Як передає Укрінформ, робота викладена у журналі Nature.
Вчені протестували 9 моноклональних антитіл, які використовуються у клінічній практиці проти COVID-19 або перебувають у доклінічній розробці.
У підсумку, вони з'ясували:
- ·6 антитіл втратили всю противірусну активність, інші три були в 3 – 80 разів менш ефективні проти Омікрону у порівнянні зі штамом Дельта.
- Антитіла Бамланівімб/Етесевімаб (комбінація, розроблена Lilly), Касірівімаб/Імдевімаб (комбінація, розроблена Roche і відома як Ronapreve) і Регданвімаб (розроблена Celtrion) не чинили противірусної дії на Омікрон взагалі.
- Комбінація Тиксагевімаб/Цілгавімаб (розроблена компанією AstraZeneca під назвою "Евушелд") була у 80 разів менш ефективна проти Омікрону, ніж проти Дельти.
Але сироватки людей, які отримали бустерну дозу Pfizer, залишалися ефективними проти Омікрону навіть через місяць після вакцинації.
Однак для повної нейтралізації Омікрону вимагалося від 5 до 31 рази більше антитіл у порівнянні з Дельтою в аналізах клітинних культур. Ці результати допомагають пролити світло на постійну ефективність вакцин у захисті від тяжких форм захворювання.
"Ми продемонстрували, що цей варіант (Омікрон – ред) набув значної стійкості до антитіл. Більшість терапевтичних моноклональних антитіл, доступних зараз проти SARS-CoV-2, неактивні", – цитує 24 канал одного з авторів дослідження Олів'є Шварца.
Це дослідження показує, що варіант Омікрон знижує ефективність вакцин та моноклональних антитіл, але результати допомагають пролити світло на постійну ефективність вакцин у захисті від тяжких форм захворювання.
Джерело: Укрінформ