У справі про арешт земель ринку "Столичний" стався новий поворот: Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС, яка перешкоджала орендарю оскаржити обмеження, запроваджені ще у 2021 році. Кримінальне провадження стосується 18 гектарів державної землі, однак арешт поширили також на чотири ділянки загальною площею 139,4 га. За даними захисту, через ці обмеження підприємство не змогло отримати кредит на 110 млн грн, а дії прокурора САП Ростислава Батога стали предметом окремих претензій.
18 гектарів у справі — понад 139 гектарів під арештом
Кримінальне провадження стосується обставин вибуття з державної власності 18 гектарів землі у 2021 році. Проте у вересні того ж року Вищий антикорупційний суд наклав арешт не лише на спірну територію, а й на чотири додаткові земельні ділянки загальною площею 139,4239 га, на яких функціонує ринок "Столичний".
За твердженням сторони захисту, ці чотири ділянки залишаються у державній власності, а орендарем є підприємство, яке забезпечує роботу ринку. Представники бізнесу також стверджують, що прокурор САП Ростислав Батіг у письмових поясненнях до Верховного Суду підтверджував відсутність зв’язку цих земельних ділянок із кримінальним провадженням.
Наслідки арешту, за даними захисту, позначилися на фінансових планах підприємства. У квітні 2026 року банк відмовив ринку в кредиті на 110 млн грн для будівництва нових торгових павільйонів. Як зазначають представники бізнесу, фінансова установа була готова повернутися до розгляду заявки після зняття обмежень.
Водночас у документах прокурора, на які посилається захист, зазначалося, що ухвала про арешт не обмежує договорів оренди та повноважень підприємства.
Чому орендарю не вдавалося оскаржити арешт
Одним із головних питань у справі стала можливість підприємства оскаржити судове рішення 2021 року. За інформацією сторони захисту, орендаря не викликали на засідання, під час якого вирішувалося питання про арешт майна, а копію ухвали йому не надіслали.
Пізніше прокурор, як стверджують представники ринку, наполягав, що підприємство знало про рішення з інших джерел і пропустило строк на його оскарження. Апеляційна палата ВАКС раніше не перейшла до розгляду скарги по суті.
Захист заперечував таку позицію, посилаючись на частину третю статті 395 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює строки апеляційного оскарження для осіб, не присутніх під час проголошення судового рішення.
Застава майже 20 млн грн: додатковий конфлікт
Окремий епізод стосувався розміру застави директора ринку. За інформацією захисту, 14 травня представники підприємства звернулися до прокурора з клопотанням про її зменшення. Того ж дня прокурор подав зустрічне клопотання про збільшення застави з 5 млн грн до 19 997 952 грн.
За твердженням сторони бізнесу, серед аргументів прокурора було посилання на подання апеляційної скарги, яке він розцінив як реалізацію ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд не задовольнив вимогу про збільшення застави. Представники ринку розцінили цей епізод як тиск у відповідь на спроби оскаржити арешт майна.
Що вирішив Верховний Суд
15 жовтня Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС і направив справу на новий апеляційний розгляд.
Суд звернув увагу на порядок обчислення строку оскарження для особи, яка не була присутня під час розгляду питання про арешт майна. Згідно з викладеною правовою позицією, такий строк обчислюється з дня отримання копії судового рішення, незалежно від того, чи могла особа дізнатися про нього з інших джерел.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів вручення орендарю копії ухвали. Отже, питання дотримання строку оскарження необхідно оцінювати з урахуванням установлених процесуальних правил.
Раніше, у березні, на необхідність врахування судової практики в цьому питанні в окремій думці звертав увагу суддя Апеляційної палати ВАКС А. С. Никифоров.
Водночас Верховний Суд не скасував арешт земельних ділянок безпосередньо. Тепер Апеляційна палата ВАКС має повторно розглянути скаргу орендаря.
Чи знімуть арешт із земель ринку "Столичний"
Рішення Верховного Суду відкриває шлях до повторного апеляційного розгляду, але не означає автоматичного скасування арешту. Остаточне рішення щодо скарги підприємства має ухвалити суд.
Сторона бізнесу наполягає, що обмеження охопили значно більшу територію, ніж та, якої безпосередньо стосуються обставини кримінального провадження. Представники ринку також вказують на негативні наслідки арешту для залучення фінансування та розвитку торговельної інфраструктури.
Водночас правомірність арешту та обґрунтованість претензій до дій прокурора мають оцінюватися на підставі матеріалів справи й відповідних судових рішень.
Подальший розгляд справи має визначити, чи залишаться земельні ділянки під арештом і чи буде скаргу орендаря розглянуто по суті.
Раніше СтопКор писав, що НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо заволодіння 18 га землі державної власності та її подальшої легалізації. Йдеться про ділянки ринковою вартістю понад 160 млн грн, розташовані на території гуртового ринку сільськогосподарської продукції у передмісті Києва.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
