Чи могли зловживання такого масштабу пройти непоміченими столичним керівництвом, зокрема начальником Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Романом Семчуком і головою служби Ігорем Дегнерою? Ці питання постали після викриття масштабної корупційної справи в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Держпраці.
Як повідомляє видання Фіртка, 24 листопада 2025 року Національна поліція України заявила про викриття корупції в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.
Йшлося про систематичні хабарі за фіктивні посвідчення з охорони праці, реєстрацію декларацій і "закриття очей" на порушення. Затримано чотирьох осіб, вилучено понад два мільйони гривень готівкою. Було проведено майже 40 обшуків на території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей. Вилучено понад один мільйон гривень, 25 тисяч доларів готівкою, мобільні телефони, документацію та інші докази.
Серед затриманих — троє посадовців міжрегіонального управління, яке обслуговує три області, і керівник товариства з професійного навчання. Згідно з матеріалами кримінального провадження №62025140150000231, яке ДБР відкрило ще в березні 2025 року, начальник Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці міг бути керівником злочинного об'єднання. Причетним до нього слідство називає начальника управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області. За даними відкритих джерел, начальник Південно-Західного управління – Сагайдак Богдан Степанович. Начальником Управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області є Іван Лушкін.
Ймовірна схема полягала в регулярному вимаганні та отриманні хабарів за розв'язання питань у сфері компетенції. Йшлося про непритягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства під час перевірок, невтручання в господарську діяльність, фіктивні навчання з охорони праці з видачею посвідчень, виготовлення декларацій-дозволів на роботи з підвищеною небезпекою, реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази та "належне" розслідування нещасних випадків на виробництві.
"Послуги" були чітко зафіксовані в "прайсі", ціна могла зростати аж до 1 000 доларів за особливо делікатні випадки. Фіртка вирішила з'ясувати подробиці цієї резонансної справи, звернувшись до відкритих реєстрів, зокрема судового, та власних джерел.
Обвинувачуються фігуранти за ч. 1 ст. 366-2 ККУ — умисне внесення неправдивих відомостей до декларації або її неподання суб’єктом декларування, ч. 3 ст. 368 ККУ — одержання неправомірної вигоди у значному розмірі службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, ч. 3 ст. 369 ККУ — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди.
Але виявилося, що може йтися не просто про "звичайне" хабарництво, а діяльність справжньої злочинної організації. Офіційно обвинувачення щодо "ОПГ" не фігурує в судових документах, але перевіряється слідством.
Фрагмент судового документа: ієрархія злочинного об’єднання
За даними відкритих джерел, начальник Південно-Західного управління — Сагайдак Богдан Степанович — міг бути керівником злочинного об'єднання. Причетним до нього слідство називає начальника управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Івана Лушкіна. Також був залучений його заступник — начальник відділу з питань праці західного напрямку, посада категорії "Б", що давала повноваження видавати посвідчення, реєструвати декларації та проводити перевірки, але, за версією слідства, використовувалася для протиправних дій.
Третій ключовий учасник — директор товариства з села Крихівці під Івано-Франківськом. Фірма, зареєстрована 22 березня 2024 року, формально надавала освітні послуги з охорони праці та оформлення декларацій. Насправді ж вона, як стверджує поліція, слугувала прикриттям: клієнти центру уникали реальних навчань, а посвідчення підписувалися без іспитів. Директор, на думку слідчих, не просто платив хабарі — він залучав інших підприємців.
Судові ухвали підкреслюють, що група діяла за попередньою змовою: гроші розподілялися між учасниками, ролі були чітко розподілені, а діяльність тривала роками.
Як працювала схема: від перевірки до фіктивного посвідчення
Схема починалася з перевірки підприємства. Якщо виявляли порушення — трудові договори без оформлення, небезпечні умови чи нещасні випадки — посадовці не фіксували їх, а пропонували "розв'язати питання". Підприємці платили, щоб уникнути штрафів, а Держпраці отримував фіктивні документи. Наприклад, після нещасного випадку на підприємстві розслідування "закрили" м’яко: проігнорували неоформлених працівників, уникли притягнення керівників до відповідальності. За таке "спрощення" брали до 40 тисяч гривень.
Фіктивні навчання в центрі директора коштували по 1 500 гривень за посвідчення, обсягів було багато — імовірно, десятки людей щомісяця уникали комісій.
Судові документи показують, що лише за кілька місяців заступник начальника відділу особисто отримав значні суми. З них 130 тисяч — за безперешкодну перевірку знань: від 3 500 гривень 28 липня до 25 700 гривень 1 серпня.
Кожна передача супроводжувалася підписанням десятків посвідчень і реєстрацією декларацій для клієнтів центру.
Ще два епізоди: вимагання у підприємців
Один стосувався кав'ярні наприкінці вересня 2025 року. Після перевірки власниця, яка вже не вела діяльність, відправила чоловіка "розібратися" в управління Держпраці.
Замість пояснень заступник запропонував оформити дружині два посвідчення з охорони праці, хоча бізнес не працював. Вартість — по 1 500 гривень за кожне, плюс "додатково". 6 500 гривень передавалися трьома частинами 23–24 жовтня.
Ще один епізод розгорнувся навколо кафе в Івано-Франківську. 26 вересня 2025 року туди приїхали інспектори після скарги на порушення трудового законодавства. Власник кафе, дізнавшись про візит, 7 жовтня сам прийшов до управління. Там його зустріли заступник і колеги, які запропонували "допомогу" для двох фізичних осіб-підприємців: шість посвідчень без навчань і дві декларації відповідності без перевірок. Домовленості реалізували за тиждень.
Посвідчення були готові, а на початку листопада власник передав 9 тисяч гривень. Наступного дня за декларації заплатили 30 тисяч гривень. Ці гроші розподілили між учасниками групи, що підтверджує змову.
Ці епізоди показують не просто хабарі, а тиск: підприємці ставали перед фактом, де відмова означала б проблеми з перевірками.
"Тіньова бухгалтерія" і вилучене майно
Під час обшуків 20 листопада знайшли чорнові записи — так звану "тіньову бухгалтерію", де зафіксовані набагато більші суми — близько мільйона гривень. Це лише частина, що потрапила на папір, але вона свідчить про масштаби: десятки транзакцій, розподіл між учасниками, плани на майбутнє.
У квартирі одного з фігурантів вилучили 51 тисячу гривень і 1 750 доларів готівкою. В його автомобілі Jeep Cherokee — ще 35 800 гривень і 300 доларів, плюс iPhone 15 Pro. Авто належало іншій особі, але користувався ним підозрюваний. Усе це, разом із двома земельними ділянками, квартирою та домоволодінням, заарештовано на випадок майбутньої конфіскації.
Кого і наскільки закрили: запобіжні заходи
Як повідомляє поліція, усім підозрюваним обрані запобіжні заходи — тримання під вартою з правом внесення застави: для начальника міжрегіонального управління — понад 2,9 млн грн; для начальника структурного підрозділу — 2 млн грн; заступника начальника структурного підрозділу — 1 968 200 грн; для керівника товариства — 400 тис. грн. Максимальне покарання за скоєне — до 10 років позбавлення волі.
Те, що починалося як історія про хабарі за посвідчення, може виявитися системною злочинною організацією всередині державного органу, який мав би дбати про безпеку людей на робочих місцях. Кожне фіктивне посвідчення — ризик для життя і здоров’я працівників. Кожна "закрита" перевірка — це порушення, яке могло закінчитися трагедією. Для бізнесу Івано-Франківської області це означало роками витрачати тисячі гривень на "неофіційні послуги" замість реальних інвестицій у безпеку.
Станом на кінець осені 2025 року головні учасники за ґратами, майно під арештом, слідство триває. Судячи з матеріалів справи, коло причетних ще розшириться — не всі свідки допитані, не всі епізоди задокументовані. Це нагадування, що навіть у воєнний час корупція всередині держави може бути не менш руйнівною, ніж зовнішні загрози. Розслідування обіцяє не лише покарання, а й реформи в Держпраці, щоб такі схеми не повторювалися.
Нагадаємо, ми писали як на Івано-Франківщині правоохоронці викрили ймовірну корупційну схему в управлінні Держпраці: кого з чиновників затримано і до чого тут голова відомства Роман Семчук?
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
