Вчора, 29 серпня, у Київській школі економіки відбувся крутий майстер-клас: колеги з американського видання Texas Tribune Айян Мітра та Джуліан Агілар поділилися досвідом, як локальним ЗМІ конкурувати з цифровими гігантами та розвивати свій майданчик. Отже, коротке резюме.
Мультимедіа і ще раз мультимедіа
У досить невеликій команді техаських розслідувачів аж четверо людей займаються візуалізацією даних. Мають вони й власну студію. Умовні ТБ чи «друк» зростаються в дещо єдине.
Унікальність
Друге, але не менш важливе – оригінальний контент. Один з найвідоміших проєктів техасців – Government salaries explorer. Це аналіз зарплат чиновників, якого не робить більше ніхто. Спробуємо запустити у нас щось подібне.
Різноплановість
Стратегічний план розвитку Texas Tribune передбачає диверсифіковану аудиторію. А отже – різноплановий контент. Традиційно, як і у нас, споживач інформації такого кшталту зосереджений у мегаполісах, але хлопці намагаються охопити й регіони.
Для цього журналісти їдуть до них, виходячи за межі Facebook і Twitter, що стали вже звичними. У глибинці є маса цікавих речей: як унікальні історії (одразу ж згадалися «Три білборди за межами Еббінга»), так і локальні приклади, якими можна ілюструвати загальну проблематику.
Інтерактивність
І, звичайно ж, надважливим є зворотний зв'язок з глядачем або читачем: активність у соцмережах, формування власного ком'юніті. Задля цього редакція Texas Tribune проводить до 60 різноманітних івентів на рік. Запрошують цікавих спікерів, влаштовують освітні та культурні проєкти.
За невелику суму передплатникам надається можливість отримати розширений доступ до аналітики, закритих обговорень та інші преференції. Дехто з них також готовий фінансово підтримувати редакцію як спонсор, надаючи donation правильній справі. Хлопці вивели на чисту воду купу корупціонерів (так-так, вони й там є!), то чому б їм не допомогти?
Українці наразі ще не готові сплачувати за контент такого плану. Але ми до цього рухаємось. Адже вже звикаємо платити за IP-платформи й поступово відходимо від «піратського» кіно.
Це – єдина правильна модель, що дозволяє споживачеві розраховувати на гарантовано високий рівень якості контенту та об'єктивність подачі, а журналістам – дарує повну незалежність як від політиків і олігархів, так і грантодавців. Тож нам є до чого прагнути.