План порятунку аграрного Півдня. 18 липня стало відомо, що уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС на Херсонщині, яку підірвали росіяни. Проєкт розрахований на два роки, але наскільки реалістичні ці плани в умовах війни? І чим загрожує південним регіонам України відсутність греблі?
Як повідомив Прем'єр-міністр Шмигаль, на першому етапі мають спроєктувати всі інженерні конструкції та підготувати необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій Херсонщини, де розташована Каховська ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи. Координуватиме проєкт Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне "Укргідроенерго".
Звучить як стриманий оптимізм. Та що з реаліями?
Я і сам не визначився зі своїм ставленням до необхідності відновлення греблі і повторного заповнення водосховища. Тому не дивуюся, що багато експертів у різних галузях кажуть приблизно однаково: серце за Великий Луг/плавні, а розум – за греблю. Але:
По-перше, вірити в будівництво греблі за два роки навіть в умовах неочікувано сприятливих супутніх обставин (швидка деокупація, швидке розмінування, безпека від обстрілів) може лише бездоганний споживач Єдиного Марафону.
Чи є реальний варіант спроєктувати нову греблю без доступу до залишків старої? Якщо будувати поряд зі старою з правого берега ще сяк-так можливо, то на лівому березі крім виходу на стару дамбу за шлюзовим каналом, інших маршрутів не існує. Тому без дефектування і демонтажу завислих руїн машинної зали і, ймовірно, мегалитів під водою, нове будівництво греблі практично неможливе. В іншому разі доведеться насипати її далеко на південь, принаймні до хреста на розі з проспектом Дніпровським.
По-друге, оскільки греблі і тим паче води в басейні не буде ані за два, ані за три роки, стикаємось із проблемою вітрової ерозії того багна, яке зараз, підсохнувши ззвовні, потріскалося наче Долина Смерті після дощу раз на 50 років.
Наступний етап висихання – перетворення на порох і рознесення на всі чотири боки. І пів біди, якби то була звичайна пилюка. Але ж саме ця пилюка буде насичена важкими металами і сполуками з багаторічних викидів підприємств Запоріжжя, Нікополя, Марганця та Дніпрорудного, ну і звісно, залишками від звичних нам пральних засобів, що пройшли через каналізації Мінська, Смоленська, Києва і Дніпра, окислили щось і чекають на можливість знайти сильніший відновлювач. Яким стануть людські легені, альвеоли, бронхи, а також зелені рослини. На радість першим живим істотам Землі – ціанобактеріям, відомим також як синьо-зелені водорості.
Чи можна цьому запобігти?
Власне, темою є не сумніви в нереальності термінів – їх немає, і не тому, що неможливо, а тому, що цей строк з'їдять бойові дії, розмінування, демонтаж, бо відсипати альтернативну дамбу ще довше, і простий брак будматеріалу.
Мова про ерозію і отруйну пилюку. Що станеться швидше: самоозеленення, чи ерозія? Самоозеленення почнеться з наступної весни, триватиме кілька років, і весь цей час ґрунт розвіюватиметься. Ну і звісно, засівання буде зовсім не тими видами, які є ідеальними для задернування – а тими, що знайдуться в куцих залишках не розораних вторинних степів.
Тож в ідеалі було б засіяти ці території потрібними видами трав штучно. Що проте можливо лише за відсутності ворожої протидії.
А ще ідеальним було б поглиблення русел і створення піщаних кучугурів з родючим навершям і багаторічним озелененням вже деревними породами. Щоб зрештою збільшити обсяг водосховища із одночасним зменшенням площі його поверхні. Бо все, що з поверхні мілкої калюжі випаровуватиметься, випадатиме дощами на північних схилах кримських і турецьких гір.
Нагадаємо, як стало відомо вранці 6 червня 2023 року, окупанти висадили в повітря Каховську ГЕС. Внаслідок підриву затопило десятки населених пунктів, включаючи Херсон. Фактично Каховське водосховище припинило своє існування – це загрожує всьому Півдню масштабною екологічною катастрофою на десятиліття.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!