Випалені домівки, зруйновані життя родин – побачивши все це на власні очі, забути неможливо. Зброя окупантів спопеляє села, у які хотіли повернутись люди. Мирне життя українців на Донеччині російські "визволителі" перетворили на жах.
Мав можливість відчути "руський мир" особисто у місцях бомбардувань звичайного українського села на Донеччині. Я вже бачив сотні відео і фото. Весь світ їх бачив.намагаючись осмислити те абсолютне зло, наслідки якого побачив та відчув запах спалених будинків…
Навіть прихильники русні- ЖДУНИ повтікали через щоденні обстріли сіл поблизу Марʼїнки. Жителі цих прифронтових населених пунктів, втікаючи від війни, полишали свої домівки та власне майно, з надією повернутися після звільнення української землі від русні.
Окупанти продовжують використовувати заборонену зброю у війні з Україною, скидаючи авіабомби на вцілілі від артилерійських обстріляв будинки.
Це жахіття варварів не можливо передати словами. Після рашиських авіабомб від добротних будинків залишається вирва, а уламки цегли розлітаються на сотні метрів…
Збитки, які завдають "русскіє освободители", неможливо перерахувати. Окупант нищить українську територію, чинить злочини проти вільного українського народу.
Але найбільше мене вразило те, що після десяти років війни на зруйнованих окупантами будинках українців залишилися вивіски - радянські назви вулиць Леніна, Чапаєва…
Але цей "оберіг" не врятував їх від руйнування, знищення українського міста чи села!
В одному з будинків побачив, як з надією повернутися поспіхом полишали свої оселі господарі, лишаючи все своє майно, поки в село не зайшли рашиські мародери, не вивезли пралки, холодильники, бойлери, унітази …які на десятки метрів повилітали від вибухової хвилі із зруйнуваних будинків…
Метою країни-агресора є ослаблення української нації, знищення української історії та культури.