукупний обсяг боргів за газ, електроенергію та комунальні послуги перевищує 44 млрд грн.
Про це йдеться у матеріалі "Економічної правди" під назвою "Харків комуністичний. Як Терехов будує політику на боргах за електрику та газ".
Журналісти називають політику міської влади "комунальним соціалізмом". Харків залишається єдиним великим містом України з безоплатним проїздом у громадському транспорті, а місцева влада, за оцінкою авторів матеріалу, м’яко реагує на несплату населенням комунальних послуг.
Водночас такі рішення, як стверджує видання, фактично фінансуються не лише з міського бюджету, а й шляхом накопичення заборгованості за газ, електроенергію та тепло.
За даними уряду, станом на кінець березня 2026 року підприємства теплокомуненерго Харківської області заборгували за газ 27,3 млрд грн. Це близько чверті загального боргу підприємств теплокомуненерго України, який становить 113,7 млрд грн.
Основна частина заборгованості — 16,83 млрд грн — сформувалася перед компанією "Нафтогаз Трейдинг". Ще 9,38 млрд грн підприємства винні постачальнику "останньої надії" — компанії "Нафтогаз України". Близько 1,11 млрд грн становить історичний борг, який виник до 2021 року.
Окремий блок становлять борги населення. Станом на початок лютого 2026 року жителі Харківської області не сплатили 9,44 млрд грн за опалення та гарячу воду. Загалом по Україні заборгованість населення за ці послуги становила 36,7 млрд грн.
Ще 1,9 млрд грн мешканці регіону заборгували за централізоване водопостачання та водовідведення. Загальноукраїнський борг за ці послуги становить близько 9,4 млрд грн.
Значні суми накопичили й комунальні підприємства. Борги підприємств водопостачання та водовідведення Харківщини за електроенергію сягнули 4,55 млрд грн. Майже всю цю суму — близько 4,5 млрд грн — заборгував "Харківводоканал".
Для порівняння, загальна заборгованість підприємств водопостачання та водовідведення України за електроенергію становить 12,16 млрд грн. Отже, на Харківщину припадає понад третина цієї суми.
Ще близько 1,1 млрд грн становлять борги за розподіл електроенергії, які також майже повністю пов’язують із "Харківводоканалом". При цьому загальний борг за розподіл електроенергії серед відповідних підприємств України становить близько 1,32 млрд грн.
За підсумками 2025 року "Харківські теплові мережі" посіли перше місце в Україні за приростом боргу за спожитий газ. На третьому місці опинилася Харківська ТЕЦ-5, яка перебуває у приватній власності.
Автори матеріалу стверджують, що ця модель формувалася роками. Її основу заклали ще за часів міського голови Геннадія Кернеса, а нинішній мер Ігор Терехов продовжив соціальну політику свого попередника.
Опитані журналістами представники парламенту, уряду та енергетичного ринку пояснюють ситуацію політичними рішеннями й популізмом міської влади. За їхньою оцінкою, комунальним підприємствам роками дозволяють не розраховуватися за спожиті ресурси, через що утворюється ланцюг взаємної заборгованості.
"Безкоштовних рішень в енергетиці не існує. Якщо сьогодні хтось не платить — завтра рахунок приходить усій системі", — заявив співрозмовник видання у Верховній Раді.
У матеріалі також зазначається, що Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг нібито уникає повноцінних перевірок у Харкові. За версією журналістів, регулятор не хоче порушувати проблему, яка може стосуватися одразу кількох політичних і бізнесових центрів впливу. Офіційної позиції НКРЕКП щодо цього твердження в матеріалі не наведено.
Накопичення боргів відбувається на тлі російських атак на енергетичну інфраструктуру. Енергетичним компаніям необхідні кошти не лише для поточної роботи, а й для ремонтів, відновлення пошкоджених об’єктів та підготовки до наступного опалювального сезону.
Автори публікації попереджають, що подальше зростання заборгованості може загрожувати стабільності всієї енергосистеми. У такому разі витрати, які не покривають харківські споживачі та комунальні підприємства, можуть перекладатися на державні компанії, бюджет або інших споживачів.
Водночас наведені в матеріалі оцінки причин боргової кризи є позицією журналістів та анонімних співрозмовників "Економічної правди". Міський голова Харкова Ігор Терехов пояснює борги іншими причинами — заниженими тарифами, невиплаченими державою компенсаціями та значними руйнуваннями міської інфраструктури внаслідок російських ударів.
Читати: У Харкова внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству загинули четверо співробітників ДСНС України, ще дев’ятеро отримали поранення. Вони працювали на місці обстрілу, коли стався повторний удар.