У Києві є питання, яке на перший погляд може здатися суто бюрократичним: який саме документ має отримувати підприємець або юридична особа для проведення робіт, пов’язаних із тимчасовим порушенням благоустрою?
Для когось це лише назва документа. Для мене – і для тих підприємців, які роками стикаються з цією системою, – це питання значно глибше.
Йдеться про те, чи має орган місцевого самоврядування право замінити документ, прямо передбачений законом, власним документом, якого закон не передбачає. І якщо така заміна відбулася, чи можна на її підставі роками створювати для бізнесу окрему процедуру, вимагати додаткові документи та брати гроші за те, що за законом має видаватися безоплатно?
Я переконаний: відповідь на ці питання повинна бути однозначною. Закон не може залежати від того, як його захотіли назвати або переписати чиновники.
Саме тому громадська організація "Захист Українського Народу" роками бореться з практикою так званих "контрольних карток" у Києві.
З чого все почалося
Щоб зрозуміти суть проблеми, потрібно повернутися до 2011 року.
25 грудня 2008 року Київська міська рада затвердила рішення №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва". У ньому використовувався термін, який відповідав законодавству, – "дозвіл (ордер) на порушення благоустрою".
Тобто на той момент Київські правила містили саме той документ, який передбачений законодавством України.
Але 22 вересня 2011 року Київрада ухвалила рішення №35/6251, яким скасувала дозвіл (ордер) на порушення благоустрою і затвердила замість нього інший документ – "контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою".
Більше того, в тексті Правил благоустрою слова "дозвіл (ордер) на порушення благоустрою" у всіх відмінках були замінені словами "контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою".
Це не просто перейменування документа.
Тому що закон встановлює не абстрактне право місцевої влади вигадувати будь-які документи, а конкретне повноваження – видавати дозвіл на порушення об’єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.
Стаття 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прямо відносить до власних повноважень органів місцевого самоврядування організацію благоустрою та, зокрема, видачу дозволу на порушення об’єктів благоустрою.
Тобто закон говорить про дозвіл. А не про про "контрольну картку", про платну послугу з її оформлення чи окремий договір із комунальним підприємством.
Саме тут, на моє переконання, і виникла головна проблема: відбулося не технічне перейменування, а підміна передбаченого законом механізму іншим механізмом, створеним на рівні міських правил.
Закон говорить "дозвіл" – і ще дещо дуже важливе: безоплатно
Є ще один принциповий момент, який чомусь роками залишається поза увагою.
Стаття 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлює, що порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу відповідного виконавчого органу місцевої ради.
І закон прямо визначає: видача дозволу та його переоформлення здійснюються безоплатно.
Це не рекомендація і не побажання законодавця, а норма закону.
Так само постанова Кабінету Міністрів України №870 від 30 жовтня 2013 року затвердила Типовий порядок видачі дозволів. Пункт 5 цього Порядку також передбачає безоплатність видачі дозволу, його переоформлення, дубліката та анулювання.
Тому виникає дуже просте питання: якщо закон передбачає безоплатну видачу дозволу, то на якій правовій підставі у Києві замість цього дозволу роками функціонує інший документ, за оформлення якого з підприємців фактично стягуються кошти?
На це питання Київ має дати не політичну, а юридично обґрунтовану відповідь.
"Контрольна картка" мала бути тимчасовою. Але тимчасовість триває 15 років
Є ще одна деталь, яка, на мою думку, особливо добре демонструє абсурдність ситуації.
Коли у 2011 році Київрада вводила контрольну картку, у самих Правилах було зазначено, що вона запроваджується на період створення електронної бази даних.
Передбачалося, що після створення електронної бази підставою для порушення благоустрою буде реєстрація відповідного звернення в електронній базі.
Тобто, навіть за логікою самого рішення контрольна картка не повинна була перетворюватися на постійний альтернативний дозвільний документ.
Але сталося саме це.
У 2012 році Київрада знову вносила зміни до Правил і прямо зазначила, що контрольна картка вводиться на період затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів.
І тут ми підходимо до найважливішого.
Цей порядок, який мав бути затверджений, за нашими даними, так і не був належним чином прийнятий.
У результаті, станом на 11 серпня 2026 року ми маємо ситуацію, коли Київ понад десятиліття живе з документом, який самими ж рішеннями міськради свого часу визначався як тимчасовий.
І весь цей час замість того, щоб привести Правила благоустрою у відповідність до законодавства та затвердити законний порядок видачі дозволів, система контрольних карток продовжує існувати.
А тепер найцікавіше - гроші
Для мене ця історія ніколи не була лише суперечкою про термінологію. Тому що за цією підміною документів стоїть економічний механізм. За законом дозвіл на порушення благоустрою має видаватися безоплатно.
Натомість у Києві підприємця фактично ставлять перед необхідністю оформлювати контрольну картку та проходити додаткову процедуру.
При цьому КП "Київблагоустрій", яке перебуває у сфері управління відповідного департаменту, пропонує суб’єктам господарювання платні послуги з опрацювання проєктно-дозвільної документації, необхідної для оформлення контрольної картки.
Тобто виникає ланцюг: підприємцю потрібен документ для проведення робіт → замість передбаченого законом дозволу він отримує контрольну картку → для її оформлення необхідна певна документація → цю документацію пропонують опрацьовувати за договором і за гроші.
І тут я хочу поставити питання, яке, на мою думку, має зацікавити не лише депутатів Київради, а й правоохоронні та контролюючі органи.
Якщо законом передбачена безоплатна видача дозволу, то чому підприємець має платити за механізм, який виник замість цього дозволу?
За нашими приблизними підрахунками, за роки існування цієї системи з бізнесу могли бути стягнуті сотні мільйонів гривень. Я оцінюю цей обсяг приблизно у 400 млн грн з 2011 року.
Цю цифру я не називаю встановленою судом сумою збитків. Це наша оцінка масштабу коштів, які могли пройти через систему платного оформлення контрольних карток. Але навіть офіційно отримані цифри, які ми вже маємо, змушують поставитися до проблеми серйозно.
У 2025 році ми звернулися до державних органів, після чого Державна регуляторна служба України провела позапланову перевірку Департаменту територіального контролю міста Києва. За результатами перевірки ДРС склала акт від 24 червня 2025 року та видала припис.
Держава сказала: припинити
24 червня 2025 року Державна регуляторна служба провела позапланову перевірку дотримання Департаментом територіального контролю Києва законодавства про дозвільну систему.
У матеріалах перевірки було зафіксовано, що Правилами благоустрою Києва фактично підмінено видачу дозволу видачею контрольної картки, яка за своєю суттю є документом дозвільного характеру, а також встановлено вимоги щодо подання додаткових документів, не передбачених законодавством.
Після цього ДРС видала припис про усунення порушень, зокрема щодо припинення видачі контрольних карток.
Здавалося б, після цього питання мало бути закрите.
Якщо державний орган встановив порушення і зобов’язав його припинити, орган місцевого самоврядування мав би виконати припис. Але цього, за нашими даними, не сталося.
Уже в липні 2025 року, тобто після проведення перевірки та видачі припису, Департамент продовжував видавати контрольні картки.
Ми тоді запросили інформацію про кількість таких карток і пов’язані з ними договори.
Відповідь була показовою: лише у липні 2025 року було видано 90 контрольних карток, укладено 165 договорів і отримано від суб’єктів господарювання понад 4,2 млн грн. Ці цифри раніше вже публікував StopCor на підставі відповіді Департаменту.
Тобто державний регулятор говорить: практика має бути припинена. А система продовжує працювати.
Подання ДРС Київрада також не виконала
На цьому історія не завершилася.
30 серпня 2025 року Державна регуляторна служба внесла Київській міській раді подання №6 щодо необхідності винесення на розгляд сесії питання про скасування рішення Київради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва".
Тобто держава не просто сказала: "ви неправильно працюєте".
Було запропоновано усунути нормативну основу, яка, на нашу думку, і дозволяє цій практиці існувати.
Але, як ми зазначаємо у своєму зверненні, це подання досі не виконано.
І тут у мене виникає ще одне запитання: скільки ще років Київраді потрібно, щоб виконати вимоги законодавства і привести власні нормативні акти у відповідність до законів України?
Замість того щоб скасувати картку, її хочуть перенести в ЦНАП
Найбільше мене зараз непокоїть навіть не те, що стара система продовжує існувати, а спроба її закріпити.
У мережі оприлюднений проєкт рішення Київради від 5 серпня 2026 року №08/231-589/ПР, яким пропонується внести зміни до Правил благоустрою міста Києва щодо отримання контрольної картки через Центр надання адміністративних послуг або через портал "Дія".
На перший погляд, для пересічного громадянина це може виглядати як цифровізація. Але цифровізація незаконної, на нашу думку, процедури не робить її законною.
Якщо документ суперечить закону, то його можна видавати у паперовій формі, через ЦНАП, через портал "Дія" або навіть автоматично за допомогою штучного інтелекту – від цього він не стане документом, передбаченим законом.
Тому моя позиція дуже проста: не можна легалізувати проблему шляхом її цифровізації.
Спочатку потрібно привести Правила благоустрою Києва у відповідність до законодавства.
А вже потім створювати електронний сервіс для отримання передбаченого законом документа.
ЦНАП не може бути "пральною машиною" для незаконного документа
Я навмисно використовую жорстке формулювання, тому що тут є принципова річ. Центр надання адміністративних послуг – це спосіб організації надання адміністративної послуги.
ЦНАП не створює нових повноважень для органу влади. Він не може перетворити документ, якого немає в законі, на законний лише тому, що його почали приймати через віконце ЦНАП.
Так само портал "Дія" не є джерелом права. Тому пропозиція перевести контрольну картку в електронний формат не відповідає на головне питання: чому Київ взагалі видає контрольну картку замість дозволу?
Департамент має не створювати перепони бізнесу, а захищати його права
Є ще один парадокс. У 2023 році Київська міська рада затвердила Положення про Департамент територіального контролю міста Києва. У цьому документі серед основних завдань Департаменту визначено здійснення державного та самоврядного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою.
А серед функцій Департаменту – організація виконання Конституції та законів України, а також забезпечення в межах своїх повноважень захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Тому я хочу запитати: чи відповідає цим завданням ситуація, коли підприємець замість безоплатного дозволу, передбаченого законом, отримує інший документ і змушений проходити додаткові платні процедури?
На моє переконання – ні. Завдання органу влади, не створювати для бізнесу додатковий бар’єр, якого немає в законі, його завдання, діяти в межах повноважень.
Це прямо випливає і зі статті 19 Конституції України: органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією і законами України.
Це фундаментальний принцип держави. Він не має винятку для Києва.
Чому це важливо не тільки для підприємців
Хтось може сказати: ну добре, підприємці заплатили за оформлення документів. Невже це настільки велика проблема?
Йдеться про значно більшу річ – принцип верховенства права. Сьогодні орган місцевого самоврядування замінює один документ іншим. Завтра він може встановити власну процедуру там, де законом визначено іншу. Післязавтра з’явиться плата за процедуру, яка за законом має бути безоплатною. А потім нам скажуть: "Так працює Київ".
Так не повинна працювати держава.
Місцеве самоврядування має право вирішувати питання, віднесені законом до його компетенції. Але воно не має права змінювати сам закон своїм рішенням. Ми не можемо будувати європейську державу за принципом: "У Києві свої правила".
Правила можуть бути місцевими. Але вони повинні відповідати законам України.
15 років – достатньо
Ми боремося з цією проблемою роками не тому, що нам не подобається назва документа. І не тому, що ми хочемо втрутитися у роботу Київради. Ми вимагаємо дуже простого: виконувати закон.
ГО "Захист Українського Народу" звернулася до Київського міського голови Віталія Кличка, депутатів Київради та профільних комісій із вимогою невідкладно привести рішення №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" у відповідність до Конституції та законів України.
12 серпня 2026 року міський голова Віталій Кличко своєю резолюцією доручив розглянути наше звернення та довести його зміст до відома депутатів Київради, зокрема керівників профільних комісій. Це вже важливий крок, і ми його оцінюємо позитивно.
Але тепер важливо, щоб це не залишилося черговою резолюцією на документі, ми очікуємо конкретного рішення.
Що саме має зробити Київрада
Ми пропонуємо абсолютно конкретний алгоритм. Перше - не ухвалювати проєкт рішення №08/231-589/ПР, який фактично пропонує продовжити існування контрольної картки, лише змінивши спосіб її отримання.
Друге – привести Правила благоустрою Києва у відповідність до Конституції та законів України.
Третє – замінити в Правилах термін "контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою" на передбачений законодавством документ – "дозвіл (ордер) на порушення благоустрою".
Четверте – затвердити законний порядок видачі такого дозволу відповідно до вимог статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Типового порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №870.
П’яте – забезпечити саме безоплатну видачу дозволів, як це прямо передбачено законом.
Шосте – припинити практику нав’язування підприємцям додаткових документів та платних послуг, якщо їх подання або оплата не передбачені законодавством.
І сьоме – дати суспільству відповідь на питання, як і чому система, яку державний регулятор уже визнав такою, що потребує припинення, продовжила працювати після припису.
Я не вважаю цю боротьбу завершеною
Я не хочу створювати ілюзію, що після резолюції міського голови проблема вже вирішена. Ми лише отримали можливість перевести цю боротьбу з площини багаторічного листування у площину конкретного рішення Київради.
Тепер слово за депутатами. Особливо за тими, хто відповідає за підприємництво, промисловість, міський благоустрій, власність та регуляторну політику. Я хочу, щоб вони не сприймали це як чергове звернення громадської організації.
Перед ними конкретна юридична проблема.
Є Конституція.
Є Закон "Про місцеве самоврядування в Україні".
Є Закон "Про благоустрій населених пунктів".
Є постанова Кабінету Міністрів №870.
Є рішення самої Київради 2011 та 2012 років, які показують історію появи контрольної картки.
Є акт і припис Державної регуляторної служби.
Є подання ДРС про необхідність скасування відповідного рішення Київради.
Є підприємці, які роками сплачують кошти за оформлення документа.
І є новий проєкт, який замість того, щоб усунути проблему, пропонує зробити її електронною.
Тому сьогодні питання стоїть не так: "Чи подобається нам контрольна картка?"
Питання звучить інакше:
Чи має Київська міська рада право замінювати законом встановлений дозвіл власним документом?
Чи може орган місцевого самоврядування встановлювати плату там, де закон передбачає безоплатність?
Чи можна не виконувати припис державного регулятора?
Чи можна роками не приводити власні нормативні акти у відповідність до законодавства?
І нарешті - чи може влада, замість виправлення порушення, просто перевести його в ЦНАП або "Дію"?
Я вважаю, що відповідь на всі ці питання повинна бути одна - ні.
Закон не можна підмінити рішенням Київради. Безкоштовний дозвіл не можна перетворити на платну послугу шляхом зміни назви документа. Припис державного органу не можна просто покласти у шухляду. А цифровізація не може бути способом легалізації того, що саме по собі не відповідає закону.
Саме тому ГО "Захист Українського Народу" і надалі вимагатиме від Київради виконати вимоги Конституції та законодавства України. Ми вимагаємо, щоб у Києві закон був законом.
І якщо для цього потрібно буде й надалі звертатися до контролюючих органів, правоохоронців та суду – ми це робитимемо.
Звертаю особливу увагу, що з 22.09.2011 р. по 11.08.2026 р. рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" не відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та іншим нормативним актам, які передбачають видачу дозволу на порушення благоустрою, а не зміну назви дозвільного документу, замість "дозволу" по Закону на "контрольну картку", як це незаконно відбулося у 2011 році і триває досі. А тому вимагаю від депутатів міської ради негайного виправлення ситуації.
Богдан Цімейко, голова ГО "Захист Українського Народу"