У Київській міській раді вже понад півтора року триває протистояння навколо земельної комісії, робота якої фактично зупинилася після антикорупційної операції НАБУ в лютому 2025 року. Колишнього депутата Дениса Комарницького підозрюють в організації земельних махінацій, однак, за інформацією журналістів, він може й надалі зберігати вплив на рішення столичної влади. Про це йдеться в матеріалі "Економічної правди".
Колишній депутат Київради від "Блоку Леоніда Черновецького" Денис Комарницький, за даними слідства, міг впливати на ухвалення земельних рішень у столиці. Через депутатів міської ради та посадовців КМДА він, імовірно, забезпечував просування потрібних проєктів.
У лютому 2025 року ймовірну корупційну схему викрили детективи НАБУ. Однак навіть після цього земельна комісія Київради не відновила повноцінної роботи.
Завдяки зв'язкам серед депутатів міської ради та посадовців Київської міської державної адміністрації він, імовірно, міг впливати на підготовку, погодження та просування необхідних земельних рішень.
У лютому 2025 року діяльність ймовірної корупційної мережі викрили детективи Національного антикорупційного бюро. Після цього Комарницький виїхав до Відня, а частина посадовців, які фігурували в розслідуванні, втратила свої посади або була відсторонена від роботи.
Водночас докорінних кадрових змін у системі управління столичною землею не сталося.
Зокрема, керівник земельної комісії Київради Михайло Терентьєв і директорка департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих залишилися на своїх посадах. Співрозмовники "Економічної правди" стверджують, що Комарницький навіть після викриття схеми не втратив можливості впливати на окремих депутатів.
Тим часом профільна комісія не проводить звичайних засідань із зими 2025 року. За оцінкою її керівника, через це без розгляду залишаються проєкти земельних рішень, які могли б забезпечити міському бюджету 5 млрд грн.
Чому земельна комісія Київради припинила повноцінну роботу
Постійна комісія Київради, яка опікується архітектурою, містоплануванням і земельними відносинами, налічує 24 депутати. За кількістю представників вона поступається лише бюджетній комісії.
Саме цей орган попередньо опрацьовує значну частину питань щодо використання комунальних земель, зокрема можливостей їх забудови. Підготовкою відповідних документів займається департамент земельних ресурсів КМДА.
До повноважень комісії належить розгляд проєктів щодо передачі ділянок в оренду, продовження орендних договорів, оформлення землі власниками розташованих на ній будівель, продажу комунальних ділянок та припинення права користування ними.
Після проходження комісії документи потрапляють до сесійної зали. Для ухвалення рішення необхідна підтримка щонайменше 61 депутата зі 120.
Із 2020 року комісію очолює Михайло Терентьєв, який на той момент представляв партію "УДАР".
За матеріалами НАБУ, Терентьєв разом із Денисом Комарницьким та колишнім секретарем Київради Володимиром Бондаренком обговорював перелік земельних питань, які планували виносити на сесійне голосування. Слідчі також вважають, що керівник комісії займався пошуком привабливих для забудови земельних ділянок.
Протягом останніх понад півтора року комісія провела лише одне засідання, присвячене питанню воєнного характеру. Воно відбулося без участі Терентьєва як головуючого.
Натомість спробам зібрати комісію під його керівництвом протидіють троє депутатів — Дмитро Білоцерковець, Вікторія Пташник і Леонід Ємець.
Білоцерковець пояснює, що спочатку вони фізично перешкоджали проведенню засідань, перекриваючи доступ до президії стільцями. Згодом інші члени комісії почали ігнорувати повідомлення Терентьєва про заплановані зустрічі.
Депутат наголошує, що така позиція не пов'язана з особистими земельними інтересами. За його словами, йдеться про неприйнятність керівництва комісією з боку людини, яка є фігурантом кримінального провадження і щодо якої обвинувальний акт уже передано до суду.
Після оприлюднення записів НАБУ в межах справи "Чисте місто" партія "УДАР" ухвалила рішення позбавити Терентьєва депутатського мандата.
Проте він оскаржив партійне рішення в суді та отримав ухвалу, яка дозволила йому зберегти депутатські повноваження. Таким чином, він залишився і головою земельної комісії.
Партія не звернулася до апеляційної інстанції. Уже 5 листопада 2026 року Терентьєв приєднався до фракції "Батьківщина".
Журналісти "Економічної правди" намагалися з'ясувати в голови виконавчого комітету "УДАРу" Артура Палатного, чому політична сила не оскаржила судове рішення. Однак на момент виходу публікації відповіді не отримали.
Сам Терентьєв запевняє, що вже давно звернувся із заявою про призначення нового очільника комісії на період розслідування. Водночас він стверджує, що йому невідомо, чому депутати досі не розглянули це питання.
Свою діяльність у міській раді, за яку він не отримує зарплати, депутат характеризує як громадську роботу, спрямовану на розвиток економіки та підвищення добробуту мешканців.
Тим часом Білоцерковець і Пташник неодноразово пропонували винести на голосування виключення зі складу земельної комісії Терентьєва та Олени Марченко, яка представляє "Батьківщину" й також фігурує у справі НАБУ.
Однак жодна із цих ініціатив не здобула необхідної підтримки депутатів.
Білоцерковець наполягає, що присутність таких осіб у комісії суперечить політичним і моральним принципам, а його дії не мають комерційного підґрунтя.
Як Комарницький міг контролювати земельні рішення столиці
На думку слідчих, Денис Комарницький мав вплив одразу на кілька важливих ланок системи земельного управління Києва.
Йдеться про профільну комісію міської ради, департамент земельних ресурсів КМДА та заступника міського голови Петра Оленича, який відповідав за цей напрям.
Таку оцінку ситуації підтверджують і джерела "Економічної правди".
Після оприлюднення записів, зібраних детективами НАБУ, міський голова Віталій Кличко звільнив Оленича.
Однак Терентьєв продовжив формально керувати земельною комісією, а Валентина Пелих зберегла посаду директорки профільного департаменту.
Як зазначають журналісти, можливість впливати одночасно на виконавчу та представницьку гілки столичної влади дозволяла Комарницькому визначати пріоритетність земельних питань. Зокрема, які проєкти департамент готуватиме першими та в якій послідовності їх розглядатимуть депутати.
Один зі співрозмовників видання серед депутатів Київради стверджує, що земельна комісія фактично була поділена між різними групами впливу.
За його словами, відносно незалежними залишалися лише двоє представників "Голосу" — Григорій Маленко та Зоя Ярош. У 2024 році вони перейшли до інших комісій.
Решту членів комісії джерело пов'язує з політичними угрупованнями або депутатами, які супроводжували земельні проєкти за винагороду. Частина отриманих коштів, за його твердженням, передавалася Комарницькому.
Також співрозмовник розповів про існування неофіційних квот на земельні питання для різних політичних сил.
Наприклад, умовно 15 проєктів могли відводити представникам "УДАРу", 10 — "Європейській солідарності", ще п'ять — "Батьківщині".
Щоб просунути потрібний проєкт до сесійної зали, депутатам доводилося домовлятися з керівництвом власних партій або фракцій.
Михайло Терентьєв, зі свого боку, відкидає звинувачення у причетності до хабарництва.
Він пояснює, що через судовий розгляд не може детально коментувати кримінальне провадження "Чисте місто".
Водночас депутат стверджує, що ніколи не отримував грошей за розв'язання земельних питань, не підтримує контактів із Комарницьким та Палатним, а голос на оприлюднених НАБУ записах міг бути сфальсифікований.
На підтвердження власної позиції Терентьєв також посилається на те, що проживає у звичайному панельному будинку на Осокорках.
Крім того, він переконує, що продати комунальну землю за штучно заниженою вартістю неможливо, оскільки ціну визначають за результатами експертної грошової оцінки.
Ще один аргумент Терентьєва — відсутність у земельної комісії повноважень самостійно розпоряджатися ділянками. Остаточне рішення, наголошує він, ухвалюють депутати Київради під час голосування.
"Нікому не можна передати земельну ділянку рішенням комісії", — заявив Терентьєв, заперечуючи твердження про одноосібний контроль над міською землею.
Під час цієї розмови в кулуарах міської ради повз журналіста та депутата проходив виконувач обов'язків першого заступника міського голови Петро Пантелеєв.
Почувши слова Терентьєва про те, що він ніколи не розпоряджався землею, посадовець із усмішкою перепитав: "Як це ніколи не розпоряджався?".
Окремо журналісти поцікавилися, чому свою посаду зберегла Валентина Пелих.
Після звільнення Оленича департамент земельних ресурсів перейшов у підпорядкування заступника міського голови Владислава Андронова.
Він пояснив, що керівниця департаменту не має процесуального статусу в кримінальному провадженні НАБУ.
За словами Андронова, на записах слідчих її ім'я згадувалося лише у зв'язку з облаштуванням майданчика для зберігання затриманих автомобілів, про який просила Національна поліція.
Про інші згадки Пелих у матеріалах справи посадовцю, за його твердженням, невідомо.
Андронов також зазначив, що отримав відповідальність за департамент уже після найбільшого розголосу корупційної справи.
Тому, як він пояснює, не бачив підстав пропонувати Пелих звільнитися за власним бажанням. Також йому нічого не відомо про подібну пропозицію з боку Кличка.
На тлі скандалу Дмитро Білоцерковець і Вікторія Пташник підготували зміни до порядку розгляду земельних питань.
Нові правила, розроблені з урахуванням рекомендацій НАБУ, отримали підтримку Київради.
Ухвалені Київрадою правила передбачають три ключові зміни.
Перше стосується черговості розгляду документів. Тепер земельні проєкти мають надходити до комісії за датою їх подання через ЦНАП, а не залежно від того, коли відповідне погодження надасть департамент КМДА.
Друге нововведення змінює процедуру відхилення проєктів.
Якщо земельна комісія не підтримала документ, його автоматично повертають до департаменту. Це має усунути можливість домовитися про додаткові голоси для просування рішення, яке спочатку не набрало достатньої підтримки.
Білоцерковець визнає, що повністю ліквідувати корупційні ризики такими змінами неможливо.
Проте відповідальність за просування сумнівних земельних питань, за його оцінкою, більше залежатиме від політичних фракцій, а не від окремих депутатів.
Таким чином партіям доведеться враховувати можливі репутаційні втрати від участі у непрозорих домовленостях.
Третій напрям змін спрямований проти так званих "туалетних схем".
Раніше власники незначних об'єктів нерухомості, зокрема господарських споруд або вуличних туалетів, могли отримувати значно більші земельні ділянки під приводом їх обслуговування.
Саме використання такого механізму стало одним із предметів розслідування НАБУ.
Що означає блокування земельної комісії для бюджету Києва
У бюджеті столиці на 2026 рік передбачали близько 7 млрд грн надходжень, пов'язаних із земельними питаннями.
За інформацією Михайла Терентьєва, це приблизно 6% усіх доходів міста.
Дмитро Білоцерковець також визнає важливість цих коштів, особливо з огляду на те, що майже половина столичного бюджету припадає на обов'язкові видатки.
Водночас заступник міського голови Владислав Андронов поки не вважає тривалу перерву в роботі комісії критичною для міських фінансів.
Однак він не заперечує, що в майбутньому ситуація може ускладнитися.
Посадовець наголошує на необхідності відновити роботу земельного напряму, зокрема для вирішення питань підприємств та інших користувачів, у яких закінчився строк оренди ділянок.
Натомість Терентьєв переконаний, що подальше блокування комісії завдає шкоди економічним інтересам Києва.
За його підрахунками, без розгляду залишаються земельні проєкти, реалізація яких могла б забезпечити бюджету столиці 5 млрд грн надходжень.
Він пояснює, що будівельні компанії та інші інвестори не лише сплачують орендну плату й земельні податки.
Їхня діяльність, за словами депутата, також сприяє появі робочих місць, збільшенню надходжень від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку та акцизів.
Терентьєв оцінює можливий сукупний економічний ефект від таких процесів у десятки мільярдів гривень.
На його думку, ці ресурси можна було б використати для підвищення стійкості столиці, підтримки постраждалих від російської агресії та допомоги людям у складних життєвих обставинах.
Білоцерковець натомість звертає увагу, що припинення засідань комісії не означає повної зупинки земельних надходжень.
Він наголошує, що орендна плата й земельний податок продовжують надходити до бюджету. Фактично заблокованими, за його поясненням, залишаються насамперед операції з продажу та викупу земельних ділянок.
Перспективи відновлення роботи комісії залишаються невизначеними.
Білоцерковець допускає, що за відсутності кадрових змін у Київраді й надалі накопичуватимуться тисячі земельних проєктів, які депутати не можуть розглянути.
Він вважає, що Денис Комарницький зацікавлений у збереженні Михайла Терентьєва на посаді голови комісії.
Саме тому, пояснює депутат, його політичні однодумці домагаються зміни керівництва, щоб відкрити можливість для обговорення нової кандидатури.
Інший депутат Київради, який погодився поспілкуватися з "Економічною правдою" анонімно, стверджує, що Комарницький через Артура Палатного намагається впливати на позицію Віталія Кличка щодо Терентьєва.
За версією співрозмовника, колишній депутат прагне зберегти контроль над земельними процесами та готовий погодитися на зміну голови комісії лише за умови призначення пов'язаної з ним людини.
Водночас офіційної відповіді від "УДАРу" щодо подальшого перебування Терентьєва на посаді журналісти не отримали.
На пленарному засіданні Київради 5 листопада 2026 року депутати знову спробували внести до порядку денного питання про його усунення від керівництва земельною комісією.
Проте ініціативу підтримали лише 17 депутатів.
Віталій Кличко проголосував за включення питання до порядку денного, тоді як більшість представників фракції "УДАР" участі в цьому голосуванні не взяли.
"СтопКор" готує серію власних аналітичних матеріалів, присвячених фігурантам розслідування "Економічної правди".
Нагадаємо, раніше СтопКор дослідив майно та сферу відповідальності заступника голови КМДА Владислава Андронова. Журналісти також звернули увагу на його голосування за земельні рішення Київради, які пов'язували з так званими "туалетними схемами".
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!
