Після нещодавного теракту у Підмосков'ї російська влада заявила, що Україна, нібито, також причетна до подій вечора 22 березня. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що російські спецслужби вже не вперше намагаються звинуватити Україну у скоєнні терактів руками ісламських екстремістів.
Днями очільник кремля путін визнав, що теракт у "Крокус сіті холі" скоєно представниками "Ісламської держави", але його цікавить саме замовник.
"Одразу постає питання, кому це вигідно. Це може бути лише ланкою для тих, хто з 2014 року воює із нами руками київського режиму", – заявив він.
Крім того він додав, що "треба відповісти на запитання", чому нападники після скоєння злочину в Підмосков'ї нібито намагалися піти в Україну, "і хто на них там чекав".
Експрет Снєгирьов зауважує, що це не перший випадок, коли російські спецслужби намагаються звинуватити Україну скоєнні терактів руками радикальних ісламських екстремістів.
Він вирішив нагадати про теракт, який стався 28 червня 2016 року в міжнародному терміналі стамбульського аеропорту Ататюрка. Тоді загинули 44 людини, в тому числі 19 іноземців, 239 осіб були поранені. Прем'єр Туреччини заявив, що докази вказують на причетність терористичної організації ІДІЛ.
Тоді турецька газета Hurriyet назвала виконавцями тератку двох чоловіків: Османа Вадінова – уродженця Дагестану, який прибув до Туреччини з сирійського міста Ракка та Ракіма Булгарова.
За інформацією турецької поліції, саме Османов зняв квартиру в районі Стамбула Фатіх, де терористи готувалися до атаки. У квартирі поліція знайшла паспорт на ім'я Османова, виданий йому підрозділом УФМС Дагестану 14 грудня 2015 року. При цьому правоохоронці не виключали, що документ може бути підробленим.
ЗМІ повідомляли, що організатором теракту міг бути етнічний чеченець Ахмед Чатаєв. Про Чатаєва відомо багато, в тому числі і в Україні.
"Нагадаю, 6 січня 2010 року А.Чатаєв був затриманий українськими правоохоронцями в м. Ужгород. У МВС України повідомили, що в мобільному телефоні затриманого була знайдена інструкція з підривної справи. Під тиском правозахисників, включаючи організацію Amnesty International, А.Чатаєва в росію не екстрадували, оскільки в 2003 році він отримав притулок в Австрії і підпадав під захист Женевських конвенцій і Конвенції ООН про біженців від 1951 роки", – зазначив пан Снєгирьов.
На думку експерта, факт відмови української сторони в екстрадиції Чатаєва російські спецслужби і російські ЗМІ намагалися використати у спробі дискредитації вітчизняних спеціальних служб. Проросійські видання тоді вийшли із заголовками, в яких пов’язали Чатаєва й Україну: "Організатора теракту в Стамбулі підтримувала СБУ та українські націоналісти".
Аналітичний відділ ГІ "Права Справа" проаналізував тоді матеріали щодо діяльності самого Чатаєва і так званого "українського сліду" в його біографії.
Ахмед Чатаєв народився 14 липня 1980 року в м. Ведено, Чечено-Інгушської АРСР. Він був активним членом Віденського джамаата, в 1996-1999 роках пройшов вишкіл в одному таборів Хаттаба, організованих в Чечні на базі колишніх піонерських таборів. Під час Другої чеченської війни (1999-2000 рр.) втратив праву руку вище ліктя, за що і отримав псевдо "Однорукий Ахмет".
Чатаєв був затриманий російськими службами за участь в бойових діях проти військослужбовців ЗС рф.
Сайт "kavkazcenter.com" так описував обставини, при який Чатаєв став інвалідом: "Чатаєв знає Росію і росіян не з чуток, російські кати наживо відрізали хлопцю поранену руку і, вставивши електричні дроти в рану, по-звірячому катували його".
Експерт зазначає, що в 2001 році Чатаєву вдалося покинути Чечню. Яким чином йому вдалося уникнути кримінального покарання – невідомо. Імовірно, що він потрапив під амністію. За іншою інформацією, йому вдалося втекти з російського концтабору. Де знаходився Ахмет наступні два роки – питання відкрите: "Починаючи з цього моменту загадок у біографії Чатаєва стає все більше".
Снєгирьов зауважує, що в 2002 році Чатаєв разом з дружиною і сином виїжджає до Європи. 24 листопада 2003 року він отримує в Австрії статус біженця, як учасник чеченського опору, який постраждав в період бойових дій на території Чечні. За однією з версій, статус біженця Чатаєв зміг отримати тому, що переконав наглядові органи у втраті руки через тортури електрострумом в російському СІЗО.
Чатаєва занесли в список особливо розшукуваних правоохоронними органами росії злочинців, лише у 2003 році.
"Хоча, у 2016 році РІА Новини повідомило, що Чатаєв 1980 року народження знаходиться у федеральному розшуку з 2008 року. Росіянам все ж таки варто визначитися з датою оголошення Чатаєва у федеральний (роблю на цьому наголос) розшук. Розбіжність у датах в п’ять років грала не на користь російської версії про змову спецслужб України та країн ЄС у питанні відмови РФ в екстрадиції Чатаєва", – зазначив експерт.
Слід зауважити, що 13 серпня 2006 року міністр закордонних справ невизнаної держави Чеченська Республіка Ічкерія Ахмед Закаєв (з жовтня 2007 року - прем'єр-міністр Ічкерії), підписав наказ про призначення Ахмеда Чатаєва першим заступником представника ЧРІ в Австрійській Республіці.
Та вже в березні 2008 року Ахмед був затриманий в шведському Треллеборг. У його машині було знайдено вогнепальну зброю, боєприпаси і вибухівку. 5 січня 2009 року Чатаєва засудили до півтора року позбавлення волі, але відразу ж відпустили, так як на той час він уже відбув термін .
В Україні Чатаєва затримали в 2010 році. Тодіостало питання про його екстрадицію або в росію, або в Грузію, де він, за повідомленнями ЗМІ, проходив по кримінальній справі. ЄСПЛ заборонив його видачу в росію на підставі того, що він отримав статус як переслідуваний російською владою.
"Не тільки Україна відмовила рф у екстрадиції Чатаєва. 19 травня 2011 року Чатаєва, за даними "Німецької хвилі", під час проходження прикордонного контролю на кордоні Болгарії та Туреччини знову затримали. Спочатку суд болгарського міста Хасково виніс рішення про екстрадицію затриманого в росію. Вердикт скасував апеляційний суд міста Пловдива, також посилаючись на статус біженця і погрози розправи з ним. Тоді постало питання, а саме: чому росіяни не згадали про "болгарський слід" у справі Чатаєва і не звинуватили болгарські спецслужби у підготовці теракту в Стамбулі? Історичний аспект взаємовідносин між Туреччиною і Болгарією дозволяє російським спецслужбам зробити це основною версією", – зауважує Снєгирьов.
У 2012 році грузинські спецслужби проводили спецоперацію в ущелині Лопота. За твердженням соратників Чатаєва по "Імарату Кавказ", в цій спецоперації були знищені практично всі бійці чеченського опору.
Після такого розгрому Чатаєв був заарештований, але в 2013 році в ході суду в Тбілісі був визнаний невинним. Уряд на чолі з проросійським Іванішвілі звільнив Чатаєва за формальним клопотанням, так як він вважався політичним в'язнем.
"І тут знову виникають питання щодо гуманності грузинського правосуддя по відношенню до Чатаєва саме на момент зміни політичного курсу країни", – зазначає військовий експерт.
У 2013 році Ахмед Чатаєв присягнув на вірність "Ісламській державі". Він займався вербуванням представників чеченської діаспори в Європі для участі у бойових діях на території Сирії у лавах опозиції.
"За неофіційними підрахунками в Сирію пішло воювати кілька тисяч чеченців, більше тисячі з них загинули. Для діаспори ця статистика – справжня трагедія", – сказав експерт.
Снєгирьов зауважив, що Ахмед Чатаєв командував в Сирії одним з трьох чеченських батальйонів. Там він провалив битву за Кобані, під час якої курди знищили 200 бійців його підрозділу. Після цього,за повідомленням турецьких ЗМІ, сліди Чатаєва спливли вже в стамбульському аеропорту.
"До речі, за повідомленням російських ЗМІ, після синайської трагедії в жовтні минулого року (загибель російського літака, на борту якого було 217 чоловік і 7 членів екіпажу), НАК і президент Путін закрили туристичний напрямок в сторону Єгипту. Зате буквально на наступний день після теракту в аеропорту Стамбула було знято заборону на продаж путівок до Туреччини. Послідовності в таких діях російської влади не видно", – каже Снєгирьов.
Підсумовуючи експерт зазначив, що аналцітичному відділу ГІ "Права права" вдалося тоді нейтралізувати спроби російських спеціальних служб пов’язати вибух в Стамбулі з так званим "українським слідом":
"Самим же співробітникам російських спеціальних служб хотів би нагадати відоме чеченська прислів'я – той хто не наважився вдарити коня, вдарив сідло".
Нагадаємо, що військовий експерт Дмитро Снєгирьов проаналізував дронові удари завдані Україною по низці ключових нафтопереробних заводів на території російської федерації в березні 2024 року.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!
